- •1. Роль грошей у ринковій економіці.
- •2. Походження грошей
- •3. Функція грошей як міри вартості і засобу платежу.
- •4. Функції грошей як засобу обігу, як засобу нагромадження і світових грошей.
- •5. Походження та види кредитних грошей.
- •6. Походження векселя. Правові основи обігу векселів
- •7. Вексель та його обов’язкові атрибути.
- •8. Простий і переказний вексель
- •Індосамент та його види.
- •10.Протест по векселю. Право регресу вимог.
- •11. Цесія її відмінності від індосаменту
- •12. Операції банка з векселем.
- •13. Вексельний обіг в Україні. Казначейські і податкові векселя.
- •14. Банкнота та її відмінність від векселя та казначейського білета.
- •15. Чек і особливості його обігу. Чек в Україні.
- •16. Кредитні картки, як технічна форма кредитних грошей. Перспективи введення кредитних карток в Україні.
- •17. Класична кількісна теорія грошей, її основні постулати.
- •18. Трансакційний варіант кількісної теорії Фішера. Кембриджська версія транс акційного варіанта кількісної теорії.
- •19. Кейнсіанське трактування кількісної теорії грошей. Монетаризм.
- •20. Поняття грошового обігу. Грошові потоки і механізми їх збалансування.
- •21. Суть закону кількості грошей, необхідних для обігу. Монетизація ввп.
- •22. Поняття та складові маси грошей, що обслуговує грошовий обіг. Базові гроші та грошові агрегати.
- •23. Принципи організації безготівкового обігу. Нормативна база організації безготівкового обігу.
- •24. Платіжні засоби та документооборот при здійсненні безготівкового обігу.
- •25. Принципи та організація готівкового грошового обігу.
- •26. Загальна організація і структура грошового ринку.
- •27. Пропозиція грошей. Механізм формування пропозиції грошей та фактори, що впливають на зміну пропозиції грошей.
- •28. Суть грошової системи. Елементи грошової системи за умови існування металевих грошових систем.
- •29. Біметалічні грошові системи і їх характеристика, закон Грешема.
- •30. Попит на гроші та фактори, що впливають на зміну попиту на гроші.
- •31. Україна та її співпраця з міжнародними валютно-фінансовими організаціями.
- •32. Валютне регулювання в Україні. Основні напрямки і механізм здійснення.
- •33. Процент за кредит, його суть. Норма проценту і фактори, що на неї впливають.
- •34. Небанківські кредитні установи і їх місце в кредитній системі.
- •35. Нбу і його взаємодія з комерційними банками.
- •36. Грошово – кредитна політика нбу в умовах становлення ринкової економіки.
- •37.Типи і види грошових реформ. Методи проведення грошових реформ.
- •38. Грошова реформа в Україні (02.09.2006)і особливості її проведення.
- •39. Мвф. Історія виникнення, сучасні функції.
- •40. Світовий банк, історія його виникнення та функції, ебрр, його створення та функції.
- •41. Паперові гроші. Причина та історія їх появи.
- •42. Державний та міжнародний види кредитів. Їх загальна характеристика.
- •43. Комерційний, банківський та споживчий види кредитів. Їх особливості та роль в ринковій економіці.
- •44. Становлення і розвиток банківської системи України. Принципи банківського кредитування.
- •45. Європейська валютна система. Історія її становлення.
- •46.Ямайська валютна угода. Її характеристика.
- •47. Кредитна система і її складові елементи.
- •48. Комерційний банк і його функції.
- •49. Інвестиційні компанії та фонди. Їх характеристика як позабанківських кредитних установ.
- •50. Кредитні спілки і їх значення для функціонування та розвитку ринкової економіки.
- •51. Центральний банк та його функції. Національний банк України.
- •52. Бреттон-Вудська валютна система. Її становлення і причини краху.
- •53. Конвертованість валюти і її види.
- •54. Довірчі товариства, пенсійні та страхові компанії.
- •55. Валютне регулювання, його мета і механізм.
- •56. Інфляція в Україні та її особливості.
- •57. Суть і функції небанківських кредитних установ (парабанки).
- •58. Законодавчі основи функціонування векселів.
8. Простий і переказний вексель
Простий вексель виписується позичальником. Він може бути переданий іншій особі, але частіше за все його передача або обмежена, або заборонена законом. Підприємство, яке поставило товар у кредит (векселеотримувач,ремітент). Підприємство, яке отримало товар у кредит(векселедавець).
Після його оплати вексель погашається (на ньому ставиться розписка про одержання платежу) і він повертається векселедержателю.
Простий вексель, як правило, був обмежений у своєму русі. З розвитком товарного виробництва і обміну це почало гальмувати подальше вдосконалення кредитних відносин і вже на початку XIV ст. вексель починає передаватися за допомогою переказного напису, що називається індосаментом. Свідченням факту передачі векселів за допомогою такого переказного напису служить «Pragmatika Неаполя» 1607 р., в який міститься заборона індосаменту. Однак такий розвиток кредитних відносин був об'єктивно обумовлений і подібні заборони все частіше порушувалися. Остаточно право громадянства переказний вексель одержав у 1673 р. відповідно до ордонансу (указу) короля Франції Людовика XIV.
На відміну від простого векселя, переказний вексель (тратта) виписується не боржником, а кредитором. Цей вексель за допомогою спеціального переказного напису індосаменту (від лат. in dorstum — на спині) вільно передається з рук у руки. Переказний напис виконується на зворотному боці векселя. З метою запобігання тих втрат, що пов'язані зі зникненням векселя (вексель вкрадено, загублено тощо), переказний вексель може бути виписано у декількох примірниках, але тоді в тексті векселя роблять напис у вигляді «Платіть за цим першим примірником». Усі останні нумеруються і вважаються дублікатами.
Підприємство,яке надало товар у кредит (векселедавець, трасант). Підприємство, яке отримало товар у кредит (платник, трасат).Останній векселедержатель( індосат).
Перший векселедержатель (ремітент) може передати вексель іншій особі. Передача векселя за індосаментом здійснюється у вигляді запису: «Замість мене сплатіть...» або «Платіть за наказом...» і супроводжується власноручним підписом особи, котра передає вексель. При цьому той, хто передає вексель, називається індосантом, а той, хто його одержує, — індосатом. Індосамент може бути тільки повним. Частковий індосамент не допускається.
Індосамент та його види.
Індосамент (від італ. in dosso — на хребті) — передавальний напис на цінному папері, в т.ч. на векселі, чеку. Засвідчує передачу прав, що витікають із цінного паперу від однієї особи до нового власника.
Той, хто передає вексель, називається індосантом, а той, хто його одержує , - індосатом.
Розрізняють такі види індосаментів:
—Іменний, повний, у якому вказується ім'я або найменування того, кому боржник мусить платити за цим векселем. Він може бути виконаний, наприклад, у вигляді такого запису: «Замість нас заплатить фірмі «Агро».
—Бланковий, коли немає вказівки, кому або за чиїм наказом потрібно платити. Такий індосамент може бути поданий у вигляді підпису.
Якщо при іменному індосаменті власником векселя вважається той, на чиє ім'я зроблено запис, то при бланковому власником векселя є кожний, у чиїх руках він знаходиться. Вексель із бланковим індосаментом можна передати іншій особі без нового підпису. Його можна також перетворити в іменний, поставивши перед підписом найменування нового векселеотримувача.
—Передовірчий, інкасовий, за яким власник векселя доручає уповноваженій особі одержати платіж за векселем без передачі вказаній уповноваженій особі права власності на вексель. Індосамент у такому разі виконується у вигляді напису, який чітко визначає доручення векселеутримувача третій особі (як правило банку) отримати гроші за векселем для векселеутримувача. Але найчастіше цей вид індосаменту робиться у вигляді запису: «На інкасо», «Валюта до отримання».
При значній кількості переказних написів (індосаментів) на звороті векселя може не вистачити місця для наступного індосаменту. У цьому випадку беруть додатковий аркуш паперу, який називається Алонж, і на ньому здійснюється індосамент. Але перший, хто робить переказний напис на алонжі, розписується ( а за наявності й ставить печатку на стику векселя та алонжа).