22.Змагальність, участь, індекс демократизації у проекті т. Ванханена.

Ще один проект, спрямований на дослідження політичних режимів сучасності, запропонований ученими Гельсінського університету під керівництвом Тату Ванханена та називається індексом демократизації (частково про нього вже було зазначено у попередньому розділі, а тепер же відбудеться уточнення й деталізація). Завдання вказаного проекту полягає у пошуку факторів, які пояснюють, чому одні країни виявляються більш демократичними, ніж інші. При цьому колектив учених виходить із аксіоми про принципову можливість пояснення рівня демократії одним фактором, який не заперечує інші незалежні змінні, а є їхнім спільним знаменником. Таким фактором, на думку "гельсінських вчених", є розподіл ресурсів у суспільстві: саме на припущенні про те, що рівень демократії залежить від ступеня розподілу ресурсів, базується центральна ідея аналізованого проекту.

Спочатку в якості об'єктів дослідження Т. Ванханена виступали всі незалежні держави. Але згодом введено ряд обмежень. По-перше, з аналізу було виключено всі країни з населенням менше 100 тис. чоловік. Виключення таких країн продиктовано труднощами збору емпіричних даних по них і їх фактичною залежністю від інших країн (наприклад, більш великих сусідів). По-друге, об'єктами аналізу виступають лиш ті країни, які наділені незалежністю станом на 1991 р. Це дуже актуально у світлі розпаду СРСР та Югославії, об'єднання Німеччини та Ємену. Зазначені обмеження були введені у другій половині 1990–х рр. та враховані у проектах "Перспективи демократії: дослідження 172 країн", "Демократизація в 2000 р.: каузальний аналіз 170 країн". Крім того, в поле зору вчених були введені Тайвань і нові незалежні держави Африки й Океанії. Всі досліджувані країни розподілено на сім регіональних груп.

У проекті Т. Ванханена демократію, а також ступінь демократизації визначають через такі змінні, як конкуренція/змагальність (C) (відношення голосів або мандатів у парламенті, отриманих усіма партіями, стосовно голосів або місць у парламенті в партії-лідера (індекс варіює від 0 (відсутність змагальності) до 100 відсотків (повна змагальність)) та участь (P) (відношення голосуючих стосовно загальної кількості громадян (у рамках конкретних виборів, також варіює від 0 до 100 відсотків)). На основі двох змінних за спеціальною формулою розраховують індекс демократизації (ID) у кожній аналізованій країні:

При цьому дослідники для демократій вводять формальні "нижні індексні межі": 10 відсотків – для P, 30 відсотків – для С, 5 відсотків – для сукупного ID. Якщо хоча б одна з таких "індексних меж" не досягнута, то політія не є демократією. Зазначена схема операціоналізації демократії лишається практично незмінною у всіх проектах Т. Ванханена. Також очевидно, що індекс демократизації теоретично варіює від 0 (відсутність демократії) до 100 (повна демократія) відсотків. Але індекс емпіричний, оскільки найвищий показник становить за шкалою Т. Ванханена лише 49 відсотків.

Додатково дослідник пропонує розраховувати й індекс рівня демократизації Цей вимір працює у процесуальному підході визначення рівня розвитку демократій. Формула розрахунку індексу рівня демократизації виглядає таким чином:

де: ILD – індекс рівня демократизації Т. Ванханена; Vo – голоси, які отримані на парламентських і президентських виборах опозиційними партіями та кандидатами o; n – кількість (послідовність) опозиційних партій та кандидатів; p – питома вага населення, що брало участь у голосуванні/виборах серед всього населення країни.