7. Знайдіть обов’язкові фрагменти в наведеному фрагменті наукової статті. Перекладіть російською мовою.

Актуальність розгляду означеної теми зумовлюється низкою чинників. З-поміж яких найважливішими, на нашу думку, є такі:

– перманентна політична криза сукупно з кризою економічною призвела не лише до матеріального зубожіння населення, а й до кризи довіри політичним керманичам і загальної зневіри в можливості поступального розвитку країни й у власних силах будь-що змінити у своїй долі;

– політичні маніпуляції поглибили давній болісний розкол Української держави, поставивши тим самим під загрозу її територіальну цілісність і громадянську толерантність;

– втрата морально-етичних орієнтирів значною часткою суспільства; нівелювання патріотичного виховання (важко любити країну, яка тебе не любить) й набуття негативних конотацій означником «патріотичний»;

– гостра потреба адекватних моделей виховання української еліти, які забезпечують гармонійний, всебічно розвинений світогляд.

Тобто Україні потрібна життєздатна модель розвитку, яка забезпечить консолідацію суспільства, духовне та економічне зростання, зробить «єдність нації відчутною, міцною й благотворною». [3: 129–130].

Такою моделлю, на наш погляд, може виступити «національно-консолідуючий міф» [1: 5–40], а що нині в Україні немає нового Т. Шевченка, який сам-один спроможний був витворити авторський «національно-консолідуючий міф», то, як приклад успішної, на нашу думку, спроби вироблення такого синкретичного утворення, може бути розглянута репрезентація міфологеми «Україна» на шпальтах видань УГКЦ, зокрема часопису Івано-Франківської єпархії «Нова Зоря», який, як слушно зауважує І. Скленар, вважається «взірцевим у багатьох аспектах», а основне має тривалу історію розвитку (заснований у грудні 1925 р. у Львові, 7 січня 1926 р. вийшло перше число, закритий більшовиками у 1939 р.; відновлений 6 березня 1991 р. як двотижневик, опісля – тижневик), яка згодом дасть змогу дослідити діахронічних аспект формування й розгортання означеної міфологеми.

Отже, метою дослідження є спроба визначити прикметні риси міфологеми «Україна» у віддзеркаленні греко-католицьких часописів (на прикладі «Нової Зорі») і її роль у сучасному націєтворчому процесі.

Для реалізації поставленої мети потрібно розв’язати такі завдання:

– на підставі проаналізованих матеріалів визначити основне послання греко-католицького часопису, адресоване своїм реципієнтам, що виступає початковою точкою розгортання міфологеми «Україна»;

– виділити й схарактеризувати вектори розгортання означеної міфологеми;

– схарактеризувати її роль у становленні нації на сучасному етапі.

Об’єктом дослідження є публікації часопису «Нова Зоря» періоду незалежності Української держави.

Предмет дослідження становлять особливості репрезентації на шпальтах згаданого часопису міфологеми «Україна».

Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній уперше розглядаються матеріали греко-католицьких видань з точки зору витворення й представлення цілісної концепції образу України як життєздатної моделі розвитку, спроможної консолідувати суспільство.

8. Відредагуйте вступ до курсової роботи «Особливості відображення надзвичайних ситуацій на шпальтах газети «Факти»

Наш світ накопичений дуже цікавою інформацією. Котру подають та висвітлюють нам сучасні ЗМІ. У нашу годину дуже популярне телебачення, бо звідси інформація краще сприймається. Ми звикли до того що, щоб повірити треба побачити на власні очі та телебачення надає це надає нам. Також має популярність Інтернет, де ми завжди можемо отримати найсвіжішу та необхідну інформацію. Але, як же без друкованих ЗМІ. Це найстаріший та найефективніший спосіб передачі та отримання новин. Завжди щось свіженьке і цікаве чекає нас на білесеньких сторінках.

Отже ми живимо у століття прогресу, вербального потоку та сильного впливу на людей від Засобів Масової Інформації.

Торкаючись теми нашої роботи, треба зазначити, що надзвичайні ситуації у наш час це актуальні події. В світі трапляється багато надзвичайних речей, котрі нас хвилюють і потребують нашої уваги. Це НС природного характеру, техногенного характеру та соціально – політичного характеру. Тепер ближче роздивимось послідовність за якою здійснюється наша праця.

Мета – краще дізнатись про становище НС на період 2003 року та розглянути можливі ситуації на сторінках газет.

Предмет – це розгляд газети “Факти” . За її допомогою ми дізнаємось що надзвичайного траплялося у світі у 2003 році.

Тема надзвичайних ситуацій, як ніколи актуальна у наші дні. Тут треба згадати події 11 вересня 2002 року у Америці, коли весь світ відчув на собі трагедію мільйонів людей, а відчував за допомогою телебачення та фотографій у газетах. Ще можна згадати найважчу операцію в галузі хірургії, розділення сіамських – близнюків, тільки у сучасному світі таке роблять і знову за допомогою ЗМІ, ми якби знаходимося біля цих близнюків, переживаємо з ними їх горе. Це все навіть голосно звучить, та у нашій праці буде роздивлятись.

Взагалі робота поділяється на ВСТУП, де ми намагаємось підвести до проблеми, яка буде розкриватися на протязі всієї праці. Далі йде основна частина, що складається з РОЗДІЛУ ПЕРШОГО та РОЗДІЛУ ДРУГОГО. Розділ перший показує положення НС на період 2003 року, а розділ другий знайомить нас з надзвичайною ситуацією у країнах Європи та Дальнього Сходу, спираючись на газету “Факти”. Потім йдуть ВИСНОВКИ. Вони підводять підсумки усього, що було викладено на протязі усієї праці. БІБЛІОГРАФІЯ це останній етап в написанні курсової роботи. Потрібна та корисна література буде вказана чітко, для того щоб можливо було завжди знайти джерела праці.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №13

Тема: Лексичні особливості російсько-українського перекладу

1. Загальні правила перекладу лексичних одиниць Типи трансформацій: транскрибування, транслітерація, калькування та семантична заміна.

2. Поняття безеквівалентної лексики. Способи перекладу безеквівалентної лексики.

3. Міжмовна омонімія. Поняття «хибних друзів перекладача».

4. Особливості перекладу власних назв, інтернаціоналізмів, неологізмів та абревіатур.

5. Переклад фразеологічних та сталих одиниць.

Письмово

1.Прочитайте речення. Знайдіть синоніми до виділених слів. Пояснити доцільність вживання українізмів у російському тексті.

Это у нас вечерницы! С утра тянулись нескончаемой чередою чумаки с солью и рыбой. Много встречных, и особенно молодых парубков, брались за шапку, поровнявшись с нашими мужиками. Заварили свадьбу, напекли шишек, нашили рушников и хусток, выкатили бочку с горелкой, посадили за стол молодых, разрезали коровай, брякнули в бандуры, цымбалы, сопилки, кобзы – и пошла потеха. Солоха уголь высыпала в кадку, и дюжий голова влез с усами, с головою и с капелюхами в мешок. На шее у нее висело дорогое монисто (из Н. Гоголя).

2. Перекладіть українською мовою, враховуючи явище полісемії.

Предложение; определение; способ, способствовать; значительный; часть, частный, следствие, короткий, свойственный; следующий день, запомните следующее, пришли к следующим выводам.

3. Перекладіть українською мовою власні назви:

Александр, Афанасий, Анна, Василий, Дмитрий, Елена, Екатерина, Иосиф, Любовь, Михаил, Наталья, Николай, Петр, Татьяна, Ульяна.

Чехов, Королев, Кузнецов, Тихонов, Козловский, Малиновский, Семенов, Васильковский, Пушкин, Самойлов, Белов, Степанков, Горбачинский.

Аргентина, Балтика, Белгород-Днестровский, Венгрия, Вьетнам, Днестр, Германия, Запорожье, Каменец-Подольский, Каменка, Кривой Рог, Первомайск, Польша, Прикарпатье, Субботов, Ясная Поляна.

4. Перекладіть текст російською мовою:

Богуслав. Містечко розкинулося на червоних гранітних скелях, кілометрів за півтораста від столиці. За легендою, тут народилася дівчина Маруся, яку татари забрали в неволю і продали в гарем турецького вельможі. Одного разу бранка викрала ключі від в’язниці й випустила на волю полонених запорожців. Ті захопили корабель, перепливли море й успішно повернулися додому. Про Марусю Богуславку кобзарі склали думу, яку досі співають по свій Україні. А ще в Богуславі, на річці Рось, що потужним потоком проламує скелі, є фантастично красиві пороги, трохи схожі на колишні дніпровські.

5. Виправте помилки у перекладі:

Не дивлячись на обставини, накопичення знань, маса цікавих питань, нести витрати, в заключення скажу, займати участок, другим разом буде краще, поїхав по призначенню, відложити засідання, позорити колектив, проводити міроприємства, все якраз наоборот, самий активний вкладчик, скажіть у двох словах, на тій стороні сонячно, прошла неділя була важка, це лишній раз доказує, говорити на англійській мові, літом я віддихаю, дальше попадаємо в комп’ютерний клас, розкажу другим разом, умій держати слово.

6. Перекладіть текст українською мовою, враховуючи специфіку перекладу власних назв:

Григорий Сковорода родился в 1722 году в селе Чернухи Полтавской области в семье казака. Сначала учился в Киевской духовной академии, а затем был отправлен в придворную певческую капеллу в Санкт-Петербург.

В 1744 году получил увольнение с должности певчего, в звании придворного уставщика, и перебрался в Киев продолжать обучение в академии. Желая постранствовать по миру, притворился сумасшедшим, вследствие чего был исключён из бурсы. Вскоре в качестве церковника при генерале Вишневском отправился за границу. За три года побывал в Польше, Венгрии, Австрии (по некоторым данным, также в Италии и Германии), овладел несколькими языками, в том числе латынью, древнегреческим, древнееврейским и немецким. Знал как древнюю, так и новоевропейскую философию. В начале 1750-х преподавал поэтику в Переяславской семинарии, был также домашним учителем. Написал для семинарии «Руководство о поэзии». В 1759-1769 преподавал в Харьковском Коллегиуме.

В последующие годы Сковорода по большей части вёл жизнь странствующего философа-богослова, скитаясь по Слободской Украине, останавливаясь в крестьянских избах. Он отказывался от предлагаемых ему должностей и занятий, посвящая своё время поучению людей нравственности – как словом, так и своим образом жизни. Труды философа при жизни не печатались. В своей философии Сковорода был близок к пантеизму.

7. Перекладіть фразеологізми російською мовою, спираючись на словник:

Перша рукавичка, піймати облизня, наріжний камінь, стати дибки, тримати язик за зубами, припасти до серця, загнати в кут, не лишити каменя на камені, не мати царя в голові, молоти язиком, як лизень злизав, заламати ціну, шукати вчорашнього дня, вусом не моргнути, догори дригом, замилювати очі, зводити нанівець, пекти раків, по Савці свитка, проміняти бика на індика, собака собаці хвоста не одкусить, хоч гопки скачи.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №14

Тема: Переклад наукового тексту

1. Специфіка наукового функціонального стиля. Основні ознаки.

2. Підстилі наукового стиля, сфера використання.

3. Мовні особливості наукового стиля. Загальні особливості.

4. Особливості російсько-українського перекладу наукових текстів.

Письмово.

1. Перекладіть українською фрагмент наукового тексту.

Интерес к процессам рецепции находит отражение в появлении новых подходов к переводу. Одним из таких направлений современной переводоведческой науки, еще только формирующей свою методологию, становится концептуальный перевод, заимствовавший понятие «концепт» из научного аппарата культурологии, литературоведения и когнитивной лингвистики. Актуальность данного подхода во многом объясняется особенностями текущего момента – глобализацией и регионализацией, проистекающими одновременно. Связано это и с восприятием мира как мультинациональной модели, организованной по образцу «единство в многообразии». Если так, то основными проблемами переводчика, требующими разрешения, становятся вопросы имагологического и транскультурального характера (представления «чужого / другого» в переводе), а также вопросы рецепции (восприятия и освоения чужой культуры посредством перевода). Возможности концептуального перевода в полной мере проявляются при работе с текстами художественной литературы, при этом художественный перевод понимается как «особый вид коммуникативной деятельности», при осуществлении которого мы «имеем дело не столько с переводом в его утилитарном значении, сколько с особым видом межкультурной и художественной коммуникации».

2. Перекладіть російською фрагмент наукової статті.

У сучасному українському літературознавстві, зокрема в критиці, склалася досить стійка тенденція вести мову про дискурс постмодернізму передусім у теоретичному плані, і найвагоміша частина цього дискурсу пов'язана з визначенням меж, обґрунтуванням якісних характеристик цього явища, введенням у науковий обіг парадигми постмодерністських дефініцій і т. ін. З одного боку, це закономірно, бо теоретико-понятійна база постмодернізму, як слушно зауважує А.Мережинська, “знаходиться в стадії становлення, містить ряд протиріч та істотно змінює свої стратегії в 60-70 й 80-90-і роки”. З іншого боку, дослідники вказують на частковість та вторинність українського літературного постмодернізму: “Постмодернізм ... залишається в нас найперше дискусією та дискурсією – розмовою та есеєм; відсутній перетин їх зі звиклим художнім текстом (постмодернізм без Еко, без Зюскінда, без Кортасара, без Фаулза) – тому залишається, найперше, цариною “елегантної інтелектуальної фікції...”. Український літературний постмодернізм аналізують недостатньо, вбачаючи в ньому часто явище нав'язане, несамодостатнє, швидкопроминальне, авангардно-епатажне, відтак десь і неповноцінне.

3. Виправте помилки в перекладі шаблонів і кліше наукового тексту, подайте правильні варіанти:

обобщать питання; рядом з іншими, піднімати питання, не дивлячись на обставини, дає себе знати, накопичення знань, в заключення доповіді, це являється прикладом, сказати у двох словах, дане питання, це лишній раз доказує, не визиває заперечень, це сюди не відноситься, треба воплотити цей задум, дійсно правильно.

4. Знайдіть серед представлених одиниць такі, що відповідають науковому стилю. Перекладіть їх.

Сотняга гривень, зворушливі враження, порушити питання, заліковка, довкілля, дисертація, здобувач, чудові краєвиди, забудько, мовець, дифузія, отримати на рахунок, вжити заходів, рекомендований лист, злодюга, метафора, анонімка, ухвала зборів, парадигматика.

ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ №15

Тема: Лексичні труднощі у перекладі наукового тексту

1. Переклад міжмовних омонімів. «Хибні друзі перекладача».

2. Переклад власних назв: загальні правила. Переклад прізвищ та ініціалів учених.

3. Правила перекладу абревіатур.

4. Труднощі перекладу сталих виразів і термінології.

5. Переклад паронімів, синонімів та антонімів.

Л і т е р а т у р а

1. Ботвина І.В. Офіційно-діловий та науковий стилі української мови: Навч. посіб. / І.В. Ботвина. – К.: АртЕк, 1998. – 190 с.

2. Коваль А.П. Науковий стиль сучасної української літературної мови. Структура наукового тексту. - К.: Вид-во Київського університету, 1970. - 307 с.

3. Непийвода Н.Ф. Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект). - К, 1997. - 303 с.

4. 0нуфрієнко Г.С. Науковий стиль української мови: Навч. посіб. - К: Центр навчальної літератури, 2006. - 312 с.

5. Семеног О.М. Культура наукової української мови : навч. посіб. / О.М. Семеног. – К. : ВЦ „Академія”, 2010. – 216 с.

Письмово.

1. Запишіть значення слів-паронімів питання / запитання, напрям / напрямок. Уведіть їх у термінологічні словосполучення.

2. До поданих слів-термінів доберіть 2-3 означення. Запишіть змодельовані термінологічні словосполучення. У яких жанрах наукового мовлення можна використати їх.

Зразок: Інформація – точна інформація, повна інформація, вичерпна інформація.

Дослідження, проблема, матеріал, експеримент, мета дослідження.

3. Запишіть 5-6 прикладів мовних кліше, що використовують:

а) в анотації;

б) в рецензії.

4. Перекладіть українською мовою мовні штами і кліше, що використовують у наукових працях.

На протяжении нескольких дней, двухгодовой перерыв, ни одного раза, их научный руководитель, одним и тем же языком, проявили свои способности, делать акцент, к таким понятиям относятся, следует отметить, совпадают факты, речь идет об исследовании личности, между тем отметим, принимать участие в выборах, тот же студент.

5. Трансформуйте подані речення в безособові конструкції.

1. У статті автор розглянув дидактичні підходи, закономірності і принципи роботи з науковою термінологією. 2. Серед дидактичних засобів учений виділяє ті, що впливають на засвоєння наукової термінології. 3. Науковці у своїх працях серед педагогічних умов визначають організаційно-педагогічні, соціально-педагогічні та психолого-педагогічні.

6.Перекладіть українською мовою фрагменти наукового тексту.

Проблема трансформации и ее различных классификаций является одним из основных вопросов теории перевода. Переводческие трансформации представляют собой приемы, которые способствуют достижению эквивалентности перевода и предусматривают процедуру изменения с целью перехода от единиц оригинального текста к единицам перевода. Л. С. Бархударов полагал, что собственно перевод является определенным видом трансформации, а именно межъязыковой трансформацией. Под термином «трансформация» (или «преобразование») ученый понимал определенные отношения между двумя языковыми или речевыми единицами, из которых одна является исходной, а вторая создается на основе первой. Переводческие трансформации носят формально-семантических характер, преобразуя как форму, так и значение исходных единиц. А. Д. Швейцер рассматривает переводческую трансформацию как «межъязыковую операцию «перевыражения» смысла» и предлагает различать в процессе перевода грамматические, лексико-семантические и ситуативные трансформации.