- •1.Формування гідросфери
- •2. Фізичні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •3. Хімічні властивості природних вод та їх географічні наслідки
- •4. Світовий кругобіг води
- •5. Світовий водний баланс
- •Частини Світового океану
- •2. Зміна рівневої поверхні океану
- •3.Способи дослідження Світового океану.
- •2. Солоність, її розподіл по поверхні та з глибиною
- •1.Фізико-хімічні властивості океанічної води.
- •3. Густина, тиск, прозорість та колір океанічної води
- •4.Уміст газів у водах океану
- •4.Термічний режим океанічної води
- •6. Лід в океані
- •1. Хвилі, їх елементи
- •2. Класифікація хвиль за походженням
- •3. Характеристика вітрових хвиль
- •4. Характеристика сейсмічних хвиль
- •5. Характеристика припливно-відпливних рухів
- •6. Полігенетичні хвилі та їх катастрофічні наслідки
- •7. Течії, їх класифікація за глибиною
- •8. Класифікація поверхневих течій за походженням, тривалістю. Температурою
- •9. Закономірності дрейфових течій (закони Екмана)
- •10. Загальна схема поверхневих течій океану
- •11. Вертикальна структура Світового океану. Поверхневі водні маси
- •12. Океан як середовище життя
- •13. Природні ресурси Світового океану
- •1. Поняття про елементи річки
- •2. Річкова система, річковий басейн та вододіл
- •3. Річкова сітка та гідрографічна сітка
- •4. Морфометричні характеристики поперечного перерізу річки
- •5. Повздовжній профіль річки та його показники
- •6. Показники річкового стоку
- •7. Чинники, від котрих залежить величина річкового стоку
- •1. Джерела живлення річок
- •2. Водний режим річок та його фази
- •3. Класифікація водного режиму річок за Львовичем
- •4. Зональні типи водного режиму річок
- •5. Енергія та робота річок
- •6.Хімізм річкової води
- •7. Термічний режим річок
- •8. Використання та охорона річок
- •1. Поняття про озеро та його морфометричні характеристики
- •2. Класифікація озерних улоговин за походженням
- •3. Закономірності географічного поширення озер
- •4. Водний баланс та рівневий режим озер
- •5. Хімізм озерних вод
- •6. Термічний режим озер
- •1. Поверхневий та підземний стік на суходолі
- •2. Чинники формування та географічний розподіл стоку
- •3.Водно – фізичні властивості гірських порід
- •4. Форми води у ґрунтах та гірських породах
- •5. Класифікація підземних вод за умовами залягання
- •6. Джерела
- •7. Значення підземних вод у географічній оболонці
- •8. Використання підземних вод людиною
- •9. Охорона підземних вод
- •1. Поняття «хіоносфера» та «снігова лінія»
- •4. Лавини
- •5. Умови виникнення, живлення і рух льодовиків
- •6. Морфологічні типи льодовиків
- •7. Значення льодовиків у географічній оболонці
- •8. Закономірності поширення різних типів льодовиків та плейстоценове зледеніння
Частини Світового океану
Наша планета називається Земля, але правильніше було б називати її планетою Океан. Із 510 млн. км² площі Землі Світовий океан займає 361 млн. км² або 71 %. Назва “океан” походить від власної назви міфічної ріки Океан, яка, за уявленнями вавілонян та єгиптян, омивала плоский диск суходолу. Виділяється 5 океанів, але до 30-х років XX століття Північний льодовитий океан вважався морем Атлантичного океану. Лише на початку ХХI століття виділили Південний океан. Частинами океанів (Атлантичного, Тихого, Індійського, Північного Льодовитого та Південного є моря та затоки).
Моря – частини океанів, що вдаються у суходіл. Моря і затоки відрізняються особливостями фізико-хімічних властивостей, характером течій, припливів.
Згідно класифікації морів за Шокальським виділяють окраїнні, середземні, міжострівні моря. Найбільше і найглибше – Коралове море. Найменше – Мармурове (через Дарданели воно сполучається із Середземним, а через Босфор – із Чорним морем. Найбільш мілке – Азовське море (глибина до 4м).
Затоки – порівняно невеликі частини океанів чи морів, що вдаються в суходіл, але мало відрізняються від сусідніх водних просторів. Офіційні назви науковому змісту понять часто не відповідають, а склалися історично. Затоки Перська, Мексиканська, Гудзонова, Каліфорнійська за науковими ознаками – моря. Моря ж Бофорта та Аравійське посуті є затоками. Бухта – невелика затока, відокремлена від океану чи моря невеликими півостровами чи мисами. Губа – затока витягнутої форми з гирлом річки в вершині. Фіорд – вузька, глибока, довга затока з крутими берегами
Протока – порівняно вузька частина Океану, що розділяє материки, острови тощо. Найширша і найглибша – протока Дрейка, найдовша – Мозамбікська.
2. Зміна рівневої поверхні океану
Рівнева поверхня - це вільна поверхня Світового океану, котра
перпендикулярна у кожній своїй точці лінії виска (напрямку сили тяжіння).
Але звичайна поверхня Світового океану, зазвичай, не співпадає з рівне-
вою поверхнею або поверхнею геоїда. Глобальні зміни рівня океану за
геологічний час пов’язані з епохами зледенінь і міжльодовиковими
періодами. У льдовикові періоди вода консервувалася у льодовиках на
суходолі, а рівень океану знижувався, і навпаки. Амплітуди коливань
рівня більше 100 метрів по всьому Світовому океану. Ці коливання мають
період тисячі, десятки та сотні тисяч років. Розлянуті коливання є
наслідками гідрокартичних причин змін рівня, тобто викликані зміною
водного балансу. Якби всі сучасні льдовикові покрови Антарктиди і
Гренландії розтанули, то рівень океану піднявся б на 65м і 10 % площі
сучасного суходолу було б затоплено. Якщо рівень океану підніметься
на 2метри, то будуть затоплені міста Санкт-Петербург, Нью-Йорк,
Вашінгтон, Лондон, Стокгольм, Калькута, Сінгапур, Джакарта та багато
інших міст. Зараз за рахунок танення льодовиків рівень океану піднімається на 2 мм/рік, тобто +18 см за ХХ століття.
Положення рівня Океану змінюється в залежності від рухів земної
кори. Це діють геократичні причини. Наприклад, на узбережжі Північ-
чного Льодовитого океану далеко під воду продовжуються русла та
гирла річок, раніше затоплених. Венеція також поступово занурюється
під воду. На берегах Швеції причальні кільця для човнів розташовані
на 2.,75 м вище сучасного рівня океану, котрий тут відступає унаслідок
підняття суходолу. А в Голандії та Данії море наступає на суходіл і
значна частина Голандії знаходиться на рівні нижче 0м. Просто вона
захищена штучними дамбами (маршеві землі або польдери).
Зміна рівня океану в різних місцях відбувається за рахунок припли-
вів-відпливів. При підвищеному тиску рівень океану опускається, а
при зниженні атмосферного тиску рівень океану підвищується. Вітер
може нагнати додаткові маси води або зігнати їх у якомусь місці.
Велика кількість опадів підвищує рівень океану, значне випаровування рівень знижує. За допомогою штучних супутників на океанічній поверхні
виявлено низку величезних водних западин і пагорбів. Наприклад, на
південь від Шрі-Ланки знаходиться западина глибиною 112м., а в районі Нової Гвінеї пагорб 78м висотою. У районі Карибського моря і Бермудського трикутника виявлена западина на 64м нижча рівня еліпсоїда.
