- •11.Управління якістю
- •11.1 Сутність поняття „якість” і концепції tqm
- •11.2 Принципи tqm
- •11.3. Інструменти контролю якості
- •11.4 Стандарти iso серії 9000
- •11.5. Премії якості
- •Національна премія якості м.Болдріджа
- •Європейська премія якості
- •Український національний конкурс з якості
- •Наша місія:
- •Ми бачимо комбінат в майбутньому
- •Тест щодо розуміння політики Новоукраїнського кхп.
- •Менеджера з якості Новоукраїнського кхп
- •1. Загальні положення:
- •2. Функції:
- •3. Посадові обов’язки:
- •4. Права:
- •5. Відповідальність:
- •6. Взаємозв’язки:
Національна премія якості м.Болдріджа
Національна премія (нагорода) якості Малькольма Болдріджа в США була заснована указом президента США Рональда Рейгана 20 серпня 1987р. Ціллю премії було підвищення значимості якості в роботі американських компаній. Премія була названа ім'ям Малькольма Болдріджа (Malcom Baldnge), котрий був Секретарем Торгівлі (Secretary of Commerce) з 1981р до своєї трагічної смерті у 1987р. в результаті нещасного випадку. М.Болдрідж зробив величезний вплив на поліпшення і продуктивність роботи урядової адміністрації. Він також був активним прихильником ідеї присудження премії якості за результатами роботи.
Присудження премії Болдріджа проходить під егідою Міністерства торгівлі США й Американського товариства з контролю якості. Компанії яким присуджується премія, щорічно об'являються Президентом Америки на спеціальній церемонії у Білому Будинку.
Премія М.Болдріджа присуджується за категоріями:
бізнес (виробничі компанії, сервісні компанії, компанії малого бізнесу, під якими розуміють виробничі або сервісні компанії з числом службовців не більш 500 чоловік);
освіта;
охорона здоров'я.
Премія М.Болдріджа присуджується не більш ніж двом компаніям у кожній категорії. Компанії, які одержали премію, зобов'язані дати всю необхідну інформацію іншим фірмам через публікації і лекції про хід і результати своєї роботи з вдосконалення якості. Таким чином Американське Товариство Контролю Якості підвищує значимість якості в роботі американських компаній і забезпечує поширення знань в області якості.
Національна премія М.Болдріджа була інспірована призом Е.Демінга, і тому вимоги цих двох премій близькі, наприклад у частині критеріїв, які оцінюють роботу претендента. Однак критерії премії М.Болдріджа більш деталізовані, чим критерії призу Е.Демінга, а системи оцінки претендентів різні.
На рисунку 11.17 відображена структура критеріїв, за якими оцінюються підприємства при присудженні премії Болдріджа [94,с.180-182]. Оцінка проводиться по семи критеріях. При цьому найвищий бал присуджується за економічні результати.
Рис.11.17 Модель оцінки компаній-претендентів на премію М.Болдріджа
Критерії премії Болдріджа засновані на оцінці різних результатів діяльності підприємства і порівнянні їх із відповідними підсумками попередніх періодів. Таке постійне спостереження за розвитком компанії стимулює безупинні удосконалення. Критерії Болдріджа служать вихідними пунктами для оцінки стана кожного елемента структури організації, і це стимулює самооцінку компанії. На підставі таких вихідних даних підприємство може корегувати свої основні цілі і переглядати стратегію.
Перша премія М.Болдріджа була присуджена в 1988р. У групу виробничих компаній, що одержали премію, увійшла компанія Motorola, відома всьому світу своїми комунікаційними системами і напівпровідниковими приладами. Ціллю компанії, як заявив її керівник Роберт Гелвін на церемонії присудження премії, є "нуль дефектів у всьому, що ми робимо". Для досягнення цієї цілі компанія створила свій центр навчання і витратила більш 170 млн. доларів на підготовку своїх робітників за програмою вдосконалення якості протягом 1983-1987рр.
Загальним для всіх переможців конкурсу премії М.Болдріджа є той факт, що вони всі концентрували свої зусилля на навчанні службовців і досягненні значних результатів у бізнесі.
Так, американська компанія Xerox Business Products and Systems, що на початку 1970-х років була практично абсолютним монополістом у копіювальному бізнесі, уже через 10 років загубила майже 50% свого ринку, який зайняли в першу чергу японські компанії. Щоб виправити критичне положення компанія до 1982 р розробила програму "Керівництво через якість" (Lidership Through Quality - LTQ), яка до кінця 1980-х років дозволила їй знову зайняти лідуюче положення на світовому ринку, а в 1989р стати одним із переможців премії М.Болдріджа.
Крім того компанія Xerox, інвестувала більш 125 млн. доларів в підготовку персоналу з питань управління якістю. Були створені спеціальні команди вдосконалення якості, які одержали назву "Команда Xerox". Результатом створення і подальшого розвитку концепції "Команда Xerox" стало те, що 75% всіх працюючих у компанії були включені в постійно діючі команди вдосконалення якості. Реалізація запропонованих цими командами різних дій дозволила компанії в 1988 р заощадити 115 млн. доларів на виправлення невідповідностей і водночас підвищити продуктивність на 75%.
Серед компаній, які одержали премію М.Болдріджа фірма IBM - за період з 1988 по 1992 рр її частка на ринку виросла на 25%, у 1992 році вона освоїла в два рази більше нових видів продукції, чим у 1988 р.
В усіх компаніях, які одержали премію М.Болдріджа, адміністрація переконливо показала, що якість для неї дуже важлива і що вона сама активно бере участь у процесі її вдосконалення.
