- •2. Приклади застосування колективних та індивідуальних засобів захисту на виробництві
- •3. Шляхи зменшення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Поняття про гдк.
- •4. Сутність процесу горіння. Визначення і причини виникнення вибуху.
- •1.Визначення та основні завдання техніки безпеки. Основні терміни.
- •3. Методи захисту електрообладнання зануленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4.Первинні засоби пожежогасіння і приклади їх використання.
- •1.Система управління охороною праці (суоп) на виробництві.
- •2. Поняття про оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні умови праці
- •3. Нормування та методи зменшення рівня шуму у виробничому приміщенні.
- •4. Причини виникнення пожежі. Визначення горіння, полум’я та пожежі.
- •1.Охорона праці жінок та підлітків
- •Охорона праці неповнолітніх
- •2. Основи фізіології, гігієни праці
- •3.Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом
- •4.Класифікація приміщень за вогнестійкістю
- •1. Визначення охорони праці. Основні терміни.
- •Джерела пилу у виробничих приміщеннях. Нормування та засоби дослідження вмісту пилу в робочій зоні.
- •4. Шляхи підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •1. Спеціальне розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •15)Визначення та основні завдання пожежної безпеки. Основні терміни.
- •16)Методи нормування вібрації
- •17) Методи захисту електрообладнання заземленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4) Визначення розрахункового часу евакуації людей їз зони пожежі
- •1.Організація навчання працюючих з охороні праці на виробництві. Види інструктажів.
- •2. Нормування іонізуючих випромінювань. Основні параметри і одиниці вимірювань.
- •3. Умови виникнення статичної електрики. Заходи захисту працюючих від ураження розрядом статичної електрики.
- •4. Організація пожежної охорони на виробництві. Функції Держпожежнагляду.
- •2. Принцип визначення гранично-допустимих величин (гдв) шкідливих і небезпечних факторів.
- •3. Види ураження людини електричним струмом. Дія електричного струму на організм людини.
- •4. Засоби попередження пожеж і приклади їх використання.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень. Системи забезпечення параметрів мікроклімату.
- •3. Статична електрика. Заходи і засоби захисту людини від дії статичної електрики.
- •4. Захист будинків і споруд від блискавки.
- •1. Розслідування та облік професійних захворювань на підприємстві
- •2. Ергономічні вимоги до організації робочого місця. Режим праці і відпочинку.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Прицип розрахунку заземлення.
- •4. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •1.Організація системи управління охороною праці на підприємстві
- •2. Виробниче освітлення приміщень.
- •3. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •4. Класифікація об'єктів по пожежній і вибухопожежній небезпеці
- •1) Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •2)Принципи нормування основних параметрів шуму, вібрації
- •3)Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •4)Температурна діаграма процесу горіння
- •Організація роботи служби охорони праці на виробництві:
- •Спеціалісти служби охорони праці мають право:
- •Працівники служби охорони праці підприємств, об’єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
- •Обов’язки служби оп:
- •2. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •3. Шляхи зменшення концентрації пилу у повітрі робочої зони, поняття про гдк. Захворювання на пневмоніоз та його види.
- •4. Принципи розрахунку вогнестійкості будівельних конструкцій
- •Відповідальність за порушення вимог з охорони праці
- •Принцип нормування освітленості виробничих приміщень
- •1.Розслідування та одлік аварій
- •2. Нормування і методи контролю вмісту пилу в повітрі робочої зони. Системи забезпечення чистоти повітря.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Принцип розрахунку заземлення
- •4. Протипожежні вимоги до проектування будівель і споруд
- •1.Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Прицип розрахунку заземлення.
Електричний струм – це спрямоване переміщення електричних зарядів усередині провідної речовини (усередині металів, рідких провідників і т. д.).
Основними заходами захисту від ураження електричним струмом є такі:
1. Застосування малих напруг і електричний поділ мереж. Для забезпечення безпеки електроспоживачів варто застосовувати напругу до 42 В, приміщеннях із підвищеною небезпекою – 36 В, в особливо небезпечних – 12 В. Як правило, при використанні електроустаткування з такою напругою враховується те, що одяг, взуття мають певний опір, немає щільного (зварного, болтового) контакту з землею і т. д.; в аварійних ситуаціях струм через тіло людини не досягає невідпускаючого порогу.
2. Контроль ізоляції. При порушенні ізоляції мереж і устаткування корпусу, конструкції, на яких вони змонтовані, труби, в яких прокладені проводи, можуть виявитися під небезпечною напругою. Тому контроль ізоляції є необхідною мірою, що попереджує небезпеку ураження електричним струмом.
3. Захисне заземлення – це навмисне з’єднання із заземленим пристроєм металевих частин електроустаткування, що нормально не знаходяться під напругою, але можуть виявитися такими у випадку ушкодження ізоляції.
4. Захисне відключення – це система захисту, що забезпечує безпеку шляхом автоматичного відключення (протягом не більш 0,2 сек.) електроустановки у випадках замикання струмоведучої частини на землю, зниження опору ізоляції, несправності заземлення і т. д.
5. Захист від випадкового дотику до струмоведучих частин досягається шляхом використання огороджень і відповідних кон-струкцій електроустановок; блокувань; розташування струмопровідних частин на недоступній висоті (наприклад лінії електро-передач); застосування подвійної ізоляції.
6. Вирівнювання потенціалів для того, щоб зняти існування і необхідність вирівнювання потенціалів, познайомимося з таким поняттям, як “крокова напруга”, уточнимо поняття “напруга дотику”.
При з’єднанні струмопровідної частини із землею (пробій ізоляції, падіння проводу ЛЕП на землю) точка входу струму в землю буде мати найвищий потенціал, який має і струмопровідна частина. У міру віддалення від цієї точки у будь-яку сторону потенціал землі буде зменшуватися за експоненціальним законом. На відстані від точки замикання, що дорівнює 20 м, потенціал землі стає рівним нулю.
Людина, що потрапила в зону замикання і виходить із неї в будь-яку сторону кроками, потрапляє в ситуацію, коли одна нога знаходиться в одній точці землі, а інша – у другій. Потенціал першої точки більший, ніж потенціал другої. Отже, на відстані кроку людини буде існувати різниця потенціалів. Ця напруга називається “кроковою”.
Різниця потенціалів між двома точками землі в зоні замикання на землю на відстані кроку (0,8 м) по радіусу до точки за-микання називається кроковою напругою.
Різниця потенціалів між точкою замикання на землю і точкою землі, у якій знаходиться людина при торканні точки замикання, називається напругою дотику.
Ізолюючі захисні засоби – це засоби, виготовлені з ізоляційного матеріалу (бакеліт, текстоліт, фарфор, гума, пластмаса та ін.). Вони, у свою чергу, поділяться на основні й додаткові.
Основні захисні засоби – це такі, ізоляція яких надійно витримує робочу напругу електричної установки. За допомогою основних засобів можна торкатися струмопровідних частин, що знаходяться під напругою. До них відносяться: оперативні і вимірювальні штанги; ізолюючі і струмовимірні кліщі; покажчики напруги; спеціальні пристрої для ремонтних робіт (ізолювання майданчика, східці, ланки телескопічних вишок і т. д.). В установках до 1 000 В основними захисними засобами є: діелектричні рукавички; інструмент з ізольованими ручками (заводського виготовлення); індикатори.
Додаткові захисні засоби – це такі засоби, що не гарантують надійну ізоляцію від робочої напруги і є додатковим заходом.
Огороджуючі захисні засоби. До них належать: ширма, бар’єри, щити, сітки і т. д.; ізолюючі накладки і ковпаки (з ізоляцій-ного матеріалу); переносні захисні заземлення; попереджувальні, забороняючі плакати.
Допоміжні захисні засоби. Застосовуються для захисту від падіння з висоти (захисні пояси, страхувальні канати), підйому на висоту (пазурі, східці, драбини), захисту від світлових, теплових, механічних, хімічних впливів електричного струму (захисні окуляри, протигази, рукавиці, фартухи, костюми, спецвзуття та ін.).
Захисне заземлення – навмисне приєднання до землі металевих частин електроустаткування, що можуть виявитися під напругою внаслідок ушкодження ізоляції. Основне призначення захисного заземлення – знизити напруга дотику до безпечної величини.
Принцип розрахунку заземлення:
Розраховується заземлюючий контур струмоприймача!
1. Визначають опір одного заземлювача
2. Визначають кількість заземлювачів
3. Визначають опір з’єднувальної полоси
4. Розраховують опір заземлюючого контуру. Він повинен бути менше або дорівнює 4 Ома.
