- •2. Приклади застосування колективних та індивідуальних засобів захисту на виробництві
- •3. Шляхи зменшення концентрації шкідливих речовин у повітрі робочої зони. Поняття про гдк.
- •4. Сутність процесу горіння. Визначення і причини виникнення вибуху.
- •1.Визначення та основні завдання техніки безпеки. Основні терміни.
- •3. Методи захисту електрообладнання зануленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4.Первинні засоби пожежогасіння і приклади їх використання.
- •1.Система управління охороною праці (суоп) на виробництві.
- •2. Поняття про оптимальні, допустимі, шкідливі і небезпечні умови праці
- •3. Нормування та методи зменшення рівня шуму у виробничому приміщенні.
- •4. Причини виникнення пожежі. Визначення горіння, полум’я та пожежі.
- •1.Охорона праці жінок та підлітків
- •Охорона праці неповнолітніх
- •2. Основи фізіології, гігієни праці
- •3.Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом
- •4.Класифікація приміщень за вогнестійкістю
- •1. Визначення охорони праці. Основні терміни.
- •Джерела пилу у виробничих приміщеннях. Нормування та засоби дослідження вмісту пилу в робочій зоні.
- •4. Шляхи підвищення вогнестійкості будівельних конструкцій
- •1. Спеціальне розслідування нещасних випадків на підприємстві.
- •15)Визначення та основні завдання пожежної безпеки. Основні терміни.
- •16)Методи нормування вібрації
- •17) Методи захисту електрообладнання заземленням. Принципи дії, розрахунок і схема.
- •4) Визначення розрахункового часу евакуації людей їз зони пожежі
- •1.Організація навчання працюючих з охороні праці на виробництві. Види інструктажів.
- •2. Нормування іонізуючих випромінювань. Основні параметри і одиниці вимірювань.
- •3. Умови виникнення статичної електрики. Заходи захисту працюючих від ураження розрядом статичної електрики.
- •4. Організація пожежної охорони на виробництві. Функції Держпожежнагляду.
- •2. Принцип визначення гранично-допустимих величин (гдв) шкідливих і небезпечних факторів.
- •3. Види ураження людини електричним струмом. Дія електричного струму на організм людини.
- •4. Засоби попередження пожеж і приклади їх використання.
- •1. Розслідування та облік нещасних випадків на підприємстві
- •2. Санітарно-гігієнічне нормування параметрів мікроклімату виробничих приміщень. Системи забезпечення параметрів мікроклімату.
- •3. Статична електрика. Заходи і засоби захисту людини від дії статичної електрики.
- •4. Захист будинків і споруд від блискавки.
- •1. Розслідування та облік професійних захворювань на підприємстві
- •2. Ергономічні вимоги до організації робочого місця. Режим праці і відпочинку.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Прицип розрахунку заземлення.
- •4. Обов'язки державних органів щодо забезпечення пожежної безпеки
- •1.Організація системи управління охороною праці на підприємстві
- •2. Виробниче освітлення приміщень.
- •3. Організація безпечної експлуатації електроустановок
- •4. Класифікація об'єктів по пожежній і вибухопожежній небезпеці
- •1) Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров'я працівників або у разі їх смерті
- •2)Принципи нормування основних параметрів шуму, вібрації
- •3)Електротравматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •4)Температурна діаграма процесу горіння
- •Організація роботи служби охорони праці на виробництві:
- •Спеціалісти служби охорони праці мають право:
- •Працівники служби охорони праці підприємств, об’єднань, міністерств, інших центральних та місцевих органів державної виконавчої влади несуть персональну відповідальність за:
- •Обов’язки служби оп:
- •2. Аналіз небезпеки ураження людини електричним струмом
- •3. Шляхи зменшення концентрації пилу у повітрі робочої зони, поняття про гдк. Захворювання на пневмоніоз та його види.
- •4. Принципи розрахунку вогнестійкості будівельних конструкцій
- •Відповідальність за порушення вимог з охорони праці
- •Принцип нормування освітленості виробничих приміщень
- •1.Розслідування та одлік аварій
- •2. Нормування і методи контролю вмісту пилу в повітрі робочої зони. Системи забезпечення чистоти повітря.
- •3. Методи захисту людини від дії електричного струму. Принцип розрахунку заземлення
- •4. Протипожежні вимоги до проектування будівель і споруд
- •1.Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти про охорону праці
3.Класифікація приміщень за небезпекою ураження електричним струмом
За характером середовища розрізняють наступні виробничі приміщення:
— нормальні — сухі приміщення, в котрих відсутні ознаки жарких та запилених приміщень та приміщень з хімічно активним Середовищем;
— сухі — відносна вологість повітря не вище 60%;
— вологі — відносна вологість повітря 60—75%;
— сирі — відносна вологість повітря протягом тривалого часу перевищує 75%, але не досягає 100%;
— особливо сирі — відносна вологість близько 100%, стіни, стеля, предмети вкриті вологою;
— жаркі — температура повітря протягом тривалого часу перевищує +30 °С;
— запилені — наявний в приміщенні пил, котрий виділяється, осідає на дротах та проникає всередину машин, апаратів; приміщення можуть бути з струмопровідним або з неструмопровідним пилом;
— з хімічно активним середовищем — в приміщенні постійно або протягом тривалого часу міститься пара або відкладаються відкладення, котрі руйнівно діють на ізоляцію та струмопровідні частини обладнання.
4.Класифікація приміщень за вогнестійкістю
Вимоги щодо конструктивних та планувальних рішень промислових об'єктів, а також інших питань забезпечення їхньої пожежо- та вибухобезпеки значною мірою визначаються категорією приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою. Визначення категорії приміщення проводиться з урахуванням показників пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів, що там знаходяться (використовуються) та їх кількості. Відповідно до ОНТП 24-86 приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою поділяються на п'ять категорій (А, Б, В, Г, Д).
Категорія А. Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28 °С в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні парогазоповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, здатні вибухати та горіти при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним в такій кількості, що розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа.
Категорія Б. Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху більше 28 °С та горючі рідини в такій кількості, що можуть утворюватися вибухонебезпечні пилоповітряні або пароповітряні суміші, при спалахуванні котрих розвивається розрахунковий надлишковий тиск вибуху в приміщенні, що перевищує 5 кПа.
Категорія В. Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важкогорючі речовини і матеріали, речовини та матеріали, здатні при взаємодії з водою, киснем повітря або одне з одним лише горіти за умови, що приміщення, в яких вони знаходяться, або використовуються, не відносяться до категорій А та Б.
Категорія Г. Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному або розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини, тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо.
Категорія Д. Негорючі речовини та матеріали в холодному стані. В основу розрахункового методу визначення категорій вибухопожежної та пожежної небезпеки виробничих приміщень покладено енергетичний підхід, що полягає в оцінці розрахункового надлишкового тиску вибуху в порівнянні з допустимим. Розрахунковий максимально можливий надмірний тиск, що виникає при згоранні вибухонебезпечного середовища в приміщенні, визначається за формулою
де Нт — теплота згорання горючої речовини, Дж/кг (для нафтопродуктів, розчинників Нг = 40 х103Дж/кг);
Р0— початковий тиск, кПа (приймається рівним 101 кПа);
z — коефіцієнт, що характеризує ступінь участі горючої речовини в утворенні вибухонебезпечної суміші (для горючих газів та пилу z=0,5, для ЛЗР і ГР, нагрітих вище температури спалаху, z=0,3);
m — маса горючої речовини, кг;
V3 — вільний об'єм приміщення, м3 (береться рівним 0,8 геометричного об'єму);
Ср — питома теплоємність газової суміші в приміщенні, кДж/(кгК) береться рівною теплоємності повітря 1 кДж/(кгК);
р — густина газового середовища в приміщенні, кг/м3 (дорівнює густині повітря при заданій температурі; р=1,2 кг/м3);
k — коефіцієнт, що враховує роботу аварійної вентиляції ((с = Ах( +Ь Де ^ — кратність аварійної вентиляції); t — тривалість надходження горючих газів і парів;
Кн — коефіцієнт негерметичності приміщення (Кн=3);
Т0 — температура в приміщенні (Т0=300 К).
При використанні в приміщенні горючих газів, легкозаймистих або горючих рідин для визначення маси, що входить в формулу (4.2), допускається враховувати роботу аварійної вентиляції, якщо забезпечений її автоматичний пуск при перевищенні гранично допустимої вибухонебезпечної концентрації та електропостачання за першою категорією надійності. Дія вентиляції враховується згідно з ОНТП 24-86
Об'єм приміщення, в якому вибухонебезпечна суміш буде утворювати концентрацію на межі нижньої межі поширення полумя, м3:
де 1,5 — коефіцієнт запасу;
Е — кількість вибухонебезпечної речовини, котра надійшла у приміщення, г;
Снкм — нижня концентраційна межа запалення речовини, г/м3. Згідно з категоріями приміщень визначають вимоги до конструктивних та планувальних рішень будівель, споруд, приміщень та до їх вогнестійкості. Категорії приміщень та будівель за вибухопожежною та пожежною небезпекою на стадії проектування визначають розробники технологічного процесу згідно з нормами технологічного проектування ОН И 1-24-86 та відомчими нормами технологічного проектування. Для діючих підприємств категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою можуть визначатися технологами самих підприємств, організаціями, що мають відповідних фахівців та дозвіл (ліцензію) органів державного пожежного нагляду. Категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки, а також клас зони за правилами улаштування електроустановок, в тому числі для зовнішніх виробничих і складських дільниць, повинні бути позначені на вхідних дверях до приміщення, а також на межах зон всередині приміщення та назовні.
БІЛЕТ 14
