- •Поняття гармонії. Гармонія в музиці
- •Музична тканина. Фактура.
- •Неакордові звуки
- •Гармонізація мелодії
- •Лад. Гармонічні звороти
- •Функціональна система головних тризвуків
- •Переміщення акорду
- •Стрибки терцій
- •Каденціі. Період. Речення
- •Кадансовий квартсекстакорд
- •Прохідні і допоміжні квартсекстакорди
- •Секстакорди головних тризвуків
- •Секстакорд і тризвук іі ступеня
- •Основний тризвук II ступеня в мажорі
- •Повна функціональна система мажору і гармонічного мінору
- •Гармонічний мажор
- •Тризвук vі ступеня. Перерваний зворот
- •D7. Домінантсептакорд
- •Обернення d7
- •Субдомінантсептакорд (sіі7)
- •Ввідні септакорди (dvii7)
- •Натуральний мінор. Фригійський зворот
- •Доминанта з секстою, dtiii
- •Подвійна домінанта
- •Альтерація в подвійній домінанті
- •Типи тональних співвідношень
- •Споріднені тональності
- •Органний пункт
- •Еліпсис
- •Мажоро - мінор.
- •Однойменний мажоро - мінор
- •Загальна характеристика гармонії XX століття
- •Загальні закони гармонії XX- XXI століть:
Переміщення акорду
Переміщенням акорду називається його повторення в зміненому вигляді; переміщення змінює мелодичне положення або розташування акорду, або і те і інше одночасно.
Зміна мелодичного положення акорду викликана тим, що мелодія переходить від одного акордового звуку до іншого. Зміна мелодичного положення має важливе значення для розвитку мелодії. Переміщення підтримує мелодичний і ритмічний рух без зміни акордів. Зміна розташування (з тісного на широке або з широкого на тісне) частіше за все супроводжує зміни мелодичного положення. Зміна розташування має часом технічне значення (зручність, правильність, плавність голосоведення).
Техніка переміщення
При русі в мелодії на терцію або кварту можливі два випадки: а) альт і тенор переміщуються в тому ж напрямку, на найближчі звуки акорду; розташування не міняється (пряме переміщення);
б) альт залишається на місці, а тенор переміщується в протилежному по відношенню до сопрано напрямку (протилежне переміщення).
Тобто, при висхідному русі у верхньому голосі розташування з тісного переходить в широке, а при низхідному, навпаки, широке змінюється тісним.
При русі мелодії на квінту або сексту альт йде в тому ж напрямку, а тенор залишається на місці; розташування міняється, як і в попередньому виді переміщення (непряме переміщення). У разі технічної необхідності застосовується взаємне переміщення альта з тенором при залишенні сопрано на місці, а також «подвійне переміщення» всіх трьох верхніх голосів в одному напрямі.
Стрибки терцій
Стрибки терцій в сопрано
При гармонічному з'єднанні тризвуків, які знаходяться в співвідношенні кварто-квінти (тобто Т-D, D-Т, Т-S, S-Т), в сопрано можна вести терцію одного з них в терцію іншого. Цей хід утворює стрибок на кварту або квінту вгору або вниз при з'єднанні двох різних акордів, і називається стрибком терцій. При такому стрибку розташування змінюється; акорд, який припадає на більш високий звук стрибка, розташовується широко, а який припадає на більш низький звук, - тісно.
Після стрибка мелодія майже завжди рухається в зворотньому до стрибка напрямку. Лише в окремих випадках (коли другий із звуків - терція S або D - вимагає свого природного розв’язання ладу) можливий рух мелодії після стрибка в тому ж напрямку. В мінорі стрибок від тонічної терції до домінантової може бути тільки низхідний, на зменшену кварту, бо висхідний на збільшену квінту (як і будь-які інші ходи і скачки на збільшені інтервали) вважається забороненим.
Стрибки терцій в тенорі
При гармонічному з'єднанні тих самих тризвуків (Т-D, D-Т, Т-S, S-Т) можливий стрибок терції і в тенорі. Він також супроводжується зміною розташування, але в зворотньому порядку при висхідному стрибку розташування міняється від широкого до тісного, а при низхідному - від тісного до широкого.
Стрибок терцій в альті не застосовується, оскільки приводить до невірного розташування акордів.
Каденціі. Період. Речення
Розчленовування музичного твору
Музичний твір розгортається в часі, і в цьому його специфічна особливість як мистецтва тимчасового. Будучи чимось єдиним за думкою і цілісним за формою, музичний твір разом з тим розчленовується на окремі складові, на розділи, звані побудовами. Побудови відмежовуються один від одного цезурою. Цезура є момент, який відділяє кінець однієї побудови від початку іншої, незалежно від їх масштабу. Найпростішим зразком закінченої музичної побудови, яка висловлює (експонує) лише одну тему, одну музичну думку, є період. Звичайно він складається з двох рівнозначних(чотиритактових) побудов, званих реченями. Ці речення відмежовуються цезурою і двома різними, функціонально зв'язаними, каденціями. Восьмитактовий період з рівними по довжині реченнями період, званий звичайно квадратним, отримав дуже велике розповсюдження в жанрі танцю, скерцо, маршу, пісні хороводу, для яких істотна велика опора на метрику.
До простих видів періоду можна віднести і період єдиної будови, тобто, побудований на реченні, яке не розчленовується, і період з рівними по довжині, але не квадратними реченями (дванадцяти- або шести- тактовий з двох речень періодів).
Каденціями або кадансами називаються гармонічні звороти, що укладають окрему музичну побудову і завершальні виклад музичної думки (або самостійної її частини).
За своїм розташуванням в періоді каденції поділяються на дві категорії: серединні (кінець першої пропозиції) і заключні (кінець другої пропозиції, загальний висновок періоду). Звичайно серединні і заключні каденції періоду розрізняються ще за функціональними властивостями останнього акорду; наприклад, перша каденція - на D або S (нестійка функція), а друга - на Т (стійка функція). Це створює тяжіння на відстані нестійкої D (S) до стійкої Т і, таким чином, пов'язує одну каденцію з іншою, підпорядковує їх, а тим самим сприяє об'єднанню обох речень в одне музичне ціле, не дивлячись на цезуру.
Зв'язок музичних побудов із загальним тематичним розвитком музичного твору і їх співвідношення усередині музичного цілого утворює смислову сторону музичної мови або її синтаксис (по аналогії із словесною мовою і її синтаксичними особливостями).
З
гармонічної точки зору
всі каденції поділяються
на дві основні функціональні групи:
1) каденції, що закінчуються стійким акордом, - Т і
2) каденції, що закончуються нестійкою гармонією, - D або S.
Стійкі каденції у свою чергу мають три наступні різновиди:
1) автентичні,
2) плагальні і
3) повні (як різновид автентичних).
Автентичними каденціями називаються гармонічні обороти D-Т в кінці речення або періоду. Плагальними каденціями називаються гармонічні обороти S-Т в кінці речення або періоду. Повними каденціями називаються гармонічні обороти з акордами обох нестійких функцій в кінці речення або періоду, а саме S-D-Т.
Каденції, які закінчуються акордами нестійких функцій (D або S), називаються половинними і можуть бути розділений ще на наступні дві групи: 1) половинні автентичні, які закінчують перше речення домінанттовою гармонією; 2) половинні плагальні, які закінчують перше речення субдомінантовою гармонією. Автентичні каденції для висновку періоду є, безумовно, переважаючою нормою в музиці цілого ряду епох і стилів. Плагальні ж каденції в кінці періоду мають менше значення і місце. Вони спочатку з'явилися в практиці не як самостійні звороти, а як додаткові висновки, що вводяться після автентичного висновку періоду або для розширення його масштабу, або ж для більш повного закріплення тональності (тоніки).
Половинні автентичні каденції мають значні переваги над половинними плагальними, що природно пов'язується з роллю і особливостями домінанти.
Інші різновиди каденцій (досконалі і недосконалі)
За ступенем загальної закінченості автентичні і плагальні каденції у свою чергу поділяються на досконалі і недосконалі.
Досконалою називається каденція, в якій заключна тоніка дана на сильній долі такту, в мелодичному положенні основного звуку.
Недосконалою називається каденція, в якій заключна тоніка дана на слабій долі такту або в мелодичному положенні терції або квінти. Зрозуміло, що досконала каденція взагалі за інших рівних умов дає більшу ступінь закінченості, ніж недосконала. У зв'язку з цим перше речення періоду може іноді закінчуватися недосконалою каденцією, а друге – досконалою.
