Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти І науки україни мелітопольс...doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1 Мб
Скачать
☆

Дидактичні погляди

  • виступав за те, щоб викладання в школах здійснювалося рідною мовою;

  • наполягав на використанні в процесі навчання принципів: наочності, доступності, посильності, активності, ґрунтовності та міцності знань;

  • у початковій школі, на його думку, треба вивчати географію, ботаніку, зоологію, іноземні мови, землеробство, садівництво, бджільництво;

  • мета розроблених навчальних планів, підручників для першого і другого класів - розвиток пізнавальних можливостей учнів;

  • вважав, що у процесі навчання діти мають засвоювати реальні знання;

  • практикував на уроці групову роботу учнів, поділивши клас на 3 групи: учні з середніми здібностям, найбільш здібні, найслабші;

  • важливу роль у зростанні громадянина надавав народному вчителеві. Вчитель повинен всебічно знати і розвивати особистість учня;

  • розробив такі вимоги до вчителя:

  • той, хто бажає вчити, повинен мати справжнє покликання до цієї служби;

  • повинен мати грунтовні знання і відомості з того предмета, який хоче викладати іншим;

  • повинен мати «чистий і непорочний норов і процвітати доброчесностями»;

  • повинен бути від природи «лагідним, поважним»;

  • повинен любити своїх учнів і «їхню любов також для себе заслужити»;

  • вчителю від природи треба володіти «зрозумілими способами викладання»;

  • повинен «мати потрібні засоби для навчання і наставляння»;

  • повинен «добрий порядок поважати».

Ушинський Костянтин Дмитрович

(1824 – 1870)

видатний українсько-російський вчений, педагог

Основні етапи життя та діяльності

  • навчався в Новгород – Сіверській гімназії

  • 1840 р. – вступив до Московського університету на юридичний факультет

  • 1844 р. – закінчив університет і отримав запрошення на місце професора у Демидівському ліцеї м.Ярославля

  • 1846 – 1849 рр. – працював на посаді професора в Ярославському ліцеї

  • 1849 р. – звільнений за демократичний напрям лекцій

  • 1854 р. – викладач російської мови та інспектор класів у Гатчинському сирітському інституті

  • 1852 р. – співпрацював у педагогічних часописах «Журнал для виховання», «Російський педагогічний вісник»

  • 1859 р. – інспектор класів Смольного інституту шляхетних дівчат

  • 1862 р. – звільнений від керівництва «Журналом Міністерства народної освіти» та від роботі в Смольному інституті за «вільнодумство».

  • 1862 р. - відрядження за кордон на «лікування» та вивчення стану жіночої освіти

  • 1867 р. – повернення на Батьківщину

Педагогічні праці

«Дитячий світ» (1861), «Людина як предмет виховання. Досвід педагогічної антропології» (1868-1869), «Недільні школи» (1861), «Про користь педагогічної літератури» (1857), «Про народність у громадському вихованні» (1857), «Праця в її психологічному і виховному значенні» (1860), «Питання про народні школи», (1861), «Проект учительської семінарії» (1861), «Рідне слово» (1864), «Три елементи школи» (1857).

Виховні погляди

  • вважав за необхідне поєднати педагогіку з психологією, фізіологією, анатомією, з суспільними науками, педагогічною практикою;

  • педагогіку розглядав як науку і як мистецтво;

  • мета виховання – підготовка людини до життя і праці, формування почуття обов’язку перед народом;

  • назвав шість головних вихователів: навчання, працю, гру, природу, життя, релігію;

  • обстоював ідею народності у вихованні;

  • народність вважав основою виховання підростаючого покоління в дусі патріотизму, любові до Батьківщини та свого народу;

  • суттєвою ознакою народності є мова, найкращий виразник духовної культури кожного народу;

  • моральне виховання дитини слід починати з найменшого віку, здійснювати поетапно й систематично;

  • мета морального виховання – формування у дітей патріотизму, гуманізму, любові до праці, дисциплінованості, чесності, правдивості;

  • методи і засоби морального виховання: переконання, заохочення, покарання, приклад, режим тощо;

  • могутній засіб виховання – фізична праця, яку необхідно правильно поєднувати з розумовою;

  • школа повинна готувати дітей до праці;

  • фізичний розвиток розглядав як складову частину гармонійного розвитку людини;

  • обґрунтував мету, зміст і форми фізичного виховання;

  • чинники фізичного розвитку: нормальне харчування, сон, режим удома і в школі, фізична праця, медичний нагляд, ігри, гімнастичні вправи, гігієнічні умови життя і праці, тощо.