Структура (етапи) та зміст епідеміологічного методу дослідження ( по Белякову в.Д.,1989 р.)

Дескриптивна (описова) епідеміологія – визначення пріоритетних проблем профілактики на основі аналізу структури захворюваності по групам інфекцій та по окремим нозологіям, а щодо окремих нозологій – по територіям, групам і часу ризику – формулювання гіпотез про чинники ризику.

Аналітична епідеміологія – оцінка гіпотез про чинники ризику – визначення напрямків профілактики у відповідності до виявлених чинників ризику.

Експериментальна епідеміологія – доведення чи спростування гіпотез про чинники ризику захворювання – кількісна оцінка ефективності засобів і методів профілактики – побудова і оцінка нових наукових гіпотез.

Кількісна епідеміологія –(математичне модулювання) – прогнозування проявів епідемічного процесу.

Алгоритм здійснення описово-оціночного етапу епідеміологічного дослідження.

1.Обробка даних статистичного обліку та звітності про захворюваність та санітарно-гігієнічний стан території тощо.

2.Обробка даних вибіркових (спеціально організованих) досліджень поширеності захворюваності та дії ймовірних чинників ризику.

3.Визначення епідеміологічної, соціальної та економічної значущості захворюваності – комплексна оцінка значущості окремої нозоформи - пріоритетність напрямків профілактики.

4.На основі співставлення показників захворюваності з дією найбільш ймовірних чинників формулюються первинні гіпотези про чинники ризику ( кореляційний аналіз,).

Види значущості захворюваності та їх характеристика.

Вид значущості	Характеристика
Епідеміологічна	Визначається рівнем захворюваності та тенденцією захворюваності.
Соціальна	Визначається шкодою, яка завдається здоров’ю населення хворобами, та їх дезорганізуючим впливом на різні форми життя і діяльності населення: смертність, інвалідність,показник втрачених (непрожитих) років життя, показник неефективного використання працездатного населення тощо.
Економічна	Визначається збитками, які завдаються економіці у зв’язку з обмеженням трудових ресурсів(непрямі втрати) і відволіканням сил та засобів на боротьбу з хворобами (прямі втрати)

Епідеміологічна діагностика – це система методів розпізнавання конкретних проявів епідемічного процесу, причин та умов його розвитку.

Розділи епідеміологічної діагностики.

1.Семіотика – вивчає закономірності проявів епідемічного процесу (тенденція,циклічність, середньо багаторічний рівень захворюваності тощо).

2.Діагностична техніка – статистичний аналіз даних інфекційної захворюваності та співставлення її з даними лабораторних та інших спеціальних досліджень.

3.Діагностичне мислення – обгрунтування гіпотез про причинно-наслідкові зв’язки захворюваності з чинниками і умовами виникнення.

Епідеміологічна діагностика в залежності від конкретного призначення реалізується у вигляді ретроспективного епідеміологічного аналізу, оперативного епідеміологічного аналізу та епідеміологічного обстеження осередків інфекційних захворювань.