- •1. Основні поняття про технічну термодинаміку,
- •Основні поняття про технічну термодинаміку, термодинамічну систему
- •. Види та параметри стану термодинамічних систем
- •1.2. Контрольні питання та задачі до підрозділу “Основні поняття про технічну термодинаміку, термодинамічну систему”
- •1.3. Теплоємкість газів
- •1.4. Контрольні питання та задачі до підрозділу “Теплоємкість газів”
- •2. Розрахунок горіння палива
- •2.1. Види та склад палива
- •2.2. Теплотворна здатність (теплота горіння) палива
- •2.3. Розрахунок витрат повітря
- •Склад і властивості деяких природних газів приведені у додатку в.
- •2.4. Розрахунок об’єму та складу продуктів горіння
- •2.5. Матеріальний баланс процесу горіння
- •2.6. Температура горіння палива
- •2.7. Коефіцієнт використання палива
- •2.8. Контрольні питання та задачі до розділу “Розрахунок горіння палива”
- •3. Рух газів у теплових агрегатах
- •3.1. Загальні відомості про рух газів та їх властивості
- •3.2. Рівняння нерозривності струменя
- •3.3. Режими руху газів
- •3.4. Види напорів
- •3.5. Втрати напору при рухові
- •3.6. Рівняння руху газів
- •3.7. Вибір та розрахунок тягово-дуттьового обладнання
- •3.7.1. Розрахунок димових труб
- •3.7.2. Вибір димососів (вентиляторів)
- •Більш докладні відомості про рух газів у печах та сушарках викладені у [3-5, 8-10].
- •3.8. Контрольні питання та задачі до розділу “Рух газів у теплових агрегатах”
- •4. Теплообмін у печах та сушарках
- •4.1. Загальні відомості про теплообмін, рівняння теплопередачі
- •4.2. Теплообмін випромінюванням
- •4.2.1. Випромінювання крізь отвір
- •4.2.2. Теплообмін випромінюванням між двома поверхнями
- •4.2.3. Теплообмін випромінюванням між газами та твердими тілами
- •4.3. Теплообмін конвекцією
- •4.4. Передача теплоти теплопровідністю
- •4.5. Контрольні питання та задачі до розділу “Теплообмін у печах та сушарках”
- •5. Сушіння силікатних матеріалів
- •5.1. Загальні відомості про сушіння
- •5.2. Побудова процесу сушіння на I – d -діаграмі
- •5.2.1. Побудова на I – d -діаграмі процесу сушіння повітрям
- •5.2.2. Побудова на I – d -діаграмі процесу сушіння димовими газами
- •5.3. Контрольні питання та задачі до розділу “Сушіння силікатних матеріалів”
- •Література
- •Додаток а
- •Додаток б Густина і теплота згоряння окремих газів [3]
- •Додаток в Склад і властивості деяких природних газів [3]
- •Додаток г
- •Додаток д Коефіцієнти кінематичної в’язкості газів ν·105, м2/с [3]
- •Додаток е Коефіцієнти динамічної в’язкості газів μ·106, Па.С [3]
- •Додаток ж Коефіцієнти теплопровідності вогнетривких і теплоізоляційних матеріалів [3]
- •Додаток з Теплоємкість вогнетривких і теплоізоляційних футеровочних матеріалів [3]
1.3. Теплоємкість газів
Теплоємкістю називають кількість тепла, яку необхідно передати тілу (газу), щоб змінити температуру його кількісної одиниці на 1 градус (оС або оК, що однаково).
У залежності від обраної кількісної одиниці розрізняють теплоємкості:
кіломольну – μС, кДж/кмоль·град;
масову – С, кДж/кг·град;
об'ємну – С΄, кДж/м3·град.
Довідковою величиною, як правило, є кіломольна теплоємкість μС. Значення масової й об'ємної теплоємкостей визначають із виражень:
(1.15)
,
(1.16)
де 22,4 – об’єм, який займає кіломоль будь-якого газу при нормальних умовах, м3.
Об'ємна і масова теплоємкості пов'язані між собою залежністю:
С'=С·ρ0, (1.17)
де ρ0 – густина газу при нормальних умовах.
При цьому загальна кількість тепла (Q), передана в якому-небудь процесі визначається так, кДж:
(1.18)
(1.19)
де m – маса газу;
V0 – його об’єм при нормальних умовах;
t1 і t2 – відповідно початкова і кінцева температури.
При
цьому слід зазначити, що у формули 1.18,
1.19 необхідно підставляти середнє
значення теплоємкості для діапазону
температур
,
тому що теплоємкість газу залежить від
його температури. Середнє значення
теплоємкості визначають із рівнянь
нелінійної залежності:
(1.20)
,
(1.21)
де Vо – об’єм маси газу, що розглядається, за нормальних умов.
Або,
якщо відомі значення середніх теплоємкостей
у діапазоні від 0о
до t1
(
)
і до t2
(
),
відповідно, то розрахунок проводять за
формулою нелінійної залежності:
(1.22)
при
заміні в рівнянні (1.22)
і
на
відповідні значення мольних
або
об'ємних
теплоємкостей
можна розрахувати значення
і
.
Значення середніх теплоємкостей також можна знайти із формул лінійної залежності [2]:
Сm
= С0
+
,
(1.23)
де С0 – теплоємкість при нормальних умовах, кДж/кг·град (кДж/м3·град);
– поправочний
коефіцієнт.
Теплоємкість ідеальних газів залежить також від характеру процесу. Тому ізобарному (Р=const) і изохорному (V=const) процесам відповідають різні значення теплоємкостей:
Р=const V=const
μСp, Сp, С΄p μ Сv, Сv, С΄ v
Ізобарна та ізохорна теплоємкості пов'язані між собою рівнянням Майєра:
кДж/кмоль·град
(1.24)
(1.25)
При спрощених розрахунках приймають значення кіломольних тепло-ємкостей однаковими для газів однієї атомності і рівними [2], кДж/кмоль·град:
одноатомних μСV=12,48; μCP=20,8
двохатомних μCV= 20,8; μCP= 29,12
багатоатомних μСv= 29,3; μСp= 37,6.
Теплоємкості газової суміші визначаються за формулами:
;
;
(1.26)
Кількість тепла, передану суміші газів при визначеній температурі можна розрахувати за формулами, кДж:
(1.27)
(1.28)
Теплоємкість суміші газів при визначеній температурі або в інтервалі температур розраховують за формулою адитивності, знаючи частку кожного компонента в суміші і його теплоємкість (таблична величина).
