шдивГдуальне лГкування Г рекомендувати найбшьш сприятливГ умови життя ! дГяльностГ для людини.

Реактившсть - це властивГсть органГзму реагувати на фактори зовшшнього середовища змшами свое!' життедГяльностГ, що забезпечуе той або шший ступшь його пристосування до зовнГшнього середовища. Реактившсть органГзму може бути бГологГчною, груповою та шдивщуальною.

Бюлопчна реактившсть (видова) включае в себе найбшьш характерш особли- востГ фГзюлопчно! та патолопчно! реактивностГ, що притаманнГ даному виду тварин. Наприклад, вона проявляеться сезонними змГнами життедГяльностГ (ана- бюз, зимова чи лГтня сплячка, мГгращя риб Г птахГв пГд час змши пори року, розмноження), рГзними видовими властивостями при продукцГ! специфГчних антитГл Г вГдтвореннГ алергГчних реакцш у рГзних тварин.

Групова реактившсть формуеться на тлГ видово! (бюлопчно!). У людей та вищих тварин особливосп цього виду реактивностГ обумовлеш конституцГйними вГдмГнностями, зокрема рГзними типами нервово!' системи.

1ндивГдуальна реактивнГсть органГзму залежить вГд конституцп, стап, вшу, умов Гснування шдивщуума. На характер шдивГдуально! реактивностГ впливають також притаманнГ даному органГзму фГзюлопчш властивосп - тип нервово! системи, особливосп ендокринних залоз та Гнших функцюнальних систем.

Патолопчна реактивнГсть виникае при дГ! на органГзм “надзвичайних” шыдливих факторГв, якГ можуть призвести до перевищення дГапазону фГзГологГчних коливань, характерних для особин даного виду. Вона характеризуемся виник- ненням хворобливих розладГв та загальним зниженням компенсаторно-пристосу- вальних можливостей органГзму. Ця реактивнГсть вГдГграе значну роль в патогенез! багатьох захворювань Г обумовлюе специфГчнГ вщповщш реакцГ! на дГю патогенних агентГв, якГ формують в кожному окремому випадку певну картину хвороби (ревматизм, ппертошчна хвороба, бронхГальна астма тощо).

Загальш даш про розвиток органiзму людини

Розвиток органГзму людини - онтогенез - подшяеться на два перюди: пренатальний (внутрГшньоутробний) та постнатальний (позаутробний).

Пренатальний перГод тривае вГд моменту заплГднення яйцеклГтини до наро- дження дитини Г складаеться з двох фаз: ембрюнально! (перших 2 мюящ) Г феталь- но! (плГдно!), яка тривае вГд 3-го до 9-го мюяця.

В момент заплГднення виникае зигота, яка мае властивосп обох статевих клГтин. В подальшому, протягом першого тижня, зигота дГлиться, внаслГдок чого утворюеться багато клГтин - бластомерiв, якГ формують багатоклГтинну бластулу.

З не! утворюеться мГхурець - бластоциста, яка складаеться з внутршньо! групи клгтин - ембрiобласта та Гз перифершно! групи клГтин - трофобласта. МГж ембрГобластом Г трофобластом е порожнина, яка заповнена позазародковою

58

мезенхГмою. При цьому зародок починае укоршюватися в слизову оболонку матки Омплантащя). КлГтини трофобласта дають вирости - ворсинки, як перетворюються у ворсинчасту оболонку - хорюн. З хорюна та слизово! оболонки матки, що прилягае до нього, розвиваеться плацента (дитяче мюце). З ембрГобласта формуеться ембрiон.

На 2-му тижнГ життя зародка клГтини ембрГобласта роздГляються на два шари, з яких формуються два мГхурщ: ектобластичний, або амнютичний (Гз зовнГшнього шару клГтин) та ентобластичний, або жовтковий (Гз внутршнього шару клГтин).

3-й тиждень життя зародка - це перюд гаструляци (процес утворення тришарового зародка), при якому утворюеться мезодерма (середнш зародковий листок), ектодерма (зовшшнш зародковий листок), ентодерма (внутрГшнГй зарод­ковий листок) та хорда (спинна струна). Остання е похГдним мезодерми, тягнеться в!д головного до хвостового кГнця зародка Г знаходиться мГж зовнГшнГм та внутршшм його листками.

В кшщ 3-го тижня зародок вже мае осьовий комплекс зачатшв (нервову трубку, хорду, мезодерму, а справа Г злГва в!д них - ентодерму та ектодерму), а також позаембрюнальш органи (хорГон, амнГон, алантою, жовтковий мшок). Алантою - це пальцеподГбно! форми випинання мГж ентодермою Г позазародковою мезенхГмою. По ходу алантоюа в!д зародка до ворсинок хорюна проростають кровоносш пупков! судини, оточен! пупковим канатиком.

На 4-му тижш життя зародка починаеться формування зачатшв органГв. Ентодермальний листок зародка утворюе трубку - первинну кишку, замкнену в передньому Г задньому вгадшах. Поза зародком залишаеться жовтковий мшок, сполучений з первинною кишкою. Первинна кишка спереду закрита ротогорловою мембраною, яка вГддшяе просвГт кишки в!д ектодермально! ротово! бухти. Ззаду первинна кишка закрита клоакальною мембраною, яка вГддшяе просвГт кишки вГд ектодермально! клоакально! бухти (клоаки).

В мезодерм! розрГзняють вентральну (несегментовану), дорсальну (сегменто- вану) Г промГжну мезодермальнГ шжки. З вентрально! мезодерми розвиваються еттелш серозних оболонок та мезенхГма. З мезенхГми розвиваються стГнки органГв травно! та дихально! систем. Дорсальна мезодерма розташована справа Г злГва в!д хорди Г подГлена на так! сомГти: склеротом (з нього розвиваються кГстки осьового скелета), мГотом (з нього розвиваються скелетш м’язи) та дерматом (з нього розвиваеться основа шири - дерма). З промГжно! мезодерми розвиваються сечовГ та статевГ органи.

На 8-му тижш закшчуеться закладка органГв Г з 9-го тижня (початок 3-го мюяця) зародок набувае вигляду людини Г називаеться плодом. ПлГдний перГод тривае аж до моменту народження дитини. ВГн характеризуемся формуванням органГв (органогенез).

59

Схема розвитку оргашв i3 зародкових листов:

ектодерма

мезодерма

ендодерма

ештелш тюри, нервова трубка

I

I

промгжна

сома-

тична

спинний \ головний мозок

\

серозна оболонка

«^а ^

ганглюзна пластинка

/ \

сечовг

органи |

статевГ органи

дорсальна■ (сомГти)

дерматом-^

дерма

склеротом

спинно-

мозков!

нерви

черепш

нерви

кров

лГмфа

селезшка

хрящ!

гладка

муску­

латура

судини

кГстки

мГотом

ештелш

слизових

оболонок

органГв

травно! та

дихально!

систем,

залози

скелетш

м’язи

Постнатальний перГод тривае вГд народження до смертГ ГндивГдуума Г подшяеться на перГоди:

• новонародженостГ (1-10 дшв);

• грудний (10 дшв-1 рГк);

• ранне дитинство (1-3 роки);

• перше дитинство (4-7 рошв);

• друге дитинство (8-12 рошв);

• пГдростковий (пубертатний) (13-16 рошв);

• юнацький (17-21 рГк);

• зрГлий - I перюд (22-35 рошв), II перГод (36-60 рошв);