- •2. Приклади застосування колективних та індивідуальних засобів захисту на виробництві
- •3. Шляхи зменшення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Поняття про гдк.
- •4. Сутність процесу горіння. Визначення і причини виникнення вибуху.
- •1.Визначення та основні завдання техніки безпеки. Основні терміни.
- •3. Методи захисту електрообладнання зануленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4.Первинні засоби пожежогасіння і приклади їх використання.
- •1.Система управління охороною праці (суоп) на виробництві.
- •2. Поняття про оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні умови праці
- •3. Нормування та методи зменшення рівня шуму у виробничому приміщенні.
- •4. Причини виникнення пожежі. Визначення горіння, полум’я та пожежі.
- •1.Охорона праці жінок та підлітків
- •Охорона праці неповнолітніх
- •2. Основи фізіології, гігієни праці
- •3.Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом
- •4.Класифікація приміщень за вогнестійкістю
- •1. Визначення охорони праці. Основні терміни.
- •Джерела пилу у виробничих приміщеннях. Нормування та засоби дослідження вмісту пилу в робочій зоні.
- •4. Шляхи підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •1. Спеціальне розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •15)Визначення та основні завдання пожежної безпеки. Основні терміни.
- •16)Методи нормування вібрації
- •17) Методи захисту електрообладнання заземленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4) Визначення розрахункового часу евакуації людей їз зони пожежі
- •1.Організація навчання працюючих з охороні праці на виробництві. Види інструктажів.
- •2. Нормування іонізуючих випромінювань. Основні параметри і одиниці вимірювань.
- •3. Умови виникнення статичної електрики. Заходи захисту працюючих від ураження розрядом статичної електрики.
- •4. Організація пожежної охорони на виробництві. Функції Держпожежнагляду.
- •2. Принцип визначення гранично-допустимих величин (гдв) шкідливих і небезпечних факторів.
- •3. Види ураження людини електричним струмом. Дія електричного струму на організм людини.
- •4. Засоби попередження пожеж і приклади їх використання.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень. Системи забезпечення параметрів мікроклімату.
- •3. Статична електрика. Заходи і засоби захисту людини від дії статичної електрики.
- •4. Захист будинків і споруд від блискавки.
- •1. Розслідування та облік професійних захворювань на підприємстві
- •2. Ергономічні вимоги до організації робочого місця. Режим праці і відпочинку.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Прицип розрахунку заземлення.
- •4. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •1.Організація системи управління охороною праці на підприємстві
- •2. Виробниче освітлення приміщень.
- •3. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •4. Класифікація об'єктів по пожежній і вибухопожежній небезпеці
- •1) Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •2)Принципи нормування основних параметрів шуму, вібрації
- •3)Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •4)Температурна діаграма процесу горіння
- •Організація роботи служби охорони праці на виробництві:
- •Спеціалісти служби охорони праці мають право:
- •Працівники служби охорони праці підприємств, об’єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
- •Обов’язки служби оп:
- •2. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •3. Шляхи зменшення концентрації пилу у повітрі робочої зони, поняття про гдк. Захворювання на пневмоніоз та його види.
- •4. Принципи розрахунку вогнестійкості будівельних конструкцій
- •Відповідальність за порушення вимог з охорони праці
- •Принцип нормування освітленості виробничих приміщень
- •1.Розслідування та одлік аварій
- •2. Нормування і методи контролю вмісту пилу в повітрі робочої зони. Системи забезпечення чистоти повітря.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Принцип розрахунку заземлення
- •4. Протипожежні вимоги до проектування будівель і споруд
- •1.Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
2. Нормування іонізуючих випромінювань. Основні параметри і одиниці вимірювань.
Джерело іонізуючого випромінювання (джерело випромінювання) - об'єкт, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або в певних умовах здатний створювати іонізуюче випромінювання. На стадії проектування будь-якої практичної діяльності джерело іонізуючого випромінювання розглядається як джерело, яке опромінює як поточно, так і потенційно. (ОСНОВНІ САНІТАРНІ ПРАВИЛА забезпечення радіаційної безпеки України)
Закон України «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання»
Стаття 5. Основні дозові межі опромінення населення
Основна дозова межа індивідуального опромінення населення не повинна перевищувати 1 мілізіверта* ефективної дози опромінення за рік, при цьому середньорічні ефективні дози опромінення людини, віднесеної до критичної групи, не повинні перевищувати встановлених цією статтею основних дозових меж опромінення незалежно від умов та шляхів формування цих доз.
Дозові межі індивідуального опромінення населення та критерії щільності забруднення грунтів на території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначаються законами України та іншими нормативно-правовими актами.
* Мілізіверт (мЗв) - похідна від одиниці вимірювання еквівалентної та ефективної дози іонізуючого опромінення - зіверт (Зв) (у системі СІ). Позасистемна одиниця - бер (1 мЗв дорівнює 0,1 бера)
Стаття 6. Основні дозові межі опромінення персоналу
Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об'єктів, на яких здійснюється практична діяльність, введених в експлуатацію після набрання чинності цим Законом, не повинна перевищувати 20 мілізівертів ефективної дози опромінення на рік, при цьому допускається її збільшення до 50 мілізівертів за умови, що середньорічна доза опромінення протягом п'яти років підряд не перевищує 20 мілізівертів.
Основна дозова межа індивідуального опромінення персоналу об'єктів, на яких здійснюється практична діяльність, введених в експлуатацію до набрання чинності цим Законом, не повинна перевищувати 50 мілізівертів ефективної дози опромінення за будь-які 12 місяців роботи підряд, з поступовим зменшенням дозової межі опромінення до 20 мілізівертів за рік протягом перехідного періоду.
Тривалість перехідного періоду визначається органом державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки для конкретних умов практичної діяльності.
Стаття 7. Залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків
Залучення осіб до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків допускається лише на добровільних засадах, за контрактом, в якому повинна зазначатися можлива доза опромінення за час ліквідації радіаційної аварії та її наслідків.
Залучення до ліквідації радіаційних аварій та їх наслідків осіб, які мають медичні протипоказання, осіб віком до 18 років та жінок дітородного віку забороняється.
Опромінення осіб, залучених до ліквідації радіаційної аварії та її наслідків, вище основних дозових меж опромінення, встановлених цим Законом, допускається лише за їх згодою, у випадках, якщо не можна вжити заходів, які виключають їх перевищення, і може бути виправдано лише рятуванням життя людей та попередженням подальшого небезпечного розвитку аварії і опромінення більшої кількості людей.
Стаття 8. Рівні втручання у разі радіаційних аварій
Втручання, зумовлене необхідністю захисту життя та здоров'я людини, повинно бути таким, щоб зменшення шкоди, заподіяної впливом іонізуючого випромінювання шляхом зниження дози опромінення, було достатнім для виправдання як необхідності втручання, так і спричинених цим втручанням збитків.
Заходи щодо укриття людей застосовуються, якщо протягом перших двох тижнів після аварії очікувана сукупна ефективна доза опромінення може перевищити 5 мілізівертів
Тимчасова евакуація людей здійснюється у разі, якщо протягом перших двох тижнів після аварії ефективна доза опромінення може досягти рівня 50 мілізівертів. ( Частина третя статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 )
Йодна профілактика застосовується у разі, якщо очікувана поглинута доза опромінення щитовидної залози від накопиченого в ній радіоактивного йоду може перевищити 50 мілігрей* для дітей або 200 мілігрей для дорослих згідно з установленими Міністерством охорони здоров'я України регламентами. ( Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2397-III ( 2397-14 ) від 26.04.2001 )
* Мілігрей (мГр) - похідна від одиниці вимірювання поглиненої дози іонізуючого опромінення - грей (Гр) (у системі СІ). Позасистемна одиниця - рад (1 мГр дорівнює 0,1 рада).