Тема 4. Операційна діяльність: ресурси, процеси та результати

План

1 Операційний процес: сутність, структура та принципи організації.

2 Типи операційних процесів.

3 Організація операційного процесу у просторі і у часі.

4 Ресурси операційної системи.

1 Операційний процес: сутність, структура та принципи організації

Операційна діяльність є основним видом діяльності підприємства, заради здійснення якої воно створене. Залежно від особливостей операційної діяльності формується склад основних ресурсів та результатів підприємства. Відомо, що всяка корисна діяльність пов’язана з переробкою чого-небудь. Наприклад, переробкою інформації на фондовій біржі, у видавничій справі чи сфері реклами. При наданні послуг (готель, перукарня, туризм тощо) у процес переробки залучаються споживачі. Операції з переробки чого-небудь відбуваються й у структурних (функціональних) підрозділах підприємства, наприклад, у плановому відділі, службі маркетингу, кадрів .

Операційний процес - це сукупність взаємопов’язаних дій людей, засобів праці та природи, що потрібні для отримання продукції підприємства.

Сукупність засобів праці становить техніко-технологічну базу виробничої сфери підприємства. Ця база виробництва має технічну і технологічну складові. До технічної складової належать:

- енергетична база виробництва продукції;

- виробниче устаткування та обладнання;

- транспорт, переміщувальні пристрої;

- інформаційно-обчислювальна техніка і засоби зв’язку.

До технологічної складової належать:

- технології з переробки ресурсів і отримання готової продукції;

- технологічна документація загального і спеціального призначення.

Операційний процес (з точки зору складових процесів) – процес, що складається з послідовних пов'язаних у часі операцій щодо трансформації вхідних ресурсів у вихідні результати організації. Операція є елементарним спеціалізованим видом роботи, спрямованим на виконання конкретного завдання технічного, організаційного або соціального характеру.

Сучасні процеси виготовлення продукції характеризуються зрощуванням і переплетенням основних, допоміжних і обслуговуючих процесів, при цьому двом останнім відводиться дедалі більше місце в загальному виробничому циклі. Це пов’язане з відставанням механізації й автоматизації обслуговування виробництва порівняно з оснащенням основних виробничих процесів. У цих умовах стає усе більш необхідною регламентація технології й організації виконання не тільки основних, а й допоміжних і обслуговуючих процесів виробництва продукції. Раціональна організація виробництва продукції на підприємстві ґрунтується на наступних принципах.

• Принцип спеціалізації передбачає обмеження різноманітності елементів операційного процесу. Підвищуючи однорідність виробництва, спеціалізація

сприяє спрощенню його організації.

• Принцип пропорційності вимагає наявності в системі взаємопов’язаних підрозділів підприємства узгодженої пропускної спроможності. Пропорційність досягається тоді, коли сукупна продуктивність технологічно взаємопов’язаних ланок операційної системи пропорційна обсягу виконуваних робіт.

• Принцип паралельності передбачає одночасне виконання окремих операцій і процесів. Він особливо важливий при виробництві продукції, яка має велику кількість складників. Їх послідовне виробництво потребувало б значно більше часу.

• Принцип прямоточності означає, що складові продукції повинні мати найкоротші маршрути на всіх стадіях і операціях виробничого процесу без зустрічних переміщень.

• Принцип автоматичності передбачає економічно обґрунтоване вивільнення людини від прямої участі в роботі у важких або шкідливих умовах.

• Принцип безперервності передбачає, щоб перерви між суміжними технологічними операціями були мінімальними або щоб їх зовсім не було.

• Принцип гнучкості означає забезпечення оперативної адаптації організаційно-технічних умов операційного процесу, пов’язаних із переходом на виготовлення іншої продукції. Гнучкість досягається за допомогою універсальності устаткування засобів автоматизації, упровадження гнучких виробничих систем.

• Принцип диференціації означає розподіл виробничого процесу на окремі технологічні процеси, операції, прийоми.

• Принцип ритмічності передбачає забезпечення випуску упродовж рівних проміжків часу тієї самої або такої, що рівномірно зростає, кількості продукції на усіх стадіях і операціях. Ритмічність забезпечується високою технологічною дисципліною, раціональною організацією постачання робочих місць, надійною роботою обладнання, використанням прогресивних систем оперативного управління. Вона сприяє раціональному використанню усіх виробничих ресурсів підприємства, чіткому виконанню договірних зобов’язань перед споживачами, покращенню фінансового становища організації.

Правильне використання цих принципів з урахуванням методів управління операційним процесом забезпечує скорочення його тривалості та підвищення ефективності.