- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
8. Використання підземних вод людиною
Прісні підземні води - найбільш цінна частина світового запасу прісних вод. Особливо велике значення мають підземні води в сухому кліматі. Крім водопостачання населення і використання у промисловості, підземні води є джерелом обводнення, зрошення, водопою тварин. Майже під всіма пустелями знаходяться артезіанські басейни, поширені оази. Для деяких країн (Саудівська Аравія, Мальта, Данія) підземні води - єдине джерело водопостачання. У Лівії зрошення на 100 % ґрунтується на підземних водах. У світі за останні 25 років було пробурено більше 300 млн. свердловин для відбору води. Глибина їх 100-200, дуже рідко 1000, 2000 м (у США, Австралії).
Термальні води використовуються для водопостачання, як хімічна сировина, для одержання електроенергії, у бальнеології, парниковому господарстві. Із термальних вод добувають тони хімічної сировини: глауберової солі, борної кислоти, тощо. В Японії із таких вод видобувають рідкісні метали - цезій, актиній, торій, радій, літій. В усіх країнах, де є термальні джерела, з них вилучають йод. Термальні води використовуються в Ісландії, Італії, Росії, Болгарії, Японії, Новій Зеландії для обігріву житла , виробничих приміщень, теплиць, бань.
Енергія термальних джерел переводиться у електричну на геотермальних електростанціях, перша з яких споруджена в Італії у 1904 році. Нова Зеландія, Каліфорнія, Японія, Ісландія, Мексика, Конго теж мають геотермальні електростанції. В Росії діє Паужетська ГТЕС. Величезним є бальнеологічне значення підземних вод. Наприклад, добре відомий район Кавказьких мінеральних вод. На Україні популярними є Трускавецьке родовище вода "Нафтуся", Миргородське родовище мінеральних вод на Полтавщині.
9. Охорона підземних вод
Охорона підземних вод - запаси підземних вод великі й відновні, але період відновлення величезний. Зараз перевитрати прісної підземної води. В Парижі уже не фонтанує вода, а її качають глибинні насоси. В Сахарі викачали багато свердловин. В Англії рівень води в свердловинах упав на 120 м і почався приток солоних вод. Після забору води під землею утворюються пустоти і йде просідання з поверхні, особливо у Токіо, Мехіко та інших величезних агломераціях. У Мехіко зафіксовано просідання до 8,5м, руйнуються будівлі, вулиці, комунальна мережа.
У Сан-Франциско поверхня знижується на 2,4м, тому споруджуються і систематично нарощуються дамби, щоб утримати наступ вод затоки на суходіл. Необхідні чіткі розрахунки забору підземних вод із урахуванням швидкості їх поповнення.
Другий аспект проблеми - в підземні води потрапляють стоки з побутовими та технічними відходами, мінеральні добрива та отрутохімікати. Охорона підземних вод від забруднення здійснюється шляхом ізоляції місць водозаборів від потрапляння забруднювачів.
Здавна відомий пошук води за допомогою чарівної палички - гілочки лози. Рогульки робили із горіхів, клена, в’яза, ясеня. Людей, які визначали місце для колодязя, називали лозоходцями. Зараз цей метод відроджують під назвою "біолокація". Його успішно застосовують для пошуків води, руд, для місць протікання води із комунікацій, визначення глибини рівня підземних вод. Є гіпотеза, що на людину впливає магнітне поле, викликане фільтрацією води.
ЛЕКЦІЯ № 14 – 15
БАГАТОРІЧНА МЕРЗЛОТА. ЛЬОДОВИКИ