- •Методичні вказівки
- •Частина 2 «Бобові та технічні культури»
- •Зернобобові культури
- •15.1. Загальна характеристика зернобобових
- •15.2. Горох
- •Питання для самоперевірки
- •16.2. Квасоля
- •Питання для самоперевірки
- •17.1. Сочевиця
- •17.3. Чина
- •Питання для самоперевірки
- •Бульбоплідні та коренеплідні культури
- •18.1. Ботанічна характеристика
- •18.2. Морфологія бульб
- •18.3. Сорти
- •Питання для самоперевірки
- •19.1. Топінамбур
- •19.2. Батат (солодка картопля) Ipomoea batatas l.
- •19.3. Чуфа, або земляний мигдаль Cuperus esculentus
- •1 9.4. Стахіс (Stachys sieboldii Mig), або китайський артишок
- •1 9.6. Таро
- •Питання для самоперевірки
- •20.1. Ботанічна характеристика
- •20.2. Визначення груп сортів буряків за забарвленням проростків
- •20.3. Методи оцінки врожайності коренеплодів
- •Питання для самоперевірки
- •Олійні культури
- •21.1. Ботанічна характеристика
- •21.2. Визначення видів, підвидів та груп різновидностей соняшнику
- •21.3. Визначення густоти посівів соняшнику та його біологічної врожайності
- •Питання для самоперевірки
- •22.1. Рицина
- •22.3. Гірчиця
- •Питання для самоперевірки
- •2 3.1. Сафлор
- •23.2. Арахіс
- •23.4. Кунжут
- •23.5. Перила
- •23.6. Лялеманція
- •Питання для самоперевірки
- •24.1. Коріандр
- •24.3. Кмин
- •2 4.4. Фенхель
- •24.5. М'ята перцева
- •24.6. Шавлія мускатна
- •24.7. Лаванда
- •Питання для самоперевірки
- •Прядівні культури
- •25.1. Льон
- •25.2. Коноплі
- •25.3. Бавовник
- •Питання для самоперевірки
- •Наркотичні культури
- •26.2. Тютюн і махорка
- •Питання для самоперевірки
- •Рекомендована література
Питання для самоперевірки
Чим відрізняються підвиди буряку?
Які ви знаєте різновидності буряку цукрового?
Які морфологічні відзнаки має буряк цукровий?
Як визначають сортові групи буряку за кольором проростків?
Які є сортотипи цукрового буряку?
Які сорти цукрових буряків найпоширеніші в Україні?
Олійні культури
Лабораторна робота № 21. Соняшник культурний – підвиди, групи та різновидності. Визначення панцирності соняшнику
Мета. Вивчити морфологічні особливості та сорти соняшнику.
Завдання:
Скласти морфологічну характеристику соняшнику за формою 21.1.
Визначити панцирність зразка насіння соняшнику.
Завдання для самостійної роботи
Нові перспективні сорти соняшнику.
Форма 21.1
Морфологічна характеристика соняшнику
Орган |
Коротка характеристика |
Корінь |
|
Стебло |
|
Листки |
|
Квітка |
|
Суцвіття |
|
Плід |
|
Насіння |
|
Обладнання і матеріали: табличний, гербарний, колекційний матеріал, слайди, суміш двохромовокислого калію і концентрованої сірчаної кислоти, вода, пінцети, хімічні склянки.
21.1. Ботанічна характеристика
Соняшник (Helianthus L.) — однорічна рослина з родини айстрових (Asteraceae).
Коренева система стрижнева, досить розгалужена, проникає у ґрунт на глибину 2—3 м. Основою її є стрижневий головний корінь, який розвивається з первинного зародкового кореня. Від стрижневого відходять досить міцні й сильно розгалужені бічні корені, які залежно від зволоження ґрунту та розподілу поживних речовин утворюють два-три яруси сплетених коренів. Перший ярус утворюється близько від поверхні і спочатку росте горизонтально, а на відстані 10—40 см від головного кореня заглиблюється й поширюється в ґрунт майже паралельно йому, утворюючи багато дрібних корінців. Глибина їх проникнення — 50—70 см. Другий ярус бічних, дуже розгалужених коренів відходить від стрижневого кореня на відстані 30—50 см від поверхні. Вони заглиблюються в ґрунт під кутом і утворюють міцне сплетіння великої кількості корінців. Окремі бічні корені заглиблюються на 90—100 см.
Крім стрижневого кореня та його розгалужень, соняшник утворює також стеблові корінці, які відростають від підсім'ядольного коліна у вологому шарі ґрунту. Вони ростуть спочатку горизонтально і під невеликим кутом до вертикальної осі рослин, а на відстані 15—40 см від головного кореня заглиблюються.
С
тебло
культурних
форм соняшнику пряме, здебільшого
нерозгалужене, кругле або ребристе,
вкрите шорсткими волосками, всередині
виповнене губчастою тканиною. Під час
достигання верхня частина його разом
з кошиком нахиляється, проте в міру
висихання насіння воно частково
випрямляється. Висота стебла соняшнику
коливається в значних межах: 50—70 см
у скоростиглих сортів, близько 4 м у
силосних, 120—-150 см в олійних сортів.
Рослини соняшнику одностеблі, але здатні
розгалужуватися, при цьому на бічних
гілках можуть формуватися суцвіття
Листки черешкові, великі. Листкова пластинка овально-серцеподібна, із загостреною верхівкою і зубчастими краями. Всі листки вкриті короткими шорсткими волосками. Нижні супротивні. Решта чергові. Кількість листків у різних сортів неоднакова: у ранніх — від 23 до 26, середньостиглих — 28—29, пізньостиглих — 34—36 і більше. Листкам соняшнику властивий геліотропізм.
Суцвіття — багатоквітковий кошик, який при достиганні має здебільшого опуклу, плоску або увігнуту форму. Основа суцвіття складається з великого квітколожа. Діаметр кошика в олійних сортів 15—20 см, у межеумка — 20—25 і в лузальних — 40—45 см.
Квітки двох типів: язичкові й трубчасті. Язичкові розміщуються в один або кілька рядів по краю кошика. Вони безплідні, великі, жовті.
Основна маса квітколожа зайнята трубчастими двостатевими плодоносними квітками з плівчастими приквітниками, що закінчуються при достиганні шорсткими зубцями. Віночок трубчастих квіток п'ятизубчастий, оранжево-жовтий. Тичинок п'ять, які зрослися з пиляками й утворили трубочку навколо маточки. Маточка має стовпчик і дволопатеву приймочку, зав'язь нижня, одногнізда. У кошику закладається 800—1500 трубчастих квіток.
Важливою особливістю будови квітки соняшнику є наявність спеціальних органів — нектарників, які виділяють нектар.
Соняшник — перехреснозапильна рослина. Кошик цвіте 7—10 днів. У суцвітті розпускаються спочатку язичкові квітки. Наступного дня починають цвісти трубчасті квітки першого периферійного ряду, потім щодня зацвітають від периферії до центра квітки другого-третього рядів. Приймочки зберігають здатність запліднюватися до 10 днів.
Плід — сім'янка з шкірястим оплоднем (лушпиння), в якій міститься ядро. Насінина (ядро) вкрита тонкою прозорою оболонкою і складається із зародка з сім'ядолями й корінця. Високоолійні сорти мають лушпинність 18—22, а гібриди — 21-28 %.
Лушпиння має три основних шари клітин: зверху — епідерміс, середній — гіподермальна паренхіма, або пробкова тканина, і внутрішній — склеренхіма.
Сім'янка слабочотиригранна, донизу звужена, гола, ребриста, різного кольору — біла, чорна, смугаста тощо. Маса 1000 насінин — 45—120 г.
Сорти: В Україні зареєстровано понад 90 сортів і гібридів.
