4. Порівняльна типологізація політичних режимів.

Відмінність формального та фактичного інтерпретування політичних режимів знаходить відображення у конструюванні двох підходів щодо трактування режимів як таких. Перший – інституціональний – увагу приділяє формально-юридичним та процедурним характеристикам систем політичної влади . Тому тут поняття "політичний режим" зближується і навіть зливається з поняттями "форма правління" і/чи "форма державного устрою", але все ж існує різниця між категоріями "політичний режим" і "державний режим". У цьому ракурсі досить цікавою є позиція Г. Лассуела, який розглядає політичний режим як спосіб легітимізації політичної системи. Режим (у такому трактуванні) – це, фактично, політична форма, що функціонує задля того, щоби звести до мінімуму примус у політичному процесі (це означає, що будь-який недемократичний режим не є режимом взагалі).

Другий підхід – соціологічний – увагу приділяє походженню влади та соціальним засадам її здійснення, осмисленню зв'язків між суспільством і державою, які склалися на практиці і необов'язково відповідають зв’язкам, які регламентовані конституційно. У цьому підході режим розглядається ширше – як баланс взаємовідносин держави та суспільства. Це означає, що політичний режим як такий завжди ґрунтується на системі соціальних зв'язків, а тому не може бути модифікований лише шляхом зміни правових актів, які цей режим регламентують, проте без трансформації тих соціальних засад, на яких ґрунтується режим.

5. Типологізація політичних режимів Арістотеля та Платона.

Одну з "метафоричних" класифікацій політичних режимів запропонував Платон. Він виокремив такі види режимів: аристократія (править філософ-цар; режим, заснований на мудрості й розумі; такий політичний режим, у якому владу здійснюють декілька "елітарних представників" із числа громадян, тимократія(політичний режим, у якому лише власники можуть брати участь в управлінні державою та здійсненні влади; політичний режим, який ґрунтується на "владарюванні честолюбства"; поборники тимократизму – Солон, Н. Хаммонд), олігархія (політичний режим, що проводить відмінність між багатими й бідними, роблячи перших носіями державної/політичної влади; форма здійснення політичної влади, у якій остання належить невеликій групі людей на основі їхнього королівського/знатного походження, багатства, сімейних зв'язків, освіти, а також корпоративного чи військового впливу), демократія (це політичний режим, у якому свобода є "вищим благом", а громадяни мають право рівного голосу при прийнятті рішень, що зачіпають їхнє життя; поборників демократії дуже багато – розглядатимемо поступово); тиранія (політичний режим, що заснований на відсутності дисципліни та суцільному суспільному хаосі; режим репрезентований у Стародавньому світі).

Модифіковану "метафоричну" класифікацію політичних режимів запропонував Арістотель: він виокремив правильні (монархія, аристократія, політія) і неправильні (тиранія, олігархія, демократія) форми політичних режимів:

Типологізація політичних режимів на підставі ідей Арістотеля

Форми політичних режимів	Чинники типологізації	Кількість правителів
	Мотивація правителів	один	декілька	багато/більшість
правильні	загальне благо	монархія	аристократія	політія
неправильні	приватний інтерес	тиранія	олігархія	демократія