Джерела викидів у довкілля

Галузь промисловості	Вид викидів	Шкідливість
Вугільна, металобробна, паперова	Викиди, які містять частки піску, породи та інші механічні домішки	Можуть порушувати природні екосистеми, санітарний режим, замулювати дно та берег
Машинобудівні заводи, підприємства хімічної промисловості	Викиди, що утворюються внаслідок нейтралізації та очищення стічних вод	Довкілля забруднюється солями важких металів, ціанідами, кислотами, токсичними органічними та неорганічними сполуками
Рудозбагачення, вуглезбагачення, шкіряні заводи	Забруднення, які містять мікро- та макроелементи	Забруднення довкілля надмірною кількістю мікро- та макроелементів, в окремих випадках збудниками захворювань; (шкіряні заводи)
Спиртові, цукрові, крохмало-паточні та інші заводи	Забруднення, які містять органічні сполуки рослинного та тваринного походження	Забруднення довкілля органічними сполуками, які легко загнивають, можуть викликати інфекційні захворювання

ЗАНЯТТЯ №31

Тема: «Оцінка впливу на навколишнє середовище» План заняття

1.Зміст та мета оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

2.Оцінка ВНПС в Україні. Екологічна експертиза.

3.План характеристики об’єкту впливу на НПС.

4.Можливі напрямки впливу господарських об’єктів на навколишнє природне середовище.

1.Зміст та мета оцінки впливу на навколишнє природне середовище.

Оцінка впливу на навколишнє середовище (англ. Environmental Impact Assessment, EIA) – процедура системного дослідження можливих наслідків впливу будівництва та реконструкції різних об’єктів на довкілля на стадії проектування, - зазначається у відповідній статті тритомної "Екологічної енциклопедії. Термін вперше було вжито 1969 р. у Розділі 102 (2) Національної екологічної політики США. Процедуру ОВНС введено в багатьох країнах.

Широкому пропагуванню необхідності оцінки впливу на довкілля сприяє Програма ООН з навколишнього середовища (UN Environmental Programme, UNEP, ЮНЕП). Оцінка впливу має бути інтегрована в системи сучасного екологічного управління. З огляду на глобалізацію світової економіки, ООН активно працює в напрямі обов’язкового запровадження оцінки впливу на довкілля для транскордонних проектів. Важливим кроком було прийняття у 1991році Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті.

На європейському рівні згідно з Директивою щодо оцінки впливу окремих державних та приватних проектів на довкілля від 3 березня 1997 р., яка доповнила та замінила Директиву 1985, оцінка впливу на довкілля є обов’язковою (термін введення в дію доповненої Директиви для країн–членів Європейського Союзу – 14 березня 1999 р.). Вона також розширила коло проектів, що підлягають оцінці впливу на рівні держав–членів ЄС.

Нині оцінка впливу на довкілля гарантує, що всі наслідки від реалізації проектів визначають та оцінюють до видачі дозволу на реалізацію проекту. Громадськість може висловити своє ставлення до проекту, яке має бути враховане в процесі видачі дозволу, вона також має бути поінформована про прийняте рішення.

Метою ОВНС є визначення доцільності й прийнятності планованої діяльності та обґрунтування економічних, технічних, організаційних, санітарних, державно-правових та інших заходів щодо гарантування безпеки навколишнього середовища. Матеріали ОВНС надають окремим розділом у складі проектної документації уповноваженим державним органам для експертної оцінки. Вони мають всебічно характеризувати результати оцінки впливів на природне, соціальне, включаючи життєдіяльність населення, і техногенне середовище та обґрунтовувати допустимість планованої діяльності. У такій постановці оцінка впливу на навколишнє природне середовище є складовою ОВНС. Виконання ОВНС та підготовку її матеріалів доручають організаціям, які мають відповідну державну ліцензію.

Матеріали ОВНС повинні містити такі розділи: фізико-географічні особливості району і майданчика (траси) будівництва об’єкта проектування; загальна характеристика об’єкта проектування; оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє природне середовище; оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє соціальне середовище; оцінка впливів планованої діяльності на навколишнє техногенне середовище; комплексні заходи щодо забезпечення нормативного стану навколишнього середовища і його безпеки; оцінка впливів на навколишнє середовище під час будівництва; заява про екологічні наслідки діяльності. При оцінці впливів на навколишнє природне середовище виділяють такі його компоненти: клімат і мікроклімат; повітряне середовище; геологічне середовище; водне середовище; ґрунти; рослинний і тваринний світ, заповідні об’єкти. На основі висновків остаточного звіту ОВНС його замовник і виконавець складають текст Заяви про екологічні наслідки планованої діяльності і забезпечують її розповсюдження через засоби масової інформації. Остаточний звіт ОВНС (з урахуванням громадських інтересів) у складі проектної документації замовник або генпроектувальник подає на узгодження і проходження державних експертиз.

Врахування громадських інтересів здійснюється відповідно до Закону України «Про планування і забудову територій» та законодавчих документів. Основний обсяг робіт з ОВНС, як правило, здійснюють на стадії техніко-економічного обґрунтування інвестицій (ТЕО інвестицій) або ескізного проекту (ЕП). Післяпроектний аналіз ОВНС виконують з ініціативи адміністрації об’єкта експлуатації або органів державного нагляду. Потенційно сфера дії системи з ОВНС може бути дуже широкою та включати оцінку політики, планів, програм і специфічних проектів з можливим впливом на довкілля.