3.Класифікація надзвичайних ситуацій

В залежності від кількості потерпілих (уражених) людей, виділяються такі основні категорії НС:

- малі – кількість потерпілих від 25 до 100 чоловік, із яких 10-15 потребують госпіталізації;

- середні – потерпілих від 100 до 1000 чоловік, підлягають госпіталізації від 25 до 250 чоловік;

- великі – потерпілих понад 1000 чоловік, госпіталізації підлягають більше 250 чоловік.

Шкала теоретичних втрат така:

- глобальна катастрофа із зруйнуванням умов життя на землі: сума втрат при цьому прямує до нескінченності, тобто економічно безглузда, оскільки економіка має справу лише з кінцевими величинами;

- найбільша соціально-політична катастрофа з глобальними наслідками (типу світової війни), втрати від якої оцінюються приблизно в 10¹⁷ доларів США;

- найбільша техногенна катастрофа (типу Чорнобильської) – до 5·10¹² доларів США (аварія на АЕС «Трі Майл Айленд» в США – до 2·10¹¹ доларів США). Аварії на АЕС за їх тяжкістю мають градації від 1 до 7 балів (Чорнобильська – 7 балів, на «Трі Майл Айленд» – 5 балів);

- крупномасштабна природно-антропогенна катастрофа типу Аральської – до 5·10¹² доларів США;

- найбільша природна катастрофа типу потужного землетрусу (м. Спітак, Вірменія) – до 10¹² доларів США;

- локальна соціально-політична катастрофа з екологічними наслідками – до 10¹² доларів США;

- крупна техногенна або природна катастрофа (аварія) – до 10⁹ доларів США;

- велика техногенна аварія – до 10⁷ доларів США;

- середня («пересічна») техногенна аварія або стихійне лихо – до 10⁶ доларів США;

- мала («дрібна») техногенна аварія або стихійне лихо – до 10⁵ доларів США.

Головною метою створення єдиної системи класифікації надзвичайних ситуацій і визначення їх рівнів є забезпечення оперативного і адекватного реагування на такі ситуації. В Україні розроблене Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій, затверджене постановою Кабінету Міністрів України «Порядок класифікації надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру за їх рівнями» від 24 березня 2004 р. №368.

Надзвичайні ситуації на території України поділяються за такими основними ознаками (рис.1.):

- у сфері виникнення;

- за галузевою ознакою;

- за масштабами можливих наслідків.

4.Класифікації забруднення

Під забрудненням навколишнього середовища розуміють надходження в біосферу будь-яких твердих, рідких і газоподібних речовин або видів енергії (теплоти, звуку, радіоактивності і т.п.) у кількостях, що шкідливо впливають на людину, тварин і рослини як безпосередньо, так і непрямим шляхом. Безпосередньо об'єктами забруднення (акцепторами забруднених речовин) є основні компоненти екотопу (місце існування біотичного угруповання): атмосфера, вода, ґрунти. Опосередкованими об'єктами забруднення (жертвами забруднення) є складові біогеоценозу: рослини, тварини, гриби, мікроорганізми.

Втручання людини в природні процеси в біосфері, котре викликає небажані для екосистем антропогенні зміни, можна згрупувати за наступними видами забруднень(рис.2):

- інгредієнтне забруднення - забруднення сукупністю речовин, кількісно або якісно ворожих природним біогеоценозам (інгредієнт - складова частина складної сполуки або суміші);

- параметричне забруднення пов'язане зі зміною якісних параметрів навколишнього середовища (параметр навколишнього середовища - одна з його властивостей, наприклад, рівень шуму, радіації, освітленості);

- біоценотичне забруднення полягає у впливі на склад та структуру популяції живих організмів;

- стаціально-деструкційне забруднення (стація - місце існування популяції, деструкція - руйнування) викликає зміну ландшафтів та екологічних систем в процесі природокористування.