Екзаменаційний білет№11

1.Карти четвертинних відкладів та методи їхнього складання.

2.Фізичні властивості Землі.

3.Головні промислово-генетичні типи родовищ чорних металів.

1. Карти четвертинних відкладів та методи їх складання

Картування четвертинних відкладів є обов'язковим складовим елементом державної геологічної зйомки. Його кінцевою метою є складання карт четвертинних відкладів відповідного масштабу.

Відповідно, для складання карт четвертинних відкладів застосовується стратиграфо-генетичний принцип, згідно з яким на картах четвертинних відкладів різноманітні генетичні типи позначаються відповідними кольорами, а їх геологічний вік - відтінками цих же кольорів (чим старший вік утворень, тим темніший відтінок використовується для їх позначення), та індексами з літер. Всі дочетвертинні відклади позначаються темнобузковим кольором, а їх вік вказується відповідним індексом.

За масштабом карти четвертинних відкладів поділяються на:

а) оглядові -1:1 500 000 і дрібнішого масштабу;

б) дрібного масштабу - 1: 1 000 000 і 1: 500 000;

в) середнього масштабу - 1: 200 000 і 1: 100 000;

г) великого масштабу - 1: 50 000 і 1: 25 000;

д) детальні -1:10 000 і більшого масштабу.

Умовні позначення

Існують так звані багатошарові карти четвертинних відкладів. Вони складаються для тих районів, у яких потужність чохла четвертинних відкладів є значною, а його нижні горизонти (старші за віком четвертинні утворення) не відслонюються на денній поверхні. Ці поховані відклади зображуються за допомогою паралельних кольорових смуг, що наносяться на поле поширення (на тлі кольорів) відкладів поверхневих. Колір смуг відповідає генетичному типу та віку порід, що підстеляють поверхневий шар.

Правила індексування відкладів.

Оскільки тоді було прийняте розчленування четвертинної системи на чотири підрозділи, то на звичайних геологічних картах четвертинні утворення позначались індексами, що складались з літери Q і римських цифр: нижньочетвертинні відклади (Q1), середньочетвертинні (Q11), верхиьочетвертинні (Q111) та сучасні (Q1v)-

Генетичний тип відкладів позначається відповідною латинською або грецькою буквою з якої розпочинається його назва, котра проставляється ліворуч від індексу цифрового. У випадках поєднання двох генетичних типів відкладів у одному геологічному тілі, цей індекс складається з двох відповідних букв, написаних через дефіс.

2.Фізичні властивості Землі

Земля – третя від Сонця планета Сонячної системи, є найбільшою з планет земної групи. Земля – еліпсоїд обертання. Середня щільність Землі - 5,5 г/см3. Маса Землі 5,976 * 1024 кг. Форма Землі - геоїд, приблизно - еліпсоїд, сфероїд. Середній радіус Землі складає 6371.032 км, екваторіальний - 6378.16 км, полярний - 6356.777 км. Подібної маси достатньо, щоб утримати атмосферу планети. Чим більша гравітаційна сила, тим більші об’єм та маса атмосфери. Атмосферний тиск, що створюється стовпом повітря над земною поверхнею, зумовлює рідкий стан. За відсутності тиску вода б випаровувалася.

Внутрішнє ядро, за припущенням, має діаметр 2600 км і складається з чистого заліза чи нікелю, зовнішнє ядро товщиною 2250 км із розплавленого заліза або нікелю, мантія близько 2900 км товщиною складається переважно з твердих гірських порід, відділена від земної кори поверхнею Мохоровичича.

За сучасними космогонічними представленнями, Земля утворилася приблизно 4.7 млрд. років тому з розсіяного в протосонячній системі газової речовини. У результаті диференціації речовини Землі, під дією свого гравітаційного поля, в умовах розігріву земних надр виникли і розвилися різні за хімічним складом, агрегатним станом і фізичними властивостями оболонки - геосфери: ядро (у центрі), мантія, земна кора, гідросфера, атмосфера, магнітосфера. Земна кора, мантія і внутрішня частина ядра тверді (зовнішня частина ядра вважається рідкою). Від поверхні Землі до центру зростають тиск, густина й температура. Тиск у центрі планети 3.6 * 1011 Па, густина приблизно 12.5 * 103 кг/м3, температура в діапазоні від 5000 до 6000 0С. Основні типи земної кори - материковий і океанічний, у перехідній зоні від материка до океану розвинута кора проміжної будови.

Фізичні властивості зумовлені наявністю полів.

1. гравітаційне поле (зумовлене масою Землі)

2. магнітне поле (зумовлене наявністю залізо-нікелевого ядра) мігрує в західному напрямку

3. теплове поле (спричинене внутрішнімиджерелами теплами). Спостерігається підвищення температури в міру заглиблення в надра Землі