§ 3. Види підприємств і їхній розвиток в умовах ринку.

У Україні в процесі роздержавлення економіки найважливішою соціально-економічною ціллю є передача значної частини державної власності трудовим колективам. Це основний шлях подолання відчуженості трудящих від власності на засоби виробництва і результатів праці, від самого процесу праці, від управління виробництвом, від економічної влади і т.д.

Законами України визначені три основних види підприємств: державне, колективне й індивідуальне. При цьому остання група має можливість створення індивідуального, сімейного і приватного підприємства.

Якщо більш широко роздивитися дане питання, то можна виділити такі види підприємств:

1. Орендні і колективні.

Оренда — первинний механізм роздержавлення власності, засіб утворення і множення колективної власності.

Відповідно до договору держава може передавати на 10-15 років в оренду за відповідну плату в тимчасове користування і володіння трудовому колективу підприємства, виробничі фонди й оборотні кошти. У орендному підприємстві засновником його стає трудовий колектив, що реєструється як організація орендарів, тобто як самостійна юридична особа.

Оренда — різновид господарського розрахунку, при цьому орендар підприємства має право самостійно розподіляти господарський розрахунковий прибуток, використовувати його на розвиток виробництва, соціальні потреби й оплату праці за своїм розсудом (оренда — форма господарювання, а не вид власності). Оренда — це фіксована арендодавцем розмір, установлений плата орендарем на визначений період.

Орендний колектив ринеться покращувати і розвивати виробництво. Він має більше самостійності в порівнянні з орендним підприємством.

2. Акціонерні товариства і товариства з обмеженою відповідальністю.

У соціально орієнтованій ринковій економіці акціонерна власність може виконувати такі функції:

- вона дозволяє розширювати джерела накопичення за рахунок коштів населення шляхом купівлі-продажу акцій;

- акціонерне підприємництво сприяє демократизації управлінням підприємством, сприяє створенню матеріально-технічної бази, посиленню зацікавленості працюючих у кращому використанні засобів виробництва, робітника часу;

- усуває диспропорцію в економіці між попитом і пропозицією, між групою А и В;

- більш ефективно регулюється кількість грошей, а також ця форма сприяє розвитку товорно-грошових відношень.

На Україні існують такі види акціонерних товариств: акціонерні товариства відкритого типу, де акції поширюються шляхом відкритої підписки, тобто шляхом купівлі-продажу на біржі; акціонерні товариства закритого типу, акції яких поширюються лише серед своїх засновників.

Акція — головний атрибут акціонерного товариства. Це цінний папір без установленого терміна обертання, що підтверджує пайову участь (пайовий внесок) акціонера в статутному фонді акціонерного суспільства, що підтверджує членство в ньому і право на одержання прибутку у виді дивідендів. Акція надає право на участь у поділі майна при ліквідації товариства.

Види акцій: іменні, на пред'явника, привілейовані, прості. Якщо акція іменна, то в книгу реєстрації акцій повинні бути внесені відомості про кожну іменні акції: власник, час придбання, кількість таких акцій у кожного акціонера.

При реєстрації акцій на пред'явника в книгу заносяться лише відомості про їхню загальну кількість.

На відміну від простий, привілейована акція дає її власнику переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна акціонерного суспільства у випадку його ліквідації. Власники привілейованих акцій не беруть участь в управлінні акціонерним суспільством.

Дивіденди акціонерного суспільства виплачуються тільки за підсумками року за рахунок прибутку, що залишається після сплати податків і відсотків за банківський кредит.

Недоліки акціонерних товариств:

1) мільйони дрібних акціонерів терплять банкрутство, особливо під час економічних криз;

2) акціонерні компанії можуть здійснювати різноманітні фінансові шахрайства на фондових біржах.

3. Договірні товариства.

Їх створюють юридичні і фізичні особи, коли вони шукають вигоду в спільній діяльності на ринку, проте не бажають утрачати своєї самостійності.

4. Товариства з обмеженою відповідальністю.

Це замкнуті товариства, що створюються об'єднанням пайових внесків. Тут акції не випускаються, дивіденди не встановлюються, а прибуток розподіляється пропорційно до внесків засновників, що відповідають по зобов'язаннях підприємства лише розміром вкладеного капіталу. Саме це робить цю форму підприємства привабливої і зручної.

До початку реєстрації товариства кожний засновник повинний внести не менше 30% свого внеску на банківський рахунок. Тільки після цього воно реєструється у виконкомі народних депутатів по місцю його перебування.