Характеристика основних показників захворюваності та її наслідків

(Кельмансон И.А.,2002).

Показник	Чисельник/ Знаменник
1.Захворюваність (кумулятивний інцидент) 2.Сила захворюваності (щільність інциденту) 3.Смертність 4.Летальність	Показники інцидентності 1.Нові випадки захворювання/загальна чисельність популяції з ризиком захворюван- ня. 2.Кількість нових випадків захворювань протягом фіксованого інтервалу часу/ сумарний час спостереження за всіма обстежуваними 3.Кількість випадків смерті/ загальна чисель- ність популяції 4. Кількість випадків смерті від захворюван- ня/ кількість випадків даного захворювання
	Показники превалентності
1.«Моментальний преваленс» 2.Преваленс за певний період часу	1.Кількість випадків захворювань/чисельність пПопуляції у фіксований момент часу 2.Кількість випадків захворювань на певний момент часу + нові випадки за вказаний період часу/ загальна чисельність популяції

Класифікація показників альтернативного варіювання

1.Показники співвідношення – частоти, поширеності:

А) інтенсивні - показники співвідношення частини явища до всього явища;

Б) координаційні – показники співвідношення між двома явищами, між якими наявний непрямий зв’язок.

2.Екстенсивні – показники структури, відносної частки:

А) екстенсивно-розділювальні – питома вага у %;

Б) екстенсивно-вказівні – відношення частин цілого у %.

Показник альтернативного варіювання (показник захворюваності) – це розрахований за допомогою статистичної формули коефіцієнт, який дозволяє порівнювати кількісні прояви захворюваності та її наслідки на різних територіях серед окремих груп населення ( з різною його кількістю) за різні періоди часу.

Оперативний епідеміологічний аналіз - це один із методів епідеміологічної діагностики, який призначений для вивчення особливостей розвитку епідемічного процесу серед населення за короткий проміжок часу (не більше 1 року) або на певний момент. При цьому розраховують щоденні й щотижневі нормативні (контрольні) рівні захворюваності на різні інфекції, порівнюють з ними фактичні дані і на цій підставі поточну епідемічну ситуацію на підлеглій території в кожний даний момент оцінюють як благополучну, загрозливу,неблагополучну або надзвичайну.

Для з’ясування причин росту захворюваності аналізують дані про епідемічні осередки, намагаючись виявити джерела збудників інфекції і можливі фактори їх передачі за рахунок санітарно-епідеміологічного фону, циркулюючих штамів збудників та імунологічної структури населення. В разі епідемічного неблагополуччя сформульований епідеміологічний діагноз є підставою для визначення плану оперативних протиепідемічних заходів.

Метою оперативного аналізу є своєчасне виявлення змін в причинах і умовах, які визначають інтенсивність епідемічного процесу, та дії випадкових епізодичних чинників, про які було невідомо при плануванні довгострокових профілактичних заходів.

Напрямки оперативного епідеміологічного аналізу:

1.Динамічна перевірка і оцінка виконання запланованих заходів на територіях ризику, в групах і колективах ризику та в періоди (час) ризики ( постійний нагляд за соціальними і природними чинниками. Які можуть активізувати епідемічний процес та за об’єктами, що мають епідеміологічне значення);

2. Аналіз інформації щодо ознак, які безпосередньо відображають стан і тенденції розвитку епідемічного процесу, що передбачає:

а) безперервне спостереження за інфекційною захворюваністю та оцінку її динаміки;

б) аналіз та оцінку результатів лабораторних досліджень;

в) епідеміологічне обстеження осередків з поодинокими та груповими захворюваннями ( розслідування епідемічного спалаху, епідемії);

г) санітарно-епідеміологічну розвідку.

Нормативний (контрольний) рівень захворюваності – це середня величина ( з довірчими межами) числа захворювань у відповідний день, тиждень, місяць року за попередні 5-7 років і більше.