3 Проектування товару і послуги

Проектуванням товарів на підприємствах займаються конструкторські

бюро. Стадії розробки конструкторської документації, які регламентуються державним стандартом, такі:

1. Технічне завдання - включає вимоги до продукції, експлуатаційне та функціональне призначення продукції, технічні вимоги до неї тощо

2. Технічна пропозиція - це сукупність конструкторської документації на виріб, яка містить техніко-економічне обґрунтування доцільності його розробки, отримане на основі аналізу технічного завдання та опрацювання варіантів технічних рішень.

3. Ескізний проект - вид конструкторської документації, який містить принципові конструктивні рішення, дає уявлення про конструкцію та принципи роботи виробу, дані, що визначають його відповідність призначенню.

4. Технічний проект - це вид проектної документації на виріб, що містить закінчене технічне рішення, яке надає певне уявлення про конструкцію і необхідні дані для розробки робочої документації.

5.Створення робочої документації. Робоча конструкторська документація це сукупність конструкторських документів, призначених для виготовлення, контролю, приймання, поставки, експлуатації та ремонту техніки, що проектується.

При здійсненні конструкторської підготовки враховуються:

- розмір і форма виробу;

- матеріали;

- співвідношення стандартних і специфічних елементів;

- додаткові компоненти для покращення дизайну, підвищення надійності тощо;

- елементи безпеки.

Чим менша частка оригінальних деталей і складальних одиниць у виробі, тим легше його виготовляти.

Після конструкторських робіт проводиться технологічна підготовка, яка

включає чотири етапи:

1. Розробка технологічних процесів виготовлення виробів.

2. Проектування технологічного оснащення та нестандартного

обладнання з розробкою технологічних процесів їх виготовлення.

3. Виготовлення технологічного оснащення і нестандартного обладнання.

4. Налагодження запроектованої технології обробки в умовах сталого чи масового виробництва.

Основними вимогами до якості нового товару є:

- забезпечення високого технічного рівня на всіх стадіях розробки;

- перевірка виробу на патентоспроможність та патентну чистоту;

- забезпечення високих ергономічних характеристик;

- урахування естетичних вимог;

- конструктивна наслідуваність;

Економічна оцінка конструкції виробу включає можливість:

- зменшення собівартості виробу;

- скорочення витрат на експлуатацію;

- підвищення експлуатаційної готовності;

- зменшення габаритів і ваги;

- простоти обслуговування.

На якість виробу найбільший вплив мають такі аспекти: здатність обладнання (технологій) підприємства забезпечити запроектовану якість при виготовленні і складанні компонентів; кількість компонентів.

Таким чином, проектувати товар потрібно так, щоб він мав мінімум компонентів (деталей) і потребував мінімально можливої кількості стадій технологічного процесу, а всі покупні складники повинні закуповуватися відповідно до специфікації і мати якісний контроль.

Сервісна стратегія починається з вибору операційної спрямованості, тобто з визначення пріоритетів, що досягаються, на основі яких фірма, що працює в сфері обслуговування, буде конкурувати на ринку. Ці пріоритети включають наступне.

1. Уважне і ввічливе ставлення до клієнтів.

2. Висока швидкість і зручність надання послуг.

3. Ціна послуги.

4. Розмаїтість послуг (ґрунтується на філософії "купи усі за один раз").

5. Якість матеріалів, використовуваних при наданні послуг. Приклад: виготовлення окулярів у присутності клієнта або складання чіткого і зрозумілого страхового поліса.

6. Унікальні навички, що формують рівень пропозиції послуг, такі як розробка стилів зачісок, проведення операції на головному мозку або уроки гри на піаніно.

При проектуванні послуг слід пам’ятати про:

- високий рівень взаємодії з клієнтом (більшість персоналу банку, лікарні, ресторану контактує з клієнтом, на відміну від персоналу промислової фірми);

- необхідність індивідуалізації послуг.

Ці важливі аспекти формують специфіку проектування операційних систем сфери послуг:

- розташування організації визначається переважно розташуванням клієнта;

- високий рівень диференціації послуг для утримання клієнтів;

- потреба клієнтів у відносно невеликих обсягах послуг;

- визначення пропускної спроможності за піковими навантаженнями (попитом);

- залежність календарного планування від поведінки споживачів;

- проблемність, а часто і неможливість створення запасів продукту у періоди низького попиту для їх використання у майбутньому;

- складність виявлення параметрів якості та розробки моделей і методів їх оцінки;

- необхідність володіння персоналом гарними навичками роботи з клієнтурою;

- наявність проблем щодо вимірювання ефективності роботи персоналу;

- часте поєднання маркетингової діяльності та операційної функції;

- швидка адаптація операційної системи до змін зовнішнього середовища (коригування цілей і завдань організації залежно від різноманітних зовнішніх факторів).