21.2.Мезозойський етап розвитку.

Етап мезозою виділив Дж. Філіпс 1841 р. Його тривалість ста­новить 180 млн років. Етап складається з трьох періодів: тріасового, юрського, крейдового.

Тріасовий період (245-205 млн років тому)

Органічний світ тріасу був перехідним. У цей час відбувалася поступова заміна палеозойських форм мезозойськими. У тріасі одно­часно існували давні реліктові організми та нові мезозойські групи, які швидко розвивалися. Загальна кількість родин безхребетних у цей період суттєво зменшилася.Серед аземних рослин ще існували релікти каламітових, кордаїтів, насінних папоротей.У тріасі з'явилися перші белемніти, шес­типроменеві корали, панівні сьогодні костисті риби, крокодили і черепахи. Швидко розвивалися рептилії - іхтіозаври й архозаври. Наприкінці тріасу вже існували перші літаючі ящери птерозаври. Помітно збагатилася і фауна комах. У пізньому тріасі з'явилися перші примітивні ссавці, які за розмірами не перевершували щурів і були м'ясоїдними.

Клімат тріасового періоду. Протя­гом раннього і середнього тріасу на значних частинах теперішніх Європи, Північної Америки, Північної Африки, Центральної і Сере­дньої Азії переважали пустельні умови. У приполярних районах середньорічна температура наближалася до сучасних субтропіків, а в районі Тетису середньорічна температура становила близько 20°С.Клімат пізнього тріасу відрізнявся вищими температура­ми і випаровуванням. Середньорічні температури води Тетису ста­новили 22-28°С.

Юрський період (213-144 млн років тому) Зональний поділ юри побудовано на амонітах (28 зон).

Органічний світ юри. В морях панували амоніти івальвії, гастроподи, бе­лемніти, брахіоподи, голкошкі­рі, губки, моховатки, шестипроменеві корали. Роз­винуті форамініфери, морські водорості, динофлягеляти, діатомові. Числен­ні риби представлені кістковими. Панували в усіх сферах динозаври. На суші жили диплодоки, бронтозаври, які сягали розмірів до ЗО м, у воді - іхтіозаври, в повітрі - рамфоринхи, птеродактилі. Існувало розмаїття комах. З'явилися перші птахи. Для наземної флори юри характерні папороті, голонасінні (гінкгові, цикадові, бенетитові, хвощі).

Клімат юрського періоду Найвищі середньорічні температури Тетису були у ранньому тоарі - 20-30°С. В цей же час температура морського басейну Арктичної провінції становила приблизно 20°С. У пізньому тоарі води Тетису похолодні-шали до 16-17°С, а води Арктичної провінції - до 8-10°С. Загалом у юрі були умови тропічного, субтропічного і помірного клімату.Всередині кліматичних провінцій виділялися зони вологого та аридного типів.

Крейдовий період (135-65 млн років тому). Крейдова система має два відділи. Ярусне і зональне розчленування розроблене для нижньої крейди за монітами, для верхньої - за белемнітами та іноцерамами.

Органічний світ крейдового періоду. У морських басейнах бу­ли поширені амоніти, белемніти. Серед форамініфер у ранній крейді були бентичні форми, а в пізній -планктонні форми. Планктонні форми разом із рештками коколітофорид утворили товщі писальної крейди. Поширені були бівальвії астроподи. Крім шестипроменевих коралів, були мор­ські їжаки. Серед риб простежувався розквіт костистих форм.У всіх сферах життя фауни панували динозаври У пізній крейді почалося поступове вимирання динозаврів.Продовжувалася еволюція ссавців. Виникли перші сумчасті, опосумові, найдавніші копитні.Серед наземної флори у ранній крейді з'явилися перші квітко­ві.Запанували, фікуси, магнолії, хвойні піцеї, пінуси.Наприкінці крейди відбулося "велике мезозойське вимирання" (вимерло 2/3 видів і родів організмів). Серед них були амоніти, бе­лемніти, динозаври, іноцерами, тригонії, рудисти.

Клімат крейдового періоду. На початку крейди внаслідок вулканічних викидів збільшився вміст вуглекислоти в атмосфері та гідросфері. Це приве­ло до загального потепління й активізувало органічний світ. Напри­кінці крейди після загасання вулканічних процесів і фотосинтезу рослин (передусім фітонанопланктону) вміст вуглекислоти в атмо­сфері знизився, що призвело до загального похолодання, з яким пов'язують "велике вимирання" палеобіт. Середньорічна температура води становила 20-27°С. Знамениті верхньокрейдяні товщі писальної крейди сформува­лися в умовах тропічного аридного клімату.