Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Міністерство освіти і науки України.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
78 Кб
Скачать
☆

Тема 4.

ПОСЛУГИ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ,

ЩО НАДАЮТЬСЯ ЧЕРЕЗ МЕРЕЖУ ІНТЕРНЕТ Однією з ознак нашого часу став бурхливий прогрес у галузі інформаційних технологій. Особливе місце належить всесвітній комп’ютерній мережі Інтернет, зі створенням якої з’являються і динамічно розвиваються нові ринки, які вже сформували самостійний сегмент світової економіки. Мережа Інтернет сьогодні сприймається як своєрідне міждержавне інформаційне середовище. Ця сфера привертає пильну увагу керівників провідних держав і міжнародних організацій, широких бізнесових кіл суспільства, які сприймають нову економіку не лише як сучасну модель ведення бізнесу, а й як стратегічну складову економіки майбутнього. Наприклад, Білл Клінтон у одній з своїх доповідей Конгресу серед інших пріоритетів особливу увагу звернув на Інтернет-економіку, оскільки в 1999 році її обсяг у США досяг 507 млрд. дол., а в 2000 - понад 800 млрд. дол.

Інтернет є сукупністю з’єднаних між собою інформаційних серверів, на яких зберігається різноманітна інформація, і власне користувачів ціп інформації. Через усю мережу здійснюється рух інформаційного продукту. Фактично Інтернет являє собою ієрархію глобальної та децентралізовано? мережі, у якій відсутній єдиний центр управління і до якої підключені сервери (комп’ютери) провайдерів та користувачів. Цінність мережі Інтернет полягає перш за все у можливості комунікацій у режимі реального часу з будь- яким джерелом інформації.

Комерційні банки одними з перших почали використовувати можливості мережі Інтернет для надання послуг своїм клієнтам. Сучасні Інтернет-технології дозволяють банкам значну частину своїх послуг перевести на новий рівень, привертаючи нових клієнтів і знижуючи витрати на їх обслуговування.

Інтернет-банкінг - це можливість користуватися послугами банку через Інтернет. Поняття Інтернет-банкінг включає у себе усі можливі види послуг, які може отримати банківський клієнт від свого банку за допомогою Інтернету. Незалежно від місця розташування, за допомогою комп’ютера і мережі Інтернет можна зайти на веб-сайт свого банку, отримати доступ до свого рахунку і виконати необхідні операції - перевірити залишок коштів на рахунку-, операції по рахунку, переказати кошти з рахунку. Для цього в банку отримують відповідний ключ - електронний сертифікат, необхідні паролі тошо.

Розрізняють два типи систем ітгернет-бянкінгу:

  • системи надання банківських послуг через Інтернет організаціям та приватним особам;

  • системи розрахунків між банками через Інтернет (віртуальні інкасатори).

Перевагою інтернет-банкінгу є можливість використання стандартних інтерне пьських програм - не потрібно купувати та встановлювати додаткове програмне забезпечення. Достатньо отримати в банку ім’я з паролем для входу в систему і дискету з ключем для електронного підпису своїх розпоряджень. Для банків Інтернеї є виг ідним з точки зору скорочення витрат на обробку трансакцій.

Про перспективність інтернет-банкінгу свідчить кількість користувачів таких послуг. Наприклад, у США на кінець 2001 року їх кількість становила 22 млн. осіб (близько 10% населення країни).

Системи інтернет-банкінгу є основою систем дистанційної роботи на ринку цінних паперів і страхування, тому що вони забезпечують проведення розрахунків і контроль над ними з боку всіх учасників фінансових взаємин, а також можуть використовуватися в системах розрахунків клієнтів з електронним магазином.

На сучасному етапі виділяють декілька моделей інтернет- банкінгу:

  • їнтернет-підрозділ традиційного банку;

  • інтернет-банк, заснований у вигляді самостійної юридичної особи (як правило, звичайним банком) з своєю торговою маркою;

  • віртуальний банк (заснований небанківською компанією);

  • агрегатор електронного фінансового супермаркету - банк, що здійснює веб-продажі як своїх, так і запропонованих іншими інститутами послуг.

Найбільш поширеними у світі є перші дві моделі.

ТЗ Україні розвиток Інтернет-банкінгу гальмується через відсутність нормативних документів НБУ, що б регламентували виконання активних операцій через мережу. У більшості випадків операції банків у цій сфері обмежуються наданням інформації про стан рахунку клієнта. Проте комерційні банки активно розвивають даньй напрям послуг, розширюючи можливості своїх клієнтів (як фізичних, так і юридичних осіб) отримувати банківські послуги та здійснювати операції за допомогою мережі Інтернет.

Послуги Інтернет-банкінгу в Україні поки що достатньою мірою не поширені. З-понад 155 українських банків лише близько десяти насправді можуть їх запропонувати. Це пов‘язано з проблемами технічної реалізації подібних проектів і насамперед зі складністю та високою вартістю захисту інформації, що передається. Проблема збереження банківської таємниці є особливо актуальною в такому відкритому середовищі, як “всесвітня мережа”. Серед банків, що надають послуги Інтернет-банкінгу на території України, — АППБ “Аваль”, банк “АЖІО”, “ВАбанк”, “Кредитпромбанк”, банк “Надра”, “Правекс-банк”, “Приватбанк”, банк “Фінанси і Кредит” та деякі інші.

Інтернет-трейдинг - це діяльність з управління інвестиціями через Інтернет. Це один з найефективніших на сьогодні способів залучення на фондовий ринок інвесторів, що мають невеликі кошти, оскільки тарифи на послуги он-лайн брокерів нижчі плати за участь

у традиційних системах віддаленого торговельного доступу, де використовується спеціальне устаткування та канали зв’язку. Розрізняють два типи Інтернет-трейдингу:

  • передбачає роботу з цінними паперами на різноманітних фінансових біржах;

  • передбачає он-лайн торгівлю на міжнародному валютному ринку БОКЕХ

Ринок І\©КЕХ користується популярністю у дрібних і середніх інвесторів з багатьох причин: на відміну від ринку цінних паперів тут не потрібно мати великий початковий капітал і визначений термін для одержання прибутку. Механізм маржинальної торгівлі (коли інвестору надається “кредитне плече” від 1/2 до 1/100) дозволяє інвестору мати початковий капітал 2-5% від суми операцій, які ним проводяться.

Для того, щоб займатися інтернет-трейдингом, інвестор повинен укласти угоду з компанією - інтернет-брокером і відкрити в ній інвестиційний рахунок.

Інтернет-брокер - це фінансова організація, як правило банк, що має усі необхідні ліцензії на подібну діяльність. Брокер є номінальним утримувачем цінних паперів клієнта, відкриває йому доступ до торгових систем, і виконує розпорядження клієнта по операціях з інвестиційним рахунком (щодо купівлі/продажу цінних паперів або валюти).

Інтернет-брокерідж - це послуга, що надається інвестиційним посередником і дозволяє клієнту здійснювати купівлю-продаж цінних паперів або валюти в реальному часі через мережу Інтернет.

Така послуга передбачає: безпосередню можливість купівлі- продажу фінансових активів; створення інвестиційного портфеля інвестора; надання клієнту фінансової інформації, яка часто оновлюється (курси валют, котировки цінних паперів); надання клієнту аналітичних статей, графічної інформації, допомоги професіоналів; можливість участі клієнта у взаємних фондах та ін.

Існує два основних способи надання брокерських послуг через Інтернет:

  • інтернет-брокерідж І сайту компанії - клієнт купує-продає цінні папери, складає свій інвестиційний портфель безпосередньо на сайті компанії-посередника. Управління інвестиційним портфелем ведеться через заповнення стандартних Веб-форм, причому здійснювати управління

активами інвестор може з будь-якого терміналу, підключеного до Інтернет. При цьому обов’язковим є наявність у кожного інвестора свого логіну і пароля для входу в систему управління своїм портфелем, існування інтерфейсу, існування розділу сайту, пов’язаного з новинами про фінансові ринки, надання котировок цінних паперів та ін.;

  • інтернет-брокерідж з використанням клієнтського програмного забезпечення - клієнт встановлює на своєму комп’ютері спеціальне програмне забезпечення і за допомогою нього одержує інформацію та здійснює трансакції на фінансових ринках. Цей спосіб найбільш ефективний для користувача, оскільки він може настроїти інтерфейс під себе, одержувати лише потрібну йому інформацію. Такий спосіб, як правило, обирають професійні інвестори.

Для отримання послуг інтернет-брокеріджу. клієнт повинен відкрити в банку рахунок і оформити такі документи: договір на комплексне обслуговування операцій з цінними паперами; договір на інформаційне обслуговування. Мінімальний розмір інвестицій у більшості випадків становить 10000 $.

Як приклад української системи інтернет-брокеріджу, в якій використовується спеціальне клієнтське програмне забезпечення, можна назвати систему компанії Forex Service. Клієнту надається програма MetaQuotes, призначена для проведення технічного аналізу в реальному режимі часу та здійснення угод при торгівлі на ринку Forex. Її основними компонентами є технічний аналіз, котирування, новини, торговельний термінал, інтегрований Веб- броузер.

Основні параметри, за якими розрізняються компанії, що надають послуги інтернет-брокеріджу та трейдингу, такі: наявність інтернет-брокерської системи; розмір мінімального портфеля; доступ до різноманітних фінансових бірж; швидкість роботи системи; наявність плати за підключення; абонентська плата; плата за котировки; наявність і вартість маржинального кредитування; тарифи на брокерське обслуговування (0,05-0,3% від суми).

В Україні досить мало банків займаються такою діяльністю. Жоден банк не займається інтернет-трейдингом повністю електронним способом, оскільки відсутні засоби, щоб дозволили поповнити свій інвестиційний рахунок з кредитної картки, знаходячись у режимі он-лайн. Багато банків надають інформаційні послуги у режимі он-лайн, але не приймають замовлення до виконання.

Інтернет-страхування - це комплекс взаємовідносин страхової компанії і клієнта, що виникають у процесі продажу продукту страхування, його обслуговування і виплати страхового відшкодування при використанні технологій мережі Інтернет як найбільш зручних, швидких і дешевих засобів обміну інформацією.

Інтернет страхування використовується як для фізичних осіб, так і для юридичних.

Для організації повністю електронного способу страхування система Інтернет-страхування повинна надавати такі можливості:

  • розрахунок величини страхової премії і визначення умов її виплати для кожного виду страхування й залежно від конкретних параментів;

  • заповнення форми заяви на страхування;

  • замовлення й оплату полісу страхування безпосередньо через Інтернет;

  • передачу полісу, завіреного електронним цифровим підписом страховика клієнту безпосередньо по мережі Інтернет;

  • можливість інформаційного обміну між страхувальником і страховиком під час дії договору (для одержання клієнтом звітів від страхової компанії);

  • інформаційний обмін між сторонами у разі настання страхового випадку;

  • оплату страхової премії страхувальнику за допомогою мережі Інтернет у разі настання страхового випадку.

Порівняно з іншими видами електронних послуг, системи інтернет-страхування розвиваються повільніше.

У юридичному аспекті електронні послуги банків, що надаються через мережу Інтернет - це укладення в електронній формі низки підприємницьких угод щодо купівлі-продажу банківських продуктів.

Необхідно вдаватися до певних правових підходів і засобів, щоб оперативно й ефективно відповісти на появу нових можливостей у бізнесі. Передусім, це особлива законодавча регламентація таких послуг, яка поєднувала б застосування

традиційних, базових юридичних норм і правил, а також створення нових правових інститутів і процедур.

Серед найважливіших питань, що потребують негайного вирішення є: вимоги до форми укладення електронних угод; оподаткування мережевих тарифів; регулювання криптографії; привила аутентифікапії; захист інформації і використання електронних підписів; охорона прав споживачів у мережі, інтелектуальної власності тощо.

Законодавство щодо електронних послуг, які надаються через мережу Інтернет, повинно бути прозорим і глобальним. Слід створювати уніфіковані правила для учасників ринку з різних країн.

В Україні відносини між учасниками електронних послуг в Інтернет досі належним чином не регулюються спеціальними законами та іншими джерелами права. На практиці створюються і постійно модифікуються різні угоди про електронний обмін даними або про електронний документооборот, які певною мірою відповідають чинному законодавству.