Порівняльна економічна ефективність природоохоронних затрат та економічних результатів природоохоронних заходів
Показником порівняльної економічної ефективності природоохоронних затрат є мінімум сукупних експлуатаційних витрат і капітальних вкладень, приведених до річної вимірюваності з урахуванням фактора часу. При порівнянні між собою короткотермінових і довготермінових заходів з приблизно однаковими експлуатаційними витратами і однаковими розмірами капіталовкладень обирають варіант, за якого приведені витрати характеризуються мінімальною величиною:
де Тн — нормативний термін окупності капіталовкладень, величина, обернена нормативному коефіцієнтові ефективності капіталовкладень (Ен = 0,12).
Економічний результат природоохоронних заходів виражають величиною попереджених збитків або сумою попередженого збитку і річного приросту доходу від покращання виробничих результатів діяльності підприємства чи їх груп. У загальному вигляді його можна представити у такому вигляді:
де ПЗ — попереджені збитки;
∆Д — приріст доходу.
Попереджений економічний збиток від забруднення навколишнього середовища визначають як різницю між розрахунковими величинами збитку до і після проведення природоохоронного заходу:
де З2 і З1 — відповідно збитки до і після проведеного заходу.
Річний приріст доходу від покращання виробничих результатів внаслідок проведення багатоцільового природоохоронного заходу визначаємо за формулою:
де qj qi — кількість товарної продукції j-го та i-го видів чи якості після і до проведення природоохоронного заходу, який оцінюють;
ZjZi — оцінка одиниці j – ї та i - ї продукції.
Якщо періоди будівництва чи реконструкції, проектні терміни експлуатації природоохоронних споруд у порівнюваних варіантах приблизно однакові (різниця не перевищує трьох років), а затрати і результати за період експлуатації змінюються не суттєво, то варіанти природоохоронних заходів можна оцінювати величиною їх чистого економічного ефекту:
Якщо ж природоохоронні заходи характеризують неоднаковими періодами будівництва чи реконструкції, а також термінами експлуатації і змінними величинами затрат і результатів, необхідно проводити сумування економічних ефектів за період експлуатації з урахуванням фактора часу.
Інвестиційні проекти природоохоронної спрямованості відрізняються від інших проектів способом утворення валового доходу. Для підприємств головним фактором утворення додаткового доходу є зменшення платежів за забруднення навколишнього середовища як результат скорочення викидів унаслідок проведених природоохоронних заходів. Але поряд з цим, не слід забувати про попереджені збитки, виручку від реалізації утилізованих відходів, економію матеріальних чи енергетичних ресурсів.
У цілому величину валового доходу від проведених заходів екологічного призначення можна записати так:
де So і S´o — відповідно сума платежів за забруднення навколишнього середовища, яка відноситься до собівартості продукції, і сума платежів, які відшкодовуються за рахунок прибутку підприємства до реалізації природоохоронного заходу;
S1t і S´1t — відповідно сума платежів за забруднення навколишнього середовища, яка відноситься до собівартості продукції, і сума платежів, які відшкодовуються за рахунок прибутку підприємства в результаті реалізації проекту кожного t-року;
Оt — виручка від реалізації утилізованих відходів у t-рік;
Пt — виручка від реалізації екологічно чистої або безпечної (покращеної якості тощо) продукції у t-рік;
Мt — економія матеріальних та/або енергетичних затрат як результат проведеного природоохоронного заходу у t - рік.