Тема 2.

ТЕХНІЧНЕ ТА ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ БАНКІВСЬКИХ СИСТЕМ Автоматизована банківська система — це система, яка функ­ціонує на основі ЕОМ та інших технічних засобів, що забезпечують процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації даних для розв'язання завдань управління банківською діяльністю.

Автоматизована банківська система повинна бути інтегрова­ною. До складу АБС входять забезпечуючі та функціональні підсистеми.

Забезпечуючі підсистеми об'єднують в собі всі види ресурсів, необхідні для функціонування системи. До їх складу відносяться такі підсистеми: інформаційного, програмного, математичного, технічного, лінгвістичного та організаційно-правового забезпечення.

Функціональні підсистеми об’єднують блоки, комплекси та окремі задачі, які реалізують певні банківські функції. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна розпо­ділити на дві частини: обов'язкові та допоміжні. До перших слід віднести ті функції, які мають місце у будь-якому комерційному банку. Набір допоміжних функцій залежить від спеціалізації банку.

Функціональні підсистеми виокремлюють, виходячи з певних ознак управління. Враховуючи багатоаспектність банківських завдань, виникає проблема декомпозиції АБС на функціональні підсистеми. Функціональна підсистема— це певна частина загальної системи управління, яка виділена відповідно до спільності функціональних ознак управління. Основою для функціональної

декомпозиції можуть бути такі характеристики: функція, період і об'єкт управління.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення дають змогу виділити такі основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами (Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

Структуризація задач АБС за функціональною ознакою дає змогу з'ясувати й чітко визначитися з функціями управління, що підлягають автоматизації при управлінні комерційним банком. З огляду на це така структуризація повинна мати своє місце при розробці АБС. Прикладом такої струкгуризації, що є досить повною і обгрунтованою, можна назвати систему ЯЗ-Вапк.

Модулі АБС відповідно до сучасних уявлень про архітектуру ^банківських систем, яка передбачає розподіл функціональних можливостей, поділяються на два класи: модулі «фронтофіс» та модулі «бекофіс» і групуються за основними напрямками діяльності Комерційного банку.

Модулі «фронтофіс» об'єднують операції, пов'язані з первинним обліком, тобто введенням даних про банківські операції^ їх первинну обробку і будь-яку зовнішню взаємодію банку з клієнтами, іншими банками, інформаційними і торговельними системами та формуванням банківських документів.

Модулі «бекофіс» — це наступна обробка даних «фронтофіс» з метою обліку банківських операцій, формування звітності, аналізу діяльності та виконання операцій, які не є прямим наслідком виконання банківських послуг, а також операції на фінансових ринках.

Розробка АБС повинна виконуватись відповідно до міжнарод­них стандартів, що надасть можливість банківській системі України працювати на світових фінансових ринках. Тому під час створення АБС необхідно керуватись саме стандартами, які є загальновиз­наними в світовій практиці.

Найважливішими питаннями, які постають під час створення АБС, є насамперед вибір програмно-технічної платформи, яка є го­ловною при визначенні таких основних характеристик системи: апаратна невибагливість, збереження раніше зроблених капіталовкладень при переході на більш продуктивний варіант апаратної платформи; можливість роботи в режимі реального часу; забезпечення обміну з іншими системами автоматизації, у тому числі з використанням механізму ООЕ; надійність захисту вад несанкціонованого доступу та можливість відновлення даних при їх фізичних руйнуваннях; прийнятна вартість для мінімальної конфігурації АБС і можливість при цьому використання обладнання, що відповідає сучасним технічним досягненням та ін.

Основними складовими програмно-технічної платформи є: апаратні засоби, операційні системи (ОС) та СУБД.

Лише окремі банки розробляють автоматизовані системи власними силами. Зазвичай вони використовують пакети прикладних програм, створені фірмами, що спеціалізуються на розробці програмного забезпечення для автоматизації банківської діяльності, оскільки це зручно, дешево й відносно безризиково. При цьому стоїть проблема вибору системи - вітчизняної чи іноземної.

Міжнародні банківські системи мають мільйони програмних рядків, перевірені часом, їх використовують банки різних країн світу. До фірм-розробників належать IBIS, MIDAS-KAPITI. Такі системи мають багато переваг, в окремих випадках без них комерційні банки не можуть обійтися, оскільки вітчизняні системи ділінгових операцій, системи управління ризиками, підтримки документарних операцій і системи ситуаційного моделювання фактично відсутні.

Вітчизняні системи значно дешевші порівняно із закордонними.

' _У сфері фінансів широко використовуються експертні системи

• комп’ютерні програми, що формалізують процес прийняття рішень людиною. До їх переваг відносять:

і діалоговий режим роботи;

• одночасна обробка альтернативних версій;

• пояснення кроків реалізації програми;

• обгрунтованість прийнятих рішень.

Такі системи в банках застосовують у сферах: аналізу інвестиційних проектів, аналізу стану, валютного, грошового та фондового ринків, аналізу кредитоспроможності чи фінансового стану підприємств та банків, статистичного аналізу, навчальні

експертні системи для підготовки банківського персоналу.

Типова структура банківського програмного комплексу включає:

• контроль даних, контроль руху та виконання документів - стратегічний аналіз, внутрішній аудит, ведення операційних журналів, адміністративний контроль інформаційної системи;

• головну книгу 1 модуль забезпечує ведення усіх синтетичних рахунків, в т.ч. позабалансових, аналітичних рахунків клієнтів;

• нормативно-довідкову інформацію - модуль забезпечує одноманітне ведення довідників, що використовуються більшістю модулів;

• управління ризиками — модуль забезпечує підтримку стратегічного і тактичного аналізу позицій банку, якості його активів та пасивів;

• обслуговування клієнтів - модуль забезпечує підтримку операцій, що безпосередньо спрямовані на обслуговування клієнтів, насамперед фізичних осіб;

і V; кредитні операції;

• документарні операції —' обслуговування безготівкових платежів, комерційного кредиту;

• гарантійні операції;

• валютні операції та операції з дорогоцінними металами; операції з цінними паперами;

;оз комунікації;

• внутрішній аудит.

Кожна реалізація конкретних пакетів включає значну кількість ноу-хау розробника, що визначає у кінцевому підсумку продуктивність пакету та інші його кількісні характеристики.

Програмне забезпечення банківських систем ділиться залежно від типу ЕОМ. На ринку існують різні платформи, що підтримуються різними фірмами-виробниками і несумісні між собою. Домінують програми для комп’ютерів типу IBM, DEC, Unisys, що пов’язано з поширенням апаратних засобів цих фірм у банківській сфері. Це стосується великих та середніх ЕОМ.

Що стосується мікроЕОМ, то ринок програмного забезпечення для них швидко розвивається і не існує жорсткої прив’язки до платформи.

Оскільки нове програмне забезпечення мас. високу ціну, то фірми-виробники пропонують для банків нову послугу - аутсорсінг

• оренду програмного забезпечення, що дозволяє оптимізувати затрати банку на автоматизацію.