§ 2. Адаптація підприємства до ринкових відносин, підприємство і держава.

Розвиток економіки на сучасному етапі, неминучість і необхідність перехідного періоду від однієї системи господарювання до інший, трансформації адміністративної системи і механізмів управління в ринкові ставлять перед підприємствами проблеми адаптації до нових умов. Від їхнього рішення залежать виживання підприємств, гнучкість їхній реагування на зміни зовнішніх причин, на чинники нестабільності і непевності, що властиві теперішньому перехідному періоду.

Тому необхідно роздивитися основні проблеми, що стоять перед підприємництвом в умовах переходу до ринкових відносин, і побудувати для їхнього рішення механізми адаптації, що дозволять шляхом узгодження цілей підприємства, інтересів власника, різних груп і категорій трудящих шляхом створення відповідних моделей і методів перебудови і розвитку систем підприємства забезпечити місце в ринковому середовищі й ефективне в ньому функціонування.

Насамперед необхідно поставити завдання створення таких перетворень, що б мали природний, органічно їм властивий характер здійснення, а по-друге ( теоретично сформульований (на рівні підприємства) загальний методологічний підхід до викорінювання застійних явищ в економіці, що лежить в основі дезинтегрованності управління і виробництва, диференціації форм власності. Визначена сутність цього підходу, що враховує монополізм виробників, що існують, сформовані ще до перехідного періоду, особливості системи управління і господарювання, наявність фактично поки ще єдиної ( державної ( форми власності, і містить у поділі дуже великих підприємств, процесів виробництва й управління й одночасного переходу до змішаного формам власності.

Вихідною позицією в мотивації перебудови і розвитку систем підприємства є те, що кожна група і категорія трудящих повинна мати інтерес для досягнення цілком визначених конкретних цілей, що у сукупності забезпечують ефективне функціонування підприємства в умовах переходу до ринкових відносин і на довгострокову перспективу при стабільній економічній ситуації. При цьому необхідно роздивитися загальні елементи мотивації, що відносять до всіх групам і категоріям трудящих, і спеціальні, що поширюються на окремі групи і категорії.

Ефективність роботи підприємства, усіх його систем і механізмів багато в чому визначається зовнішніми чинниками, що діють на мікроуровні. Необхідно роздивитися два блоки питань із цієї сфери, що тісно пов'язані з механізмами адаптації підприємства,— управління якістю продукції, роздержавленням і приватизацією, а також шляху і методи їхній удосконалення з метою створення для підприємств середовища найбільшого сприяння.

Особливо важливим стає питання використання нової функції управління для промислових підприємств — прогнозування. Заслуговує вивчення розроблена система, що прогнозує, і прогнозні моделі технічно-організаційного розвитку, а також методологія і методика моделювання взаємозалежної стратегії розвитку технічно-організаційної й організаційно-економічної системи підприємства.

Основними питаннями, що зажадають рішення в процесі перебудови організаційно-економічної системи підприємства , є:

- визначення моделі управління власністю підприємства і його структурних підрозділів;

- утворення системи урахування витрат і результатів роботи;

- управління внутріфірмовим ціноутворенням і поділом результатів господарювання.