Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Право, лекції.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
745 Кб
Скачать
☆

1. Загальна характеристика цивільного законодавства України

Цивільне законодавство — це система нормативно-правових актів, що регулюють майнові та пов'язані з ними особисті немайнові відносини.

Цивільне законодавство не застосовується до майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони іншій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин, якщо інше не встановлено законом.

Система цивільного законодавства:

Конституція України.

Цивільний кодекс 2003 р., чинний з 01.01.2004 р.

Закони України («Про іпотеку», «Про лізинг», «Про цінні папери і фондову біржу»; «Про господарські товариства»; «Про підприємства»; «Про оренду державного та комунального майна»; «Про страхування»; «Про банки і банківську діяльність; «Про авторське право і суміжні права» тощо).

Підзаконні нормативно-правові акти (Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів тощо).

Суб'єкти цивільних правовідносин — фізичні особи — громадяни України, іноземці, особи без громадянства; юридичні особи— державні підприємства, організації та установи, приватні підприємства, кооперативи, господарські товариства, фермерські господарства, іноземні підприємства, громадські організації, релігійні організації, партії тощо. У цивільних правовідносинах можуть брати участь також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави.

Об'єкти цивільних правовідносин — матеріальні та нематеріальні блага, з приводу яких суб'єкти вступають між собою у цивільні правовідносини. Такими об'єктами є речі, тобто матеріальні предмети оточуючого світу, створені природою або людиною, у тому числі гроші та цінні папери, інше майно, майнові права та обов'язки, результати робіт, послуги, результати інтелектуальної, творчої діяльності, інформація, а також інші матеріальні та нематеріальні блага (ст. 177 ЦК України).

Речі — предмети зовнішнього (матеріального) світу, які перебувають у натуральному стані в природі або створені працею людини. У цивільному праві під річчю розуміють будинки і промислові комплекси, цистерни з нафтою і газопроводи, земельні ділянки, тварини та ін.

Речі у цивільному праві класифікуються за різними ознаками

Рухомі (не пов'язані з землею) — можна вільно переміщувати у просторі та нерухомі (пов'язані з землею) — житловий будинок, споруди виробничого призначення, фабрики, мости, трубопроводи, земельні ділянки, тунелі, багатолітні насадження. Угоди з нерухомістю (купівля-продаж, дарування, обмін та ін.) підлягають нотаріальному посвідченню і спеціальній державній реєстрації.

Подільні та неподільні. Згідно зі ст. 183 ЦК подільною є річ, яку можна поділити без втрати її цільового призначення. Неподільною є річ, які не можна поділити без значної втрати, непомірної шкоди для її цільового призначення.

Юридичне значення поділу речей на подільні й неподільні полягає в тому, що при розділі, зокрема спільної власності, подільні речі діляться в натурі, а неподільні поділяються іншим чином: одному із співвласників надається річ, інші отримують грошову чи майнову компенсацію своєї частки.

Існують інші класифікації речей.