2.1.3 Правове забезпечення наск «оранта»

Основні законодавчо-нормативні акти, що регулюють діяльність Одеського міського відділення НАСК «Оранта», наступні:

1. ЗУ «Про страхування»;

2. Господарський кодекс України;

3. ЗУ «Про ЗЕД»;

4. ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»;

5. ЗУ «Про податок на майно фізичних осіб».

ЗУ «Про страхування» №5 від 10.05.05р. регулює відносини у сфері страхування і спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.

Згідно ЗУ від 31.05.07р. №1110-V «Про внесення змін до Закону України» «Про страхування» передбачено з дня вступу України у СОТ надання страховикам – нерезидентам права здійснювати на території України страхову діяльність з: перестрахування; страхового посередництва – брокерські та агентські операції стосовно перестрахування, виключно із страхуванням ризиків. [1]

Господарський кодекс України від 16.01.2003р. №436-4 зі змінами і доповненнями №549-5(549-16) від 09.01.2008р. згідно до статті 4 цього Закону України для здійснення страхової діяльності підприємству видається ліцензія Міністерства фінансів України (АА №2390448, №239049, №239820).

Кодексом визначаються загальні умови створення підприємства, утворення і використання майна, управління підприємством і самоврядування трудового колективу, а також господарська, економічна і соціальна діяльність підприємства

ЗУ «Про зовнішньоекономічну діяльність» №959-12 від 16.04.91р. (із змінами і доповненнями N 2709-IV ( 2709-15 ) від 23.06.2005 )визначається, що страхування зовнішньоекономічних операцій в Україні здійснюється страховими компаніями, а також іншими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності, до статутного предмету діяльності яких входять страхові операції. Страхування зовнішньоекономічних операцій з боку суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснюється в Україні на договірних засадах і є добровільним. Страхування зовнішньоекономічних операцій здійснюється в Україні щодо ризиків, які існують у світовій практиці. Страхування експортних кредитів, позичок, інвестицій як на території України, так і за її межами здійснюється спеціалізованим страховим акціонерним товариством.

Закон України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001р. №2658-3(зі змінами та доповненнями) визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб’єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів. [5]

Згідно цього Закону ст.3 оцінка майна, майнових прав (далі — оцінка майна) — це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі — нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб’єкта оціночної діяльності.

У цьому Законі майном, яке може оцінюватися, вважаються об’єкти в матеріальній формі, будівлі та споруди (включаючи їх невід’ємні частини), машини, обладнання, транспортні засоби тощо; паї, цінні папери; нематеріальні активи, в тому числі об’єкти права інтелектуальної власності; цілісні майнові комплекси всіх форм власності.

Закон України «Про податок на майно фізичних осіб» (№3007) від 15.01.2007 року. передбачає збільшення надходжень до місцевих бюджетів. Органи місцевого самоврядування можуть встановлювати ставки податку в визначених граничних межах у залежності від типу використання майна та за іншими критеріями. Згідно ст.2 платниками податку є фізичні особи – власники майна, що вважається об’єктом оподаткування згідно з цим Законом. Платником податку щодо спільного майна за домовленістю власників такого майна може бути одна з таких осіб, про що повідомляється державний податковий орган за місцезнаходженням майна у порядку, встановленому центральним податковим органом, до початку податкового періоду.

Отже, вдосконалення страхування майна, в першу чергу, буде направленим на надання його продукції максимально можливого рівня конкурентоспроможності, тобто максимального використання майна. Досягнення цих показників вже залежить від цілого спектру факторів, ефективне управління якими в кінцевому результаті і дасть покращення показників ефективності при здійсненні майнового страхування в умовах ЗЕД. [13]