посмуговаш м’язи, тобто виконують тваринну функцГю (рух), в той час як веге- тативш нерви, розгалужуючись у гладких м’язах судин, забезпечують !х трофГчну ГннервацГю, тобто виконують рослинш функцп (обмГн речовин, живлення).

По-трете, цГлГснГсть органГзму полягае в едностГ духу Г тГла, тобто в едносп психГчного Г соматичного, тшесного. бдшсть Г цГлГснГсть органГзму неможливГ без його зв’язку з навколишшм середовищем. Цей зв’язок е основою еволюцп орга- нГчних форм. Змши навколишнього середовища призводять до змш органГзму, який живе в цьому середовишд Г постГйно пристосовуеться до нього. I навпаки, пГд впливом органГзму, що розвиваеться, до певно! мГри змГнюеться середовище, що оточуе його. Для тварин - це бюлопчне середовище, а для людини, крГм бюло- гГчного, вирГшальне значения мае антропогенне середовище.

Важливою умовою Гснування для людини е праця. Трудов! процеси пов’язаш Гз певною роботою нервово! та м’язово! систем, яка залежить вГд характеру дано! професп. Професшна спецГалГзацГя призводить до бшьшого розвитку тих частин органГзму, з функщею яких пов’язана дана спещальшсть. Отже, певний фах мае вплив на будову тГла людини. Прикладом може слугувати перебудова скелета людини, яка тривалий час займаеться спортом.

КрГм працГ, на оргашзм людини впливають ГншГ умови !! Гснування: харчу- вання, одяг, житло, побутовГ умови. Умови працГ Г побуту е складовими соцГального середовища, яке мае великий Г рГзномаштний вплив на оргашзм людини.

3. Вплив бюлоНчних

56

Конституция - це комплекс досить стшких морфолопчних, функцюнальних, у тому числГ й психГчних, особливостей органГз- му, що визначають його реактившсть Г скла- лися на спадковш основ! пГд впливом факторГв довкГлля.

КонституцГя визначае ГндивГдуальну реак- тившсть органГзму, його адаптацшш особли- востГ, своерГднГсть перебГгу фГзГологГчних Г пато- логГчних процесГв, патологГчну схильшсть. Пе- ребГг будь-якого захворювання, його прогноз Г лГкування залежать не тшьки вГд характеру Г сили патогенного впливу, а й вГд шдивГдуаль- них особливостей органГзму.

З морфолопчно! точки зору видГляють три типи конституцп (за М.В. Чорноруцьким)

(рис. 2.31):

1. Гiперстенiчний - тулуб вГдносно довгий, а кшщвки короткГ. Голова, груди та живи^- мають значний об’ем. РозмГри живота переважають над грудною клГткою Г поперечш розмГри - над поздовжшми. 1м притаманний рГст в ширину, масившсть.

2. Aстенiчний - переважний рГст у довжину, стрункий, але слабкий у загальному фГзичному розвитку. Кшшвки переважають над вГдносно коротким тулубом, грудна клГтка - над животом Г поздовжш розмГри - над поперечними.

3. Hормостенiчний - середнш, промГжний тип будови тГла.

Кожному з конституцшних типГв - астешчному, гГперстенГчному й нор-

мостешчному М.В. Чорноруцький дав характеристику з огляду на основнГ функцГ! й обмш речовин. Так, в осГб астенГчного типу знижений артерГальний тиск Г всмоктувальна здатнГсть кишок, шдвищений обмГн речовин, для гГперстенГчного характерними е бГльш високий артерГальний тиск, сповшьнеш процеси обмГну, зниження толерантносп до вуглеводГв, повГльне виведення продуктГв обмГну, схильшсть до ожиршня.

Зпдно з класифГкацГею Е. Кречмера, кнуе три конституцГйних типи: acme- шчний, атлетичный Г ткшчний. Е. Кречмер, психГатр за спещальшстю, намагав- ся пов’язати морфолопчш особливостГ людини не т1пьки з особливостями харак­теру, психши й темпераменту, а й Гз схильшстю до певних психГчних захворювань. Серед хворих на шизофрешю особи астенГчного типу зустрГчаються частше, нГж ГншГ типи, хвор! на ешлепаю - переважно атлетичного, а на машакально- депресивний психоз - пшшчного типу.

Вивчення слабких, найбшьш уразливих сторГн конституцП дае змогу вчасно виявляти схильнГсть до захворювання, передбачити перебГг хвороби, призначити

а б в

Рис. 2.31. Схема конституци людини (за М.В.Чорноруцьким):

а - астенГчний тип конституцп; б - нормостенГчний тип конституцп; в - пперстешчний тип конституцп.

57