1. Головні геотектонічні елементи земної кори України:

2.Грунтові, міжпластові та артезіанські води:

3.Генетичні типи родовищ алмазу

1)Власне магматчині (ранньомагматичні)

Є основним джерелом алмазної сировини в світі. Займає 80 % світового видобутку алмазів.Решта 20 % розсипи.

Просторово і генетично пов’язані з лужними ультра основними породами – кімберлітами і лампроїтами,які поширені на давніх платформах,де приурочені до лінійних зон глибинних розломів і особливо до їх перетинання. Переважно на окраїнах платформ в зонах ТМА

В цих породах алмаз кристалізується разом з олівіном,піроксенами,гранатом піропом,з кімберлітовими і лампроїтовими магмами на ранніх стадіях власне магматичного процесу.

Промислові корінні родовища алмазів представлені кімберлітовими і лампроїтовими трубками вибуху – це вертикальні конусоподібні,які звужуються до низу,січні тіла-діатреми.

Вони мають округлу еліпсоподібну неправильну форму в плані і залягають серед порід кристалічного фундаменту і осадового чохла. До низу звужуються,змінюють форму і на глибині 1-2 км виклинюються і переходять в підвідний канал – дайку,систему дайок. Рідще алмази виповнюють слабо алмазні дайки ісили,але не мають самостійного промислового значеня.

Лампроїт – лужна основна,лужно ультраосновна порода багата на K і Mg порода вулканічного або гіпабісального походженя. яка складається з олівіну (форстерит) , клінопіроксену (діопсид) , слюди(титановмісний флогопіт) , лейциту,амфіболи(К рихтерит),КПШ (санідин) .

Закцесорних:Хромшпінелід,хром магнетит,перовськіт,сфен,апатит,циркон,вулканічне скло.

Присутні поодинокі ксеноліти верхньомантійного походження.

Кімберліти – серпентинізована, карбонатизована, багата леткими компонентами лужна ультра основна порода порфірової структури, брекчієвої текстури, зцементована тонкозерниста серпентин-карбонатним цементом, в якому знаходиться флогопіт, діопсид, кальцит, петровські, магнетит, ільменіт, шпінель, циркон, апатит.

Мінерали супутники: Олівін( форстерит), піроп, хромділпсид, пікроільменіь, хромшпінеліди, флогопіт.

Навколо піропів часто розвивається келефітова кайма – це облямівка,яка складається з Cr , Px , Amf , хроміту і пов’язана з метасоматозом при дії на гранат лугів і летких компонентів з вмісної кімберлітової магми.

За мінеральним складом виділяють 2 основні види кімберлітів:

1.Базальтоїндий, який збагачений Cl (у вигляді порфірових вкраплеників) і бідний слюдою. Слюда – флогопіт,до 5%.Він характерний для трубок вибуху і більш збагачений алмазами.

2.Слюдистий(лампрофіровий) – багатий слюдою(до 50 %),характерний для дайок,бідний на алмази.

Кімберліти містять уламковий матеріал 1-50%.Виділяють 2 типи:

1.Ксеноліти (сторонні,корові) – це вмісні теригенні( пісковики,глинисті сланці), карбонатні(доломіти), вулканогенні(трапи),породи осадового чохла і метаморфічні утворення(гнейси,граніти, кристалосланці) кристалічного фундаменту.

2.Споріднені глибинні мантійну ксеноліти – еклогіти,передотити,дуніти і кімберліти більш ранньої фази вкорінення.Ці ксеноліти були винесені кімберлітовою магмою зі значних глибин (150-200 км), тому їхня форма часто округла,такої форми ксеноліти називають – автоліти.

Розміри всіх ксенолітів від дрібнозернистих(ксенокристали) до величезних брил розміри перші м.

При звітрюванні поблизу поверхні в мовах теплого і вологого клімату ,вище рівня грунтових вод ,

Кімберліти гід ратуються(вбирають воду), руйнуються і перетворюються в жорству і землисту масу, яка забарвлена гідроокисами Fe – жовтого кольору.Це так звана зона «жовта земля»,вона містить стійкі зерна піропу, пікроільменітів,алмазів.Її потіжність від 1-5 до 20-30 м.

Нище жовтої землі, поширена зона менш звітрілого зі збереженням первинної структури кімберліту, це зона «синя земля».Потужність декілька десятків м.

Внутрішня будова кімберлітових і лампроїтових трубок складна, зумовлена багатофазністю їхнього формування.

Кожній фазі вкорінення відповідає окремий різновид порід.Вони відрізняються структурно-текстурними особливостями, речовинним складом і вмістом алмазів.

В узагальненому розрізі трубок вибуху виділяють такі чатини або фації:

1.Кратерна частина – виповнена туфогенно осадовими відкладами, туфітами і туфами.

2.Діатремова частина – кімберлітові брекчії, їхніми туфами і тфобрекчіями.

3.Канальна частина – виповнена масивним інтрузивним кімберлітом з порфіровою або флюїдальною частиною.

Контакти між цими фаціями :чіткі,різкі або поступові(змішані).

В межах однієї фації вміст і розміри алмазів переважно стабільні, а в розрізі всієї трубки вони змінюються,як по літералі так і на глибині.

Є окремі рудні стовпи ,кондиційні і неконденційні ділянки з рідкісною нерівномірною вкрапленістю або поодинокою гніздовою.

Вміст алмазів в трубках вибуху коливаються від долі мл до декількох карт/т. Більшість трубок взагалі не містять алмазів або мають убогі вмісти. (Наприклад: в Пар приблизно 250 трубок,з яких промислово алмазними є 10%,тобто 25).

Дуже багаті трубки місять алмазів 3-4 карат/т.(Кімберлі).

В лампроїтовій трубці Аргайл – макс. Вміст 6-8 карат/т , але 95 % з них технічні.

Вміст ювелірних алмазів 2-5%(Аргайл), але може досягати до 70% - Мачгаван(Індія). В середньому 15-30 % маси всіх алмазів.

Розміри кімберлітових трубок:від 20 на 30 до 1000на 1500 м. В середньому 150-200 на 400-600 м(1-5 до 25 гектпр). Найбільші трубки- Премєр(31,5 гектар),Зарниця(32 гектара),Аргайл(50 гектар),Джваненг(50,8 гектар), Ювілейна(59 гектар),Катока(66,2 гектар Монголія),Орана(110 гектар),

Мвадуя(146 гектар),Камафука- Камаджамбо (150 гектар).

Вік в більшості кімберлітових трубках Африки – К2,лише Премєр – докембрійський вік(1750млн.років).

Власне магматичні родовища 80%

Україна: Кухотська-Воля-Серхів-Перепалля – кімберлітові прояви Волинь(девон- карбон)

Петрівське,Надія,Новоласпенська і Южная – прояви,Сх.Приазовя(D3-C1)

Лампроїтова трубка Мир – Зх.Приазовя

Лелеківська,Щорсівська – Кіровоградщина (PR2)

Росія:ЯАП – Фестивальна,Удачна,Зарниця,Ситиканська,Айхал,Юбілейна,Мир,Спутнік,Заполярна.

ААП –ім.Ломоносова,ім..Карпінського,ім..Гриба,Поморська,Піонерська,Снігурочка.

.

Розсипні родовища 20%

Більш поширені,в них часто дуже високі концентрації Алмазу,декілька каратт на м3 піску.Їх розробка легша.Серед них виділяють:

1.Давні розсипи - утворені в попередні геологічні періоди.Представлені:г/з пісковиками,гравелітами, і конгломератами від протерозою до мезозою.Вміст алмазів в них низький,тому самостійного значення немають.

Родовища:Вішерський район(Середній Урал)

Вітватерсранд(Протерозой,ПАР)

2.Сучасні(неоген-четвертинка) розсипи – мають найбільше промислове значення .Є алювіальні і прибережноморські.

-Алювіальні- алмази концентруються в гравелітах і галечниках :русловий,заплавних,терасовий.

Родовища:Іреляхське і Ебеляхське – Якутія.

107