а б в

Рис. 2.7. Схематичне зображення титв секреци:

а - мерокриновий; б - апокриновий; в - голокриновий.

За х!м!чним складом секрету розр!зняють слизов^ бшков^ змшаш (бшково- слизовО, потов! та сальш залози.

СПОЛУЧНА ТКАНИНА

Сполучна тканина об’еднуе велику групу тканин, як! розвиваються !з мезенх!ми. Морфолопчно вона характеризуеться добре розвиненою м!жкль тинною речовиною, яка складаеться з волокнистих структур та основно!' речовини. Для деяких вид!в сполучно!' тканини характерною е також р!зномаштшсть клгтин. Фiзико-хiмiчнi властивосп м!жклгтинно!' речовини та !"! будова значною м!рою визначають функщональне значения р!зновид!в сполучно!' тканини.

Сполучна тканина виконуе ряд важливих функцш: мехашчну, опорну та формоутворювальну - вони формують капсулу i строму багатьох оргашв, зв’язки, сухожилки, хрящ!, шстки; захисну, що здшснюеться шляхом мехашчного захисту, фагоцитозу та вироблення !мунних тш; пластичну, що виражаеться в активнш участ в процесах регенераци, загоенш ран; троф!чну, яка пов’язана з регулящею живлення клгтин та !х участю в обмш речовин; гомеостатичну - шдтримання постшност внутршнього середовища оргашзму; регуляторну - впливае на д!яльшсть шших тканин завдяки бюлопчно активним речовинам.

Сполучна тканина подшяеться на волокнисту сполучну тканину, скелетну (хрящова, шсткова) та сполучну тканину !з спещальними властивостями. До останшх належать: ретикулярна, жирова, шгментна та слизова тканини.

1. Волокниста сполучна тканина

Волокниста сполучна тканина, залежно в!д вмкту волокнистих структур, е пухкою i щшьною. Пухка мктить пор!вняно бшьше клгтин i основно! речовини, а щшьна багата волокнистими структурами.

Щдльну волокнисту сполучну тканину, вщпов!дно до розташування волок­нистих структур, подшяють на оформлену i неоформлену: в оформленш волокна розташоваш паралельно, а в неоформленш вони !дуть у р!зних напрямках.

30

Пухка волокниста сполучна тканина супроводжуе нерви та кровоносш судини й утворюе строму оргашв. I! мГжклгтинна речовина мютить колагенов^ еластичш та ретикулярш волокна. Колагенов! волокна побудоваш !з бшка колагену, еластичш - !з бшка еластину. Колагенов! волокна дуже мщш, вони забезпечують мехашчш властивост сполучно!' тканини. Еластичш волокна надають тканин! пружноси, тобто можливост розтягуватись, а пот!м повер- татись до попередшх розм!р!в. Ретикулярш волокна виконують опорну функщю, утворюють сгтки i особливо розвинеш у кровотворних органах. Основна (аморфна) речовина, в яку зануреш клгтини i волокна сполучно! тканини, - це гель певно! в’язкост та х!м!чного складу. Вона складаеться з води, бшшв, лшдав, полкахарид!в, мшеральних речовин. Вмкт i склад основно! речовини неоднаковий у р!зних вид!в сполучно! тканини.

Серед клгтин пухко! сполучно! тканини розрГзняють: ф!бробласти, макрофаги, плазмоцити, тканинш базофши, шгментш, адвентицшш, жиров! та ретикулярш клгтини, а також лейкоцити, як! м!грують !з кров! (рис. 2.8).

Рис. 2.8. Пухка волокниста сполучна тканина:

1 - ф1бробласт; 2 - макрофаг; 3 - плазмоцит; 4 - тканинний базофш; 5 - л1мфоцит; 6 - нейтрофшьний гранулоцит; 7 - адипоцит; 8 - адвентицшна кл1тина; 9 - колагенове волокно; 10 - еластичне волокно.

31

Фiброблaсmu - клгтини, як! синтезують сполуки, що формують волокна i основну речовину сполучно!' тканини. Це найбшьш поширеш i функцюнально основш клгтини пухко! волокнисто! сполучно! тканини. Зрш ф!бробласти мають подовгасту форму, вгдростки, нечгтш меж! i свгтле ядро. Цитоплазма характери- зуемся нечгтким подшом на внутршню, бшьш щшьну частину, що оточуе ядро, - ендоплазму i периферичну, пор!вняно свпшшу - ектоплазму. Ф!бробласту влас- тива рухливкть, можливкть змшювати форму. В цитоплазм! ф!бробласта добре розвинута гранулярна ендоплазматична сгтка i комплекс Гольдж! (рис. 2.9). За ступенем диференщювання i функцюнально! активност ф!бробласти подшяють на ряд вид!в: малодиференцшоваш, юн!, зрш (клгтини, що штенсивно продукують

колаген), ф!броцити.

2

Рис. 2.9. Структурна оргашзащя фiброблaсma i фiброцuma:

а - фябробласт; б - фиброцит; 1 - гранулярна ендоплазматична атка; 2 - комплекс ГольджГ 3 - ядро.

Макрофаги (пстюцити) - друг! за чисельшстю (шсля ф!бробласпв) клгтини пухко! волокнисто! сполучно! тканини. Вони утворюються з моноципв шсля !х мiгрaцi!' в сполучну тканину !з просвгту кровоносних судин. Функщя макрофапв: фагоцитоз i участь у реакщях природного

1. набутого Гмуштету. Для макрофапв характерною е велика кшькють лГзосом у цитоплазм! i численш мжровирости цито- плазми (рис. 2.10).

Рис. 2.10. Структурна оргашзащя макрофага:

1 - псевдоподи; 2 - гранулярна ендоплазма­тична атка; 3 - комплекс Гольдж1; 4 - лГзо­соми; 5 - фагол1зосома.

32

Рис. 2.11. Структурна оргашзащя тканинного базоф1ла:

1 - комплекс ГольджГ 2 - мжроворсинки; 3 - гранули.

Тканинш базофми (тучш клггини) - це клтини, що синтезують, накопичують ряд бюлопчно активних речовин: гепарин, серотошн, пстамш, дофамш тощо. Для морфологи тучних кл!тин характерною е наявшсть у !х цитоплазм! специф!чно! зернистости яка за будовою i х!м!чним складом под!бна до гранул базофшв кров! (рис. 2.11).

Плазматичш кл1тини походять з Вшмфоциив, вони забезпечують гумо- ральний !мун!тет, виробляючи антит!ла (гамма-глобул!ни). Плазмоцит - неве- лика клггина округло!' форми, мае округ- ле ядро, розвинен! гранулярну ендо- плазматичну с!тку та комплекс Гольдж!

(рис. 2.12).

Жиров1 кл1тини (адипоцити) здатш до накопичення в цитоплазм! резервного жиру, який забезпечуе трофшу, енерго- утворення та метабол!зм води.

П1гментш клтини (меланоцити) мктять у цитоплазм! п!гмент мелан!н. Шг- ментш клггини мають в!дростки ! подшя- ються на два види - меланоцити, як! вироб- ляють п!гмент, ! меланофори, як! можуть лише накопичувати його в цитоплазм!.

Адвентицшш клтини - це неве- лик!, веретенопод!бно! форми, малодифе- ренцшоваш кл!тини, що супроводжують

др!бн! судини. У процес! диференц!ац!! ц! клтини можуть перетворюватися у ф!бробласти й адипоцити.

Лейкоцити р!зних вид!в (гранулоцити, агранулоцити) м!грують !з крово- носних судин ! виконують у сполучнш тканин! захисн! функц!!. Л!мфоцити, на в!дмшу в!д !нших вид!в лейкоцит!в, можуть !з сполучно! тканини через л!мфу, що в!дт!кае, знову потрапляти в кров.

Щ^льна волокниста сполучна тканина вир!зняеться високим вм!стом волокон (переважно колагенових) та низьким вмктом аморфного компонента у склад! м!жкл!тинно! речовини. Серед незначно! к!лькост! кл!тин переважають ф!броцити. Ця особлив!сть забезпечуе високу мехашчну м!цн!сть. Залежно в!д ор!ентац!! волокон, розр!зняють оформлену та неоформлену щ!льну волокнисту сполучну тканину.

3

2 1

Рис. 2.12. Структурна оргашзац1я плазмоцита:

1 - гранулярна ендоплазматична с!тка; 2 - комплекс Гольдж!; 3 - м^охондри; 4 - гете­рохроматин.

33