- •Міністерство охорони здоров’я україни дз «дніпропетровська державна медична академія міністерства охорони здоров’ я україни»
- •Завідувач кафедри
- •Методичні рекомендації
- •Дніпропетровськ - 2014
- •1. Актуальність теми
- •2. Конкретні цілі:
- •4. Завдання для самостійної праці під час підготовки до заняття.
- •4.1. Перелік основних термінів, параметрів, характеристик, які повинен засвоїти студент при підготовці до заняття.
- •4.3. Практичні завдання, які виконуються на занятті:
- •5. Зміст теми.
- •4.2. Теоретичні питання до заняття:
- •Структура (етапи) та зміст епідеміологічного методу дослідження ( по Белякову в.Д.,1989 р.)
- •Види значущості захворюваності та їх характеристика.
- •Розділи епідеміологічної діагностики.
- •Характеристика основних показників захворюваності та її наслідків
- •Класифікація показників альтернативного варіювання
- •2.Екстенсивні – показники структури, відносної частки:
- •Планування профілактичних та протиепідемічних заходів.
- •Принципи раціонального планування.
- •Види планів профілактичних Та протиепідемічних заходів першого рівня управління
- •Організація даних дослідження «випадок-контроль» в таблицю чотирьох полів
- •Варіанти експериментальних
- •6. Питання для самоконтролю студентів.
- •Смертність населення України від інфекційних хвороб
- •Результати дослідження впливу тютюнопаління
- •7.Рекомендована література
- •Перезатверджено на засіданні кафедри протокол № 1 від «___ серпня 201 р.
Варіанти експериментальних
досліджень в епідеміології (Беляков В.Д., 1989)
-
Основний зміст
Мета
Контрольований епідеміологічний експеримент
Когортне епідеміологічне до-слідження, у якому дослідник формує групи спостереження, які відрізняються за дією досліджува-ного чинника і є рівноцінними за всіма іншими ознаками
Доведення причинно-наслідко-
вих зв’язків.
Обґрунтування та кількісна оцінка потенційної ефективності протиепідемічного заходу (засобу)
Неконтрольований епідеміологічний експеримент
Втручання в природний хід розвитку епідемічного процесу шляхом проведення заходів та оцінка результату в когортному дослідженні-спостереженні
Оцінка фактичної ефективності протиепідемічного заходу та вірогідності причинно-наслідкових зв’язків
«Природний експеримент»
Незалежна від дослідника дія на відносно ізольовану групу людей, наслідком якої є надзвичайно висока захворюваність або її ліквідація
Формулювання і перевірка гіпотез про причини та умови захворюваності (чинники ризику)
«Фізичне» моделювання епідемічного процесу
Заміна збудника (рідше людей) в природних умовах розвитку епідемічного процесу
Формулювання і перевірка гіпотез про механізм розвитку епідемічного процесу
Експериментальна епізоотологія
Загальноприйнятим («золотим») стандартом добросовісного (належного) експериментального дослідження є рандомізоване контрольоване дослідження (РКД).
Підсумком контрольованого епідеміологічного експерименту є не тільки доказ гіпотези про чинник ризику, але й кількісна оцінка дії профілактичного засобу (заходу), тобто його потенційна (максимально можлива) ефективність.
Неконтрольований експеримент. Під неконтрольованим експериментом в епідеміології розуміють штучне втручання в природний хід виникнення й поширення захворювань за рахунок профілактичної діяльності органів охорони здоров’я.
Наукова цінність неконтрольованого експерименту обмежена, оскільки в ході профілактики не передбачаються контрольні групи. У зв’язку із цим для одержання більш обґрунтованих висновків неконтрольовані експерименти (поточну профілактику) необхідно доповнювати спостережними когортними епідеміологічними дослідженнями.
Доведений результат зниження захворюваності або попередження захворювань в ході неконтрольованого експерименту характеризує фактичну ефективність заходу. У неконтрольованому експерименті у поєднанні із когортним епідеміологічним спостереженим дослідженням оцінюється й потенційна його ефективність, якщо вона не була раніше визначена в контрольованому епідеміологічному досліді. При цьому застосовуються два основних підходи до оцінки результатів:
аналіз рівня, структури й динаміки захворюваності в різних місцях (колективах), що розрізняються по застосуванню (незастосуванню) або по якості проведення заходу;
аналіз рівня, структури й динаміки захворюваності в тому самому місці (колективі) у різні періоди часу, що розрізняються застосуванням (незастосуванням) або якістю проведення заходу.