4. Специфіка стратегії процесу

Стратегія процесу – підхід, який використовує організація для перетворення ресурсів у товари або послуги. Метою стратегії процесу є пошук напрямів виробництва товарів або надання послуг, які б задовольняли потреби покупців та специфіку операційного процесу за низкою управлінських критеріїв.

Операційна стратегія процесу диференціюється залежно від видів процесів, які застосовуються в організації: сфокусовані на процесі та сфокусовані на продукті.

Отже, вибір стратегії має враховувати: А)Використання універсального або спеціального обладнання; Б)Необхідність належного стану підготовки працівників; В)Наявність належного контролю за запасами; Г) Наявність можливості зберігання продукції; Д) Врахування рівня ринкових цін та їх тенденцій.

Контрольні питання до теми 2

1 Визначте сутність операційної стратегії.

2 Назвіть компоненти операційної стратегії.

3 Перерахуйте основні стратегічні рішення операційного менеджменту.

4 У чому полягають основні тактичні рішення операційного менеджменту?

5 Назвіть етапи розробки товару.

6 Розкрийте особливості розробки послуги.

7 Проаналізуйте, як впливає тип процесу на вибір стратегії процесу.

Тема 3. Операційна система організації: поняття, склад та види

План

1. Сутність та структурна побудова операційних систем.

2. Особливості та властивості операційної системи

3. Класифікаційні підходи до операційних систем.

1. Сутність та структурна побудова операційних систем

Системний підхід до управління операційною системою - це спосіб мислення стосовно організації та управління. Цей підхід розглядає кожен об’єкт як систему і орієнтує на виявлення в ньому різноманітних типів зв’язків та поєднання їх у єдину систему.

Система - це внутрішньо організована сукупність взаємопов’язаних елементів, що утворюють єдине ціле і спільно діють для досягнення визначеної мети. Оскільки люди поряд із технікою є одним із компонентів організацій (соціальним компонентом), то організації є соціотехнічними системами.

При системному підході організація вивчається як цілісна система, для якої властива єдність її структурних і функціональних елементів. Водночас, відповідно до загальної теорії систем, системний підхід передбачає декомпозицію системи, тобто поділ її на окремі елементи, і дослідження їх властивостей як елементів цілого. Одним із таких елементів організаційної системи є операційна система, яка виступає як частина цілого, що відособлюється внаслідок суспільного поділу праці і має здатність самостійно або у взаємодії з іншими системами задовольняти потреби потенційних споживачів за допомогою створюваних

товарів та послуг. Операційна система - це сукупність взаємопов’язаних підсистем :

• Переробна підсистема здійснює продуктивну діяльність, пов’язану з перетворенням вхідних величин на вихідні результати. Усі перетворення ресурсів у переробній підсистемі здійснюються точно відповідно до прийнятої технології, під якою у широкому значенні розуміють поєднання кваліфікаційних навичок, обладнання, інфраструктури, інструментів і технічних знань, необхідних для здійснення бажаних перетворень у матеріалах, інформації або людях. За своєю сутністю технологія є способом, який дає змогу здійснити перетворення вхідних ресурсів на бажаний вихідний продукт.

• Підсистема забезпечення не пов’язана прямо з виробництвом продукції, але виконує необхідні функції забезпечення переробної системи. До підсистеми забезпечення належать допоміжні та обслуговуючі господарства.

• Підсистема планування і контролю отримує від переробної системи інформацію про стан системи. Інформація надходить із внутрішнього середовища (про цілі, політику фірми, персонал тощо) та зовнішнього середовища (про попит, вартість ресурсів, тенденції розвитку технологій, законодавство, конкурентів тощо). Ця підсистема повинна опрацювати всю інформацію і видати рішення, як має працювати переробна підсистема. Конкретні питання, що підлягають вирішенню охоплюють планування виробничих потужностей, оперативне управління, управління матеріальними запасами, контроль якості тощо. Підсистема планування та контролю планує діяльність організації на наступний період, здійснює контроль за виконанням рішень, визначає стратегічні напрями розвитку організації.

"Входи" операційної системи – зв'язки системи з факторами, які не входять до її складу та спрямовані до неї ззовні. „Виходи” операційної системи – зв’язки системи з факторами, які спрямовані з системи у зовнішнє середовище .