2. Поняття цивільної правоздатності та дієздатності

Цивільна правоздатність — це здатність особи мати цивільні права і обов'язки. Правоздатність виникає в момент народження громадянина і припиняється з його смертю. У деяких випадках правовій охороні підлягають інтереси зачатої, але ще не народженої дитини.

Змістом цивільної правоздатності є можливість мати майно у власності або в користуванні, обирати вид діяльності та місце проживання, мати авторські та винахідницькі права, право на недоторканність особистого життя, на честь, гідність та ін.

Правоздатність однакова у всіх за обсягом, не залежить від мови, віри, національності, освіти та ін.

Правоздатність може бути частково обмежена судом на певний строк у випадку покарання за вчинений злочин (особа втрачає право вільного вибору місця проживання, вільного вибору занять).

Наявності в особи лише однієї правоздатності ще мало для того, щоб бути повноцінним суб'єктом цивільного права. Важливо також бути здатним самостійно здійснювати права, виконувати обов'язки, проводити необхідні дії, приймати на себе усю повноту відповідальності за свою поведінку.

Цивільна дієздатність — це здатність фізичної особи своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання (ст. ЗО ЦК). Наприклад, укладати договори на виконання робіт, здавати своє майно в оренду, обирати місце проживання та ін.

Обсяг цивільної дієздатності може бути обмежений лише у випадках і в порядку, встановленим законом.

Види дієздатності:

Повна цивільна дієздатність — це здатність фізичної особи, яка досягла 18 років, набувати власними діями будь-яких прав та обов'язків та здійснювати права та обов'язки (ст.34 ЦК).

Повна дієздатність може бути надана особі: 1) у разі реєстрації шлюбу, якщо особа не досягла повноліття; 2) яка досягла 16 років і працює за трудовим договором, а також неповнолітній особі, яка записана матір'ю або батьком дитини; 3) яка досягла 16 років і бажає займатися підприємницькою діяльністю;

У більшості країн повна дієздатність настає з 18 років — Росія, Великобританія, Франція; у Швейцарії та Японії— 20 р.; у США в різних штатах — від 18 до 21 року.

Неповна цивільна дієздатність — виникає в осіб від 14 до 18 років (ст. 32 ЦК). Неповнолітні особи можуть набувати цивільні права та обов'язки як самостійно— у визначених законом випадках, так і за згодою батьків: самостійно розпоряджатися своїм заробітком, стипендією, самостійно здійснювати права на результати інтелектуальної, творчої діяльності, самостійно укладати договори банківського вкладу та розпоряджатися вкладом, внесеним на своє ім'я, тощо. На вчинення правочинну щодо транспортних засобів або нерухомого майна повинна бути письмова нотаріально посвідчена згода батьків.

Часткова цивільна дієздатність— до 14 років (ст. 31 ЦК). Малолітні мають право на вчинення дрібних побутових правочинів — купувати продукти, книжки, білети в музей, одержувати книги в бібліотеці. Можуть набувати авторських прав — публікувати вірші, музичні твори, малюнки. Так, «Факти» розповідали про хлопчика із Сімферополя, якому 9 років, він навчається у 5 класі і опублікував уже дві цікаві книги з математики.

Угоди за цих дітей укладають їх батьки або опікуни. За пошкодження чужого майна відповідають їх батьки або опікуни.

Обмежена цивільна дієздатність (ст. 36 ЦК) — особа обмежується у дієздатності за рішенням суду, якщо буде визнано, що вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на ії здатність усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними; вживає спиртні напої, наркотичні засоби, чим ставить себе або свою сім'ю, інших осіб, яких вона зобов'язана утримувати, у скрутне матеріальне становище.

Особа вважається обмеженою в дієздатності з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Правові наслідки визнання особи обмежено дієздатною:

• над особою, обмеженою в дієздатності, встановлюється піклування;

• будь-які правочини, які виходять за межі дрібних побутових, можуть бути вчинені тільки за згодою піклувальника;

• одержання заробітної плати, стипендії, будь-яких інших доходів здійснюється піклувальником (в деяких випадках може бути дозволено самостійно отримувати доходи);

• особа, обмежена у дієздатності, самостійно несе відповідальність за порушення договорів, заподіяну шкоду.

Поновити особу в цивільній дієздатності може суд. У цьому випадку припиняється піклування, особа поновлюється в повному обсязі цивільних прав.

Визнання особи недієздатною (ст. 39 ЦК) — тільки за рішенням суду (з моменту набрання законної сили рішення суду), якщо особа має хронічний або стійкий психічний розлад здоров'я, внаслідок якого нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Якщо від визнання особи недієздатною залежить недійсність шлюбу, договору або іншого правочину, то суд може встановити конкретну дату, з якої особу слід вважати недієздатною.