- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
3.Водно – фізичні властивості гірських порід
Підземні води - це води, які знаходяться нижче поверхні Землі в товщі земної кори в газоподібному, рідкому і твердому станах і заповнюють різноманітні порожнини літосфери: пори, тріщини, каверни, тощо. Геологічні водно-фізичні фактори, які визначають особливості підземних вод - пористість та гранулометричний склад гірських порід.
Пористість зумовлена наявністю в породах різноманітних дрібних пустот, які називаються порами. У кристалічних породах вони займають 0,5-7 % об’єму, в суглинках та глинах - 17-48 %, у торфі - 76-89 %. Від пористості залежить вологоємність - здатність вміщати воду. Гранулометричний склад порід - це розміри часток гірських порід. Чим більша часточка (наприклад, пісок), тим більша водопроникність. При маленьких порах (наприклад, у глині) порода водонепроникна, при великих порах (наприклад, пісок) водопроникна. Згадаємо пісок і глину після дощу.
4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
У гірських породах вода знаходиться у таких формах:
Хімічно зв'язана вода і кристалічна вода, котрі в звичайних умовах невіддільні від мінералів.
Гігроскопічна вода. Водяна пара покриває часточки породи шаром товщиною в 1 молекулу. Відділяється від породи при температурі вище 105° - 110°. Сіль, цукор є дуже гігроскопічними речовинами. Що раніше ставили в хатніх вікнах між рамами? Сіль, для того, щоб вона вбирала вологу. Якщо біля мішка цукру поставити відро води, то за певний час мішок поважчає і вельми істотно.
Плівкова вода. Обволікає частки породи більш товстим шаром. Вона слабозвязана, у рідкому стані і здатна переміщуватися у звичайних умовах.
Капілярна вода. Заповнює капілярні пустоти. Вона переміщується завдяки силам поверхневого натягу вгору, а силі тяжіння - вниз.
Гравітаційна вода. Знаходиться у рідкому стані, заповнює всі більш крупні пустоти.
5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
За умовами залягання підземні води поділяють на:
Води зони аерації;
Ґрунтові води;
Міжпластові води.
У зоні аерації знаходяться: ґрунтова волога (капілярна), верховодка - тимчасове скупчення підземної води над місцевим водотривам (морена, ілювіальний горизонт) невеликого розміру.
Ґрунтові води - води першого від поверхні постійного водоносного горизонту, не прикриті водотривким пластом. Поверхня ґрунтових вод одержала назву - дзеркало. Потужність ґрунтових вод - відстань від поверхні водотриву до дзеркала ґрунтових вод. Живлення їх дощове й снігове. Глибину ґрунтових вод можна визначити в колодязі.
Режим мінералізації залежить в основному від клімату, тому ґрунтові води зональні:
У зонах надлишкового зволоження - тундра, вологі екваторіальні і тропічні ліси із коефіцієнтом зволоження більше 1,5 - ґрунтові води ультра прісні. У них невелика глибина.
У вологих зонах - тайга, мішані, широколисті ліси, савани зі коефіцієнтом зволоження 1-1,5 – ґрунтові води прісні.
У зонах помірного зволоження (0,3-1,0) - лісостепи, степи, савани - ґрунтові води слабо мінералізовані та глибокі.
У посушливих зонах – пустелях, напівпустелях із коефіцієнтом зволоження менше 0,33 - ґрунтові води мінералізовані, глибокі.
Міжпластові води знаходяться між двома водотривами. Ненапірні їх різновиди вільно стікають по схилу. Напірні води називаються артезіанськими. Колодязь з водою, що виливається сама, вперше став відомий у французькій провінції Артезія.
Артезіанські басейни приурочені до синекліз та синкліналей, що містять напірні води. Їх походження різне. Проте найчастіше вони утворюються одночасно зі накопиченням осадових гірських порід, а живлення їх відбувалося атмосферними опадами. Хімічний склад між пластових вод залежить від їх глибини. Зазвичай, на глибинах 100-600 метрів вони прісні, на великій глибині - розсоли. Найбільший на Землі артезіанський басейн - Західно-Сибірський. Його площа становить 3 млн. км2 від Казахського дрібносопковика до Карського моря. Великий Артезіанський басейн Австралії має площу 1,8 млн. км2. У Сахарі - 7 підземних басейнів, на Україні - Дніпровсько-Донецький артезіанський басейн.
Вода під землею може знаходиться у тріщинах. Наприклад, у тріщинах базальтів Гавайських островів знаходяться води питні з дебітом 90м 3 / год. Багатолітня мерзлота поширена на 25 % площі суходолу. В багаторічній мерзлоті виділяють надмерзлотні., міжмерзлотні, підмерзлотні води. Над мерзлотні води представлені шаром сезонної мерзлоти (гідро- лаколіти), міжмерзлотні - завжди тверді, підмерзлотні – ніколи не замерзають.
