- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
Джерелом води на суходолі є вода зі Світового океану. Після випаровування вода з океану переноситься на суходіл і випадає у вигляді атмосферних опадів. Потім одна їх частина випаровується і частково переноситься у безстічні області. Друга частина інфільтрується у ґрунт, на деякий час затримується в ньому в вигляді ґрунтових вод і врешті-решт надходить у ріки і моря у вигляді підземного стоку. Третя частина у вигляді річкового та площинного стоку стікає в моря та океани, утворюючи поверхневий стік. Четверта частина затримується у вигляді криги в льодовиках, але через деякий час у формі рідкого або твердого стоку потрапляє в океан. У результаті процесів Світового кругообігу води на суходолі утворилися та постійно підтримуються поверхневі води: ріки, озера, болота, льодовики та підземні води.
Важливим ланкою у процесі кругообігу води на суходолі є стік. Площинний (схиловий) стік – це стікання дощової і талої води у вигляді дуже тонкого шару по схилах. Русловий стік - стік води у річках та струмках. Повний стік з суходолу складається із двох частин: поверхневого, котрий об’єднує річковий, площинний, льодовиковий, та підземного стоку. Загальна величина стоку становить 41--77 тис. км3 на рік. Найбільш наочно стік виражають шаром стоку в мм.
2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
Стік формується в залежності від кліматичних умов, ґрунтового покриву, рельєфу, рослинності, гірських порід при провідній ролі кліматичних умов. Чим більше опадів і менше випаровування, тим більше стік, і навпаки. Якщо інфільтраційні властивості і водопроникність ґрунтів невеликі, то в грунт просочується мало води і поверхневий стік стає більшим.
Чим більш підвищений і розчленований рельєф, тим більший стік. У пустельних рівнинах Середньої Азії стоку немає, а в сусідніх горах Памірі, Паміро-Алаї та Тянь-Шані - стік становить 25 і 50 л/км2 /сек. Яружно-балочний рельєф і річкові долини прискорюють стік і дренують місцевість.
Вплив рослин різний в різних зонах. У тайзі ліси осушують місцевість за рахунок більшої транспірації. В степах і лісостепах ліси та лісосмуги накопичують вологу, зменшують стік і випаровування. У пухких, немонолітних породах інфільтрація збільшується, а стік, відповідно, зменшується. На масивно-кристалічних породах уся поверхнева вода стікає (аналогічно асфальту). Людина своєю господарською діяльністю може безпосередньо впливає на стік і водний баланс. Найбільший уплив мають: зрошення, обводнення, осушення, створення водосховищ. Непрямий вплив дає вирубка лісів, розорювання трав’янистих ділянок, будівництво, лісонасадження.
Розподіл стоку по земній поверхні має регіональний характер. Виділяють дві області периферійного стоку із стоком в океани: льодовито-атлантичну та індійсько-тихоокеанічну. На Землі поширені безстічні області. Вони займають 30 % території Африки, 20% - Азії, 40 % - Австралії тощо.
Зонально-регіональні величини стоку визначаються переважно кліматичними умовами, тому області стоку іменують відповідно до назв кліматичних поясів та областей:
Екваторіальна область великого стоку - шар стоку більше 1500 мм, характер стоку рівномірний.
Субекваторіальна область (саванової зони) - шар стоку від 1500 до 50 мм, у районі басейну озера Чад - 30 мм. Максимальний стік приходиться на сезон дощів влітку.
Тропічні області стоку:
західні і центральні пустельні – стік дуже малий;
східні окраїни материків - шар стоку становить 700 - 1000 мм.
Субтропічні області стоку:
західно-середземноморські – шар стоку 400 мм;
центральні пустельні й напівпустельні – шар стоку менше 50 мм;
східні мусонні - шар стоку - 200 - 400 мм.
Помірні області стоку:
західні частини материків - 400 - 1000 мм;
внутрішні частини материків - 30 - 100 мм;
східно-мусонні області - 300 - 500 мм;
пустельні райони зі транзитним русловим стоком.
Субполярна (тундрова) область – шар стоку менше 200 мм.
Полярні області зі льодовиковим стоком (150 - 180 мм).
Коефіцієнт
стоку (Кст)
показує, яка частка (%) атмосферних опадів
стікає в ріки. Згадайте, що інші частини
випаровуються та інфільтруються.
Коефіцієнт стоку визначає повноводність
і деякою мірою густину річкової сітки.
В тайзі Кст
=
; у мішаних лісах Кст=
,
у лісостепу - 12%, (зокрема, у Полтавській
області), у степу - 1%, у пустелях -- 0%,
Савани характеризуються коефіцієнтом
стоку - 15%, екваторіальні ліси - 26 %.
