- •1 Конструкторський розділ
- •1.1.Назва та призначення виробу, що проектується
- •1.2. Аналіз напрямку моди
- •1.3 Розробка моделей – пропорцій і вибір основної моделі
- •1.4 Опис зовнішнього вигляду моделі
- •1.5 Вибір системи конструювання
- •1.6. Вибір вихідних даних для побудови конструкції виробу
- •1.6.1. Розмірні ознаки типової фігури та прибавки
- •1.7. Розрахунок та побудова базової конструкції
- •1.8 Побудова модельної конструкції (технічне моделювання)
- •1.9 Специфікація деталей крою
- •2 Технологічний розділ
- •2.1 Аналіз роботи діючого швейного цеху , обґрунтування напрямку проектування нового потоку
- •2.1 Вибір пакету матеріалів та режимів обробки
- •2.3 Аналіз методів обробки та вибір обладнання
- •Розробка раціональної послідовності виготовлення виробу
- •2.4.1 Розробка послідовності у вигляді таблиці
- •2.4.2 Розробка графа технологічного процесу
- •2.5 Організація виробництва. Попередній розрахунок потоку.
- •2.6 Аналіз вихідних даних вибір та обґрунтування потужності та форми організації поточного виробництва
- •2.7 Складання технологічної схеми потоку
- •2.8 Аналіз технологічної схеми потоку
- •Розрахунок теп потоку:
- •2.9 Планування потоків в цеху
- •2.10 Організація контролю якості
- •3.1 Розрахунок виробничої програми.
- •3.2 Розрахунок показників по праці та кадрам.
- •3.2.1 Розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу.
- •3.2.2 Розрахунок фондів оплати праці основних працівників.
- •Підсобно-виробничих та допоміжних робітників.
- •Річний фонд оплати праці виробничих робітників розраховується в таблиці 38.
- •3.2.3 Розрахунок загального фонду оплати праці промислово – виробничого персоналу та середньомісячної заробітної плати
- •3.3 Технічний розвиток та організація виробництва
- •3.4 Розрахунок собівартості продукції
- •3.4.1 Розрахунок матеріальних витрат
- •Розшифровка матеріальних витрат
- •3.4.2 Складання калькуляції собівартості
- •3.4.3 Розрахунок прибутку і рентабельності
- •3.6 Розрахунок техніко-економічних показників роботи підприємства
- •3.6.1 Розрахунок вартісних показників обсягу виробництва
- •3.6.2 Розрахунок показників продуктивності праці.
- •2.6.3 Техніко –економічні показники
- •З агальні висновки
- •Список посилань
- •Добрий день шановна комісія! Мене звуть Єльніков Андрій!
2.6.3 Техніко –економічні показники
Техніко-економічні показники роботи швейного підприємства зведені до таблиці
Таблиця 3.19 Техніко-економічні показники.
Показники |
один. вимір
|
Величина показника |
Величина змін |
||
проекти-руємий |
діючий |
абс. різниця |
% |
||
1. Потужність цеху за рік |
тис.од |
93000 |
85000 |
8000 |
9,4 |
2. Трудомісткість виготовлення виробу |
с |
6200 |
6330 |
130 |
2,05 |
3. Розцінка відрядна |
грн. |
16,351 |
16,101 |
0,25 |
|
4. Середньомісячна зарплата 1 робітника 1 працюючого |
грн.. грн.. |
1832,57 1831,634 |
1792,74 1831,634 |
39,83 0 |
2,22 0 |
5. Собівартість одиниці виробу |
грн.. |
270,03 |
268,36 |
1,67 |
0,62 |
6 .Ціна оптова |
грн. |
337,53 |
335,36 |
2,17 |
0,64 |
7. Ціна вільна |
грн.. |
450,93 |
448,03 |
2,9 |
0,64 |
8.Прибуток на один виріб |
грн. |
67,5 |
67,0 |
0,5 |
0,74 |
9.Витрати на 1 гривню товарної продукції
|
коп. |
80 |
80 |
0 |
0 |
Охорона праці – це підготовка, прийняття та реалізація рішень щодо здійснення організаційних, технічних, санітарно – гігієнічних і лікувально профілактичних заходів, спрямованих на забезпечення здоров’я та працездатності людини під час праці.
Головною метою охорони праці є створення на кожному робочому місці безпечних умов праці, умов безпечної експлуатації обладнання, зменшення або нейтралізація дії шкідливих і небезпечних факторів на організм людини.
З метою попередження нещасних випадків, кожний працівник, якого приймають на роботу та які в процесі роботи проходять на підприємстві навчання інструктаж з питань охорони праці вивчають правила надання першої долі карської допомоги потерпілому при виникненні аварії.
При прийомі на роботу кожен працівник проходить вступний первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктаж.
Заходи поза побічною виробничих травматизмів включають якість проведення інструктажу та навчання робітників, залучення їх до роботи за спеціальністю, здійснення постійного керівництва та нагляду за роботою виконання правил експлуатації обладнання, правильний вибір і компонування обладнання у виробничих приміщеннях відповідно із нормами і правилами техніки безпеки.
В проектуємому цеху дотримані санітарні норми та заземлення швейних машин для захисту працівників від враження електричним струмом. На території фабрики повинен план евакуації працівників при пожежі. На великих підприємствах має бути пожежно-водопровідний кран та резервуар добового запасу води. План в технологічному процесі повинен бути план евакуації людей, пожежний кран запасний вихід.
В цеху повинна знаходитися аптечка, де знаходиться все необхідне для надання першої медичної допомоги.
За пожежну безпеку відповідають: директор, головний інженер, начальник цеха та майстер.
Важливу роль у процесі трудової діяльності людини відіграє створення гарних умов праці для робітників.
Всі виробничі фактори, які впливають на працездатність людини об’єднані в групи:
санітарно-гігієнічні, вони визначають мікроклімат виробничого середовища;
психофізичні , які обумовлені певним змістом трудової діяльності , характером даного виду праці;
естетичні , які включають архітектурно-конструкторсько художні оформлення інтер’єр виробничого приміщення, обладнання;
соціально-психологічні , які характеризують взаємовідносини в трудовому колективі і створюють відповідний психологічний настрій робітників.
Температура в цеху впливає на терморегуляцію тіла людини, що призводить до стомлення, зниження уваги, розслаблення, зниження уваги, тому на території цеху потрібно підтримувати постійну температура. Для цього створюють вентиляційні системи та системи кондиціювання. Вентиляційні системи поділяються :
природна;
штучна.
В залежності від джерела на підприємствах швейної галузі легкої промисловості постійно приділяють увагу кожному робочому місту.
Освітлення дуже впливає на зір, визиває головний біль, напругу нервової системи. Тому прибори освітлення повинні бути установлені на кожному робочому місці і утримуватись в порядку, не створювати шуму та бути в виправленому стані.
Для підвищення умов праці робітників в цеху що проектується йде дотримання умов праці, які впливають на здоров’я та працездатність.
Енергетика – одна із основних частин економіки. Від її стану багато в чому зависить стан економіки України.
В наш час енергетика України знаходиться в кризисному стані. В першу чергу це обусловлено затратам електроенергії в результаті викрадання, помилок учених. а також кредиторській заборгованості населення і організації перед енергокомпаніями. В результаті, для енергокомпаній дуже актуальна проблема енергозбереження і точного розрахунку відпусткової енергії.
Для вирішення цієї проблеми використовуються автоматизовані системи комерційного розрахунку електроенергії (АСКРЕ). Вони позволяють мінімізувати затрати енергії при передачі її споживачам, забезпечить високий рівень захисту від грабування, своєчасно виявляти безконтрольне споживання, аварії, відключати боржників і отримувати в даний час інформацію про розприділення перенапругу, необхідну для регулювання подачі енергії.
Добре відомо, що промисловий процес складається із ряду операцій на переробках. Тому робота промислового підприємства повинна враховувати слідуючі фактори:
а) управління потоками матеріалів;
б) управління потоками проміжуткових продуктів;
в) управління потоками кінцевих продуктів;
г) управління потоками енергії.
Таким чином, головною обов’язковістю інженерів в промисловості є виробництво продуктів, потребуючі ринкам. Інколи питання про те, як багато викидів виникає при цьому в атмосферу, річку, море або почву, взагалі не розглядався. В функцію інженерів не входили дослідження того, що відбувається в кінцевому підприємстві або того, що «спускається» у воду.
Рахувалося, що немає ніяких прямих взаємовідносин між приміненням технології приобразуванням енергії з використанням технологічних новинок для передбачення менше викидів в екологічну систему. Виробництво і екологія розглядалися, як дуже різні, не зв’язані розуміння.
З другої точки зору, які зв’язки були між промисловістю і зовнішнім миром? Промисловість орієнтувалась на удовлітворіння потреб своїх споживачів, які розглядалися, як краєвугловий камінь їх бізнесу. Промисловий розвиток більш за все займалось оцінкою довготривалих послідств.
Важливо відмітити, що такого типа зв’язку не є результатом недооцінки промисловістю навколишнього світу. Навпаки, багато із пропонованих рішень давали більше можливостей, які підвищували життєвий рівень. Однак щоб скоїлось, якби була урахована взаємозв’язок між технологією і необхідними технологічними доповненнями.
Сьогодні ні у кого не виникає сумніву, що успіх державної енергозберігаючої політики можливий лише при активній участі у реалізації політики найширших верств населення, при повсякденній увазі до ефективного використання енергоресурсів. І це стосується не лише діяльності працівників підприємства, але й працівників бюджетних установ та організації, органів влади, комерційних установ. Виходячи з цього перед державою постало питання формування активно діючої системи донесення до населення та керівного складу підприємств переваг енергозбереження та здійснення координації роботи регіонів та галузей у реалізації завдання енергоємності валового внутрішнього продукту.
Координуючий орган повинен разом з регіональною держадміністрацією і керівниками місцевих промислових та комунальних підприємств розробити схему фінансування заходів, передбачених програмою енергозбереження. Ця схема може бути побудована на принципах самофінансування та гнучкої тарифної політики в бюджетній сфері, і створення фондів енергозбереження на промислових та комунальних підприємствах.
