- •Міністерство охорони здоров’я україни дз «дніпропетровська державна медична академія міністерства охорони здоров’ я україни»
- •Завідувач кафедри
- •Методичні рекомендації
- •Дніпропетровськ - 2014
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Структура (етапи) та зміст епідеміологічного методу дослідження ( по Белякову в.Д.,1989 р.)
- •Види значущості захворюваності та їх характеристика.
- •Розділи епідеміологічної діагностики.
- •Характеристика основних показників захворюваності та її наслідків
- •Класифікація показників альтернативного варіювання
- •2.Екстенсивні – показники структури, відносної частки:
- •Планування профілактичних та протиепідемічних заходів.
- •Принципи раціонального планування.
- •Види планів профілактичних Та протиепідемічних заходів першого рівня управління
- •Організація даних дослідження «випадок-контроль» в таблицю чотирьох полів
- •Варіанти експериментальних
- •6. Питання для самоконтролю студентів.
- •Смертність населення України від інфекційних хвороб
- •Результати дослідження впливу тютюнопаління
- •7.Рекомендована література
- •Перезатверджено на засіданні кафедри протокол № 1 від «___ серпня 201 р.
Структура (етапи) та зміст епідеміологічного методу дослідження ( по Белякову в.Д.,1989 р.)
Дескриптивна (описова) епідеміологія – визначення пріоритетних проблем профілактики на основі аналізу структури захворюваності по групам інфекцій та по окремим нозологіям, а щодо окремих нозологій – по територіям, групам і часу ризику – формулювання гіпотез про чинники ризику.
Аналітична епідеміологія – оцінка гіпотез про чинники ризику – визначення напрямків профілактики у відповідності до виявлених чинників ризику.
Експериментальна епідеміологія – доведення чи спростування гіпотез про чинники ризику захворювання – кількісна оцінка ефективності засобів і методів профілактики – побудова і оцінка нових наукових гіпотез.
Кількісна епідеміологія –(математичне модулювання) – прогнозування проявів епідемічного процесу.
Алгоритм здійснення описово-оціночного етапу епідеміологічного дослідження.
1.Обробка даних статистичного обліку та звітності про захворюваність та санітарно-гігієнічний стан території тощо.
2.Обробка даних вибіркових (спеціально організованих) досліджень поширеності захворюваності та дії ймовірних чинників ризику.
3.Визначення епідеміологічної, соціальної та економічної значущості захворюваності – комплексна оцінка значущості окремої нозоформи - пріоритетність напрямків профілактики.
4.На основі співставлення показників захворюваності з дією найбільш ймовірних чинників формулюються первинні гіпотези про чинники ризику ( кореляційний аналіз,).
Види значущості захворюваності та їх характеристика.
-
Вид значущості
Характеристика
Епідеміологічна
Визначається рівнем захворюваності та
тенденцією захворюваності.
Соціальна
Визначається шкодою, яка завдається здоров’ю населення хворобами, та їх дезорганізуючим впливом на різні форми життя і діяльності населення: смертність, інвалідність,показник втрачених (непрожитих) років життя, показник неефективного використання працездатного населення тощо.
Економічна
Визначається збитками, які завдаються економіці у зв’язку з обмеженням трудових ресурсів(непрямі втрати) і відволіканням сил та засобів на боротьбу з хворобами (прямі втрати)
Епідеміологічна діагностика – це система методів розпізнавання конкретних проявів епідемічного процесу, причин та умов його розвитку.
Розділи епідеміологічної діагностики.
1.Семіотика – вивчає закономірності проявів епідемічного процесу (тенденція,циклічність, середньо багаторічний рівень захворюваності тощо).
2.Діагностична техніка – статистичний аналіз даних інфекційної захворюваності та співставлення її з даними лабораторних та інших спеціальних досліджень.
3.Діагностичне мислення – обгрунтування гіпотез про причинно-наслідкові зв’язки захворюваності з чинниками і умовами виникнення.
Епідеміологічна діагностика в залежності від конкретного призначення реалізується у вигляді ретроспективного епідеміологічного аналізу, оперативного епідеміологічного аналізу та епідеміологічного обстеження осередків інфекційних захворювань.
