- •Розділ ііі.
- •§ 14. Числа і числові множини.
- •14.1. Основні види чисел.
- •14.3. Числова вісь та числові інтервали.
- •14.4. Теореми Георга Кантора.
- •14.5. Алгебра множин.
- •§ 15. Функції.
- •15.1. Поняття функції.
- •15.4. Основні характеристики функцій.
- •§ 16. Збiжнiсть I гpаницi числових послiдовностей.
- •16.1. Поняття числової послідовності.
- •16.2. Поняття збіжності і границі числової послідовності.
- •16.3. Властивостi опеpацiї гpаничного пеpеходу.
- •16.4. Чудові (особливі) границі.
- •16.5. Уточнення і обґрунтування деяких математичних понять.
- •§ 17. Збiжнiсть I гpаницi функцій. Неперервні і розривні функції.
- •17.1. Асимптотична поведінка функції.
- •17.2. Поняття границі функції.
- •17.3. Поняття асимптоти функції.
- •17.4. Неперервні функції.
- •17.5. Многочлени.
- •§ 18. Похiдна.
- •18.1. Теорема Ферма.
- •Теорема Ферма народилась з геометрично очевидного факту:
- •Дотична до графіку функції
- •В точках мінімуму чи максимуму
- •Паралельна осі абсцис.
- •18.2. Поняття похідної.
- •18.3. Знаходження і аналіз точок екстремумів функцій.
- •18.4. Найпростіші властивості похідної (похідна суми, різниці, добутку, частки функцій).
- •18.5. Похідна складеної функції. Ланцюгове правило.
- •18.6. Похідна оберненої функції.
- •Вправа 1. Довести, що коли для деякої функції існує обернена, то графіки прямої і оберненої функцій є симетричними відносно прямої .
- •18.7. Логарифмічна похідна.
- •18.8. Основні теореми диференціального числення.
- •18.9. Диференціал функції.
- •18.10. Прикладні задачі на екстремум
- •18.11. Таблиця похідних.
- •§ 19. Iнтегpал.
- •19.1. Метод вичерпування.
- •19.2. Деякі показові задачі.
- •19.3. Поняття визначеного інтегралу.
- •19.4. Існування і властивості визначеного інтегралу.
- •19.5. Напіввизначений-напівневизначений інтеграл (інтеграл зі змінною верхньою межею).
- •19.6. Первісна функція і невизначений інтеграл.
- •19.7. Формула Ньютона-Лейбніца основна теорема диференціального та інтегрального числення.
- •19.8. Властивості невизначеного інтегралу.
- •19.9. Способи обчислення невизначених інтегралів.
- •Приклад 1.
- •Приклад 5.
- •§ 20. Дифеpенцiальнi piвняння.
- •20.1. Диференціальні рівняння як математичні моделі динамічних процесів.
- •20.2. Загальне поняття диференціального рівняння.
- •20.3. Диференціальні рівняння з відокремленими змінними.
- •20.4. Лінійні диференціальні рівняння.
- •§ 21. Функцiї багатьох змiнних.
- •21.1. Функції багатьох змінних в математичних моделях прикладних задач.
- •21.2. Загальне поняття функції багатьох змінних.
- •21.3. Частинні похідні функції багатьох змінних. Узагальнена теорема Ферма.
- •Околом точки називається гіперкуля деякого радіусу з центром в даній точці, тобто множина
- •21.4. Градієнт функції.
§ 16. Збiжнiсть I гpаницi числових послiдовностей.
Поняття послідовності. Означення збiжностi i гpаницi числової послiдовностi. Пpиклади (збiжної та pозбiжної послiдовностей, коpектне введеня поняття суми всiх членiв нескiнченно спадної геометpичної пpогpесiї). Означення границі. Поняття околу числа. Означення гpаницi на мовi околiв. Поняття нескiнченно малих та нескiнченно великих величин. Властивостi опеpацiї гpаничного пеpеходу для послiдовностей: єдиність границі; гpаниця суми, piзниці, добутку, частки послiдовностей. Пpиклади обчислення гpаниць. Означення дiйсного числа як гpаницi послiдовностi pацiональних чисел. Стpоге означення степеня з ippацiональним показником. Чудові (особливі) границі.
16.1. Поняття числової послідовності.
Поняття послідовності є одним з первісних математичних понять. Фактично це поняття є неозначуваним, хоча, звичайно, воно пов’язане з іншими фундаментальними поняттями. Наприклад, можна сказати, що послідовність – це деяка сукупність деяких об’єктів, занумерованих натуральними числами. Або: послідовність – це упорядкована зліченна множина. Але після таких „означень” інтуїтивно ясне поняття послідовності, можливо, навіть втрачає свою ясність. Найкраще для розуміння – тримати в уяві найтиповіші, найхарактерніші приклади послідовностей:
Приклад 1.
Найбільш наочним прикладом числової послідовності є натуральний ряд чисел:
1, 2, 3, ..., n, ... .
Приклад 2.
Арифметична прогресія - це послідовність чисел
,
в якій кожне наступне число більше від попереднього на фіксовану величину, яка називається різницею арифметичної прогресії:
(натуральний ряд чисел є частинним випадком арифметичної прогресії).
Приклад 3.
Геометрична прогресія - послідовність, в якій кожний наступний елемент дорівнює попередньому, помноженому на сталу величину q, яка називається знаменником геометричної прогресії.
,
.
Приклад 4.
1, 1.4, 1.41, 1.414, 1.4142, ...
– послідовність десяткових наближень числа . Елементи цієї послідовності все ближче і ближче підходять до „істинного” значення :
Приклад
5.
Алгоритм знаходження значення
.
Проілюструємо роботу алгоритму при обчисленні .
Наприклад, при застосуванні алгоритму для обчислення , маємо:
-
1
24
4
100
96
281
1
400
281
2824
4
11900
11296
28282
2
60400
56564
282841
1
383600
282841
100759
Подібно до послідовності десяткових наближень числа елементи ...
Цей алгоритм послідовно, одну за одною, знаходить цифри розкладу у нескінченний неперіодичний десятковий дріб, отже, послідовно наближає нас до точного значення .
Вправа. Описати алгоритм знаходження за наведеним прикладом його роботи.
Розгорнутий запис послідовності (перелік членів послідовності):
.
Запис послідовності як упорядкованої множини (з вказанням загального члена послідовності):
.
Часто
зустрічається словосполучення:
„послідовність
”;
це означає, що розглядається послідовність
з загальним членом
.
Повертаючись
до питання про визначення поняття
послідовності, зазначимо, що елементи
послідовності можна розглядати як
значення деякої функції, аргументом
якої є величина, що набуває дискретних
значень 1, 2, 3, ... . Наприклад, послідовність
з загальним членом
це функція
.
При такому погляді на послідовність
для неї вживається назва варіанта.
