24.3. Кмин

Ефірна олія кмину містить лимонен, який використовують у фармацевтичній, парфюмерній, кондитерській, тютюновій промисловості тощо.

Насіння приємне на смак і застосовується як приправа в кулінарії, консервній промисловості, при виготовленні спеціальних сортів хліба. Жирну олію використовують як технічну сировину. Макуха є цінним концентрованим кормом.

Основні площі посіву розміщуються в Хмельницькій області.

Ботанічна характеристика. Кмин звичайний (Сагит carvi L.) — дворічна трав'яниста рослина з родини селерових (Аріасеае).

На першому році життя утворює прикореневу розетку листків, а на другому — стебла, квітки і плоди.

Корінь стрижневий, дуже розвинений, розгалужений. Стебло прямостояче, галузисте, з самого низу порожнисте, 60— 80 см заввишки.

Листки чергові, трійчастопірчасторозсічені, нижні черешкові, верхні сидячі.

Суцвіття — складний зонтик з малими білими квітками, які розміщуються на довгих квітконіжках.

Плід — суха двосім'янка продовгувато-яйцеподібної форми. Маса 1000 насінин — 2,5 г.

Сорти: Подільский 9, Случ, Хмельницький та ін.

2 4.4. Фенхель

Фенхель — одно-, дво- і багаторічна трав'яниста рослина, яка належить до цінних ефіроолійних культур. Основну складову частину ефірної олії — анетол — застосовують у парфюмерній і харчовій промисловості та в медицині.

Вирощують у Чернівецькій й Хмельницькій областях.

Ботанічна характеристика. Фенхель звичайний (Foeniculum vulgare Mill.) належить до родини селерових (Аріасеае)

Коренева система стрижнева, розгалужена, проникає у грунт до 1—1,5 м.

Стебло округле, порожнисте, прямостояче, гіллясте, 1— 1,5 м заввишки.

Листки — нижні черешкові, дуже розсічені, середні та верхні сидячі, майже нерозсічені.

Суцвіття — складний зонтик, має 10— 25 простих зонтиків, кожен із них по 12— 24 квітки. Віночок складається з п'яти жовтих пелюсток.

Плід — двосім'янка, циліндричної форми, до 14 мм завдовжки і 3—4 мм завширшки, гола, зеленувато-бурого кольору, легко розпадається на дві насінини. Маса 1000 насінин — 5—6 г.

Зовні на насінні між ребрами розміщуються залозки, заповнені ефірною олією.

Сорти: Кримський, Мерцишор, Чернівецький 3, Чернівецький місцевий.

24.5. М'ята перцева

Ефірну олію, яку одержують із листків м'яти, використовують у парфюмерній, миловарній, харчовій та фармацевтичній промисловості.

Перцеву м'яту вирощують у Київській, Сумській, Черкаській, Чернігівській та Полтавській областях.

Ботанічна характеристика. М'ята перцева (Mentha piperita L), або англійська (холодна), — багаторічна трав'яниста рослина з родини глухокропивових (Lamiaceae).

Вона є гібридом м'яти водяної (Mentha aquatiaa L.) і кучерявої (Mentha spicata L). Перцева м'ята представлена двома формами: чорна м'ята перцева, що має фіолетове забарвлення стебла й темні листки, та біла з більш світлими стеблами і зеленими листками. В останньої якість олії вища, але вона менш урожайна. Розмножують м'яту вегетативно — кореневищами.

Коренева система розгалужена.

Стебло пряме, чотиригранне, опушене, гіллясте, дуже облистнене, 60—90 см заввишки. Кореневища (підземні стебла) розміщуються в ґрунті горизонтально на глибині 3—8 см. На родючих ґрунтах збирають понад 250 ц/га кореневищ м'яти.

Листки — супротивні, видовжені, яйцеподібні, на кінцях загострені, по краях зубчасті, верхні темно-зелені, нижні світлі, біля жилок укриті волосками, між якими розміщуються залози з ефірною олією, листки становлять 50—57 % надземної частини рослин.

Суцвіття — колосоподібна китиця. Квітки дуже маленькі, блідо-червонувато-фіолетові, зібрані китицями на верхівці стебла.

Плід сухий, складається з чотирьох яйцеподібних горішків із гладенькою поверхнею, червонувато-сірий. Маса 1000 горішків — 0,065 г.

Сорти: Заграва, Лубенчанка, Прилуцька 6, Прилуцька 14, Чорнолиста, Сімферопольська 200 тощо.