- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
7. Значення льодовиків у географічній оболонці
кліматотвірне значення: охолоджуючи приполярні райони, льодовики поглиблюють зональність на 3емлі;
льодовики є ланкою Світового кругообігу води: при їх таненні підвищується рівень океану, клімат зволожується, площа суходолу зменшується. При розростанні зледеніння рівень океану знижується, клімат стає сухішим, площа суходолу збільшується.
В аридних районах води льодовиків були основою древніх цивілізацій.
8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
Географічне поширення покривних льодовиків. Займають 11 % суходолу, з них 99 % проходиться на полярні широти. Об’єм цих льодовиків - 24 млн. км3 Найбільш раннє зледеніння відбувалося 2,3 млрд. років том. Льодовикові епохи повторюються через 150 - 200 млн. років і співпадають з епохами активізації горотворення.
У плейстоцені було чотири зледеніння, із них максимальне - дніпровське 290-200 тис. років тому. У пізньому плейстоцені 100-120 тис. років тому відбувається розростання льодовикового покриву. В цей час жили люди середнього кам’яного віку - неандертальці. Їх рівень розвитку був достатньо високий, щоб пристосуватися до суворих природних умов. Адаптація проявлялася в спеціально складонообладнаних житлах, використанні вогню і теплого одягу
Закінчення льодовикової епохи точно співпадає в часі зі закінченням кам’яного віку. Зникли тундростепові ландшафти, поширилися ліси. Клімат став тепліший і вологіший. Вимерли мамонти, шерстистий носоріг. Мисливець палеоліту, який звик до рівноважного існування у прильодовикових ландшафтах, зустрівся з екологічною кризою. Корм із під потужного снігового покриву не зміг добути навіть мамонт. Неандерталець голодував, катастрофа? Ні. Неолітична епоха. Замість того, щоб користуватися готовим продуктом природи, людина була вимушена його виробляти.
В кінці І тис. н. е. на південно-західному березі Гренландії були засновані колонії норманів - вихідців із Ісландії з кам’яними будинками, церквами, монастирями. Їх годувало тваринництво, полювання, рибна ловля, землеробство. Одночасно ескімоси існували за рахунок китобійного й звіробійного промислів. Із початком нового малого льодовикового періоду контакти з Європою припинилися. Аж у 1484 році датська ескадра виявила, що поселення вимерло.
30 - 40 тис. років тому нова активізація зледеніння – з’являються кроманьйонці. Рівень Світового океану знизився на 120-130м, з'явилися сухопутні мости на місці Берингової протоки. Вздовж краю льодовика з Євразії в Америку прийшли багато видів тварин - антилопа-сайга, як, а також людина. За 1000 років вони пройшли шлях аж до Вогняної Землі. 10 тис. років тому при таненні льодовиків масово вимерли мамонти, шерстисті носороги та інші великі тварини. Ця екологічна катастрофа відбулася із-за зміни трави на ліс, із-за полювання.