Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Юридична.docx
Скачиваний:
5
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
151 Кб
Скачать
☆

33. Характеристика вікової динаміки злочинності

Співвідношення чинників різних вікових груп в злочинності показує, що кримінальна активність найбільш й у вікової групи 25-29 років, потім ідуть групи 18 - 24, 14 - 17, 30 - 40-річних злочинців. Найнижча частку серед злочинців становлять особи, старші 50 років. Переважна число злочинів роблять, в такий спосіб, особи молодого віку.

Частка неповнолітніх у загальному обсягу виявлених злочинців зростає. У 1985 р. вона становить 10%, 1992-го і 1993 рр. - 16%, певне зниження у 1994 й у 1996 рр. (12%). Характерною рисою є "омолодження" неповнолітніх злочинців. Питома вага групи 14-15 років у 1996 р. становив 33% всієї злочинності неповнолітніх.

34. Кримінальна субкультура та делінквентна поведінка неповнолітніх

Сутність кримінальної субкультури .Основним фактором взаємної криміналізації в кримінальних групах підлітків є кримінальна субкультура. Для її позначення використовуються й інші темини: “друге життя”, “негативний^-негативні-соціально-негативні групові явища”, “асоціальна” .

Уважається, що спочатку кримінальна субкультура виникла в закритих виховних і виправних установах, а потім поширилася за їхніми межами, захопивши більшу частину підлітків, насамперед – трудових і педаггогически запущених. Кримінальна субкультура як і будь-яка культура по своїй сутності агресивна . Вона вторгається в культуру офіційну, зламуючи її цінності й норми, насаджуючи в ній свої правила й атрибутику. Відомо, що носієм є мова. Візьмемо наш “велику й могутню російську мову”. На сьогоднішній день він виявився пронизам термінологією карного жаргону, на якому охоче говорять як підлітки, так і депутати державної думи. Але ж втрата чистоти національної мови – серйозний симптом наростання процесу криміналізації суспільства. Ця криміналізація в першу очеред зачіпає подростающие покоління, як найбільш активну в кримінальному відношенні частина суспільства й найбільш чуйну по своїх вікових особливостях до язикових інновацій

Носіями кримінальної субкультури є – рецидивісти . Вони акумулюють, пройшовши через в’язниці й колонії, стійкий злочинний досвід, “злодійські закони й поняття”, а потім передають його подростающему поколінню. Тут можна говоритити про тр психологічні механізми відтворення підліткової злочинності 1 . Перший – персоналізований , коли рецидивіст із числа дорослих бере “шефство” над конкретним підлітком, знайомлячи його з “законами” злочинного миру. Другий механізм – через криміналізацію всього населення , прилучаючи його до карної мови, привчаючи мислити кримінальними категоріями. Третій механізм – через кримінальну групу . Ці групи стають школами первісної підготовки молодхих злочинців і носіями традицій злочинного способу життя. Оскільки кримінальні групи по всій країні й із зарубіжжям зв’язані численними каналами (“дорогами”, “трасами”), остільки це сприяє універсалізації, типізації норм і цінностей кримінальної субкультури, швидкості її поширення

Під кримінальною субкультурою розуміється сукупність духовних і матеріальних цінностей, що регламентують і впорядковують життя й діяльність кримінальних співтовариств, що сприяє їхній живучості, згуртованості, кримінальній активності й мобільності, наступності поколінь правопорушників. Основу кримінальної субкультури сосотовляют далекі цивільному суспільству цінності, традиції, різні, ритуали молодих злочинців, що об’єдналися в групи.Її соціальна шкода полягає в тім, що вона потворно соціалізує особистість підлітка, стимулює переростання вікової опозиції в кримінальну, саме тому і є механізмом “ відтворення ” злочинності в молодіжному середовищі 2 .

Кримінальна субкультура відрізняється від звичайної подростково-юнацької субкультури кримінальним змістом норм, що регулюють взаємини й поводження членів групи між собою й зі сторонніми для групи особами (з “чужими”, міліцією, громадськістю, дорослими, жінками й т.п.). Вона прямо, безпосередньо й жорстко регулює спосіб життя й кримінальної діяльності, вносячи певний порядок. У ній простежується :

різко виражена ворожість стосовно загальноприйнятих норм і її кримінальний зміст;

внутрішній зв’язок з карними традиціями;

скритність від непосвячених;

наявність цілого набору (системи) строго регламентованих у груповій свідомості атрибутів

Кримінальній субкультурі неповнолітніх властиві наступні особливості :

1) попрання прав особистості, що виражаються в агресивному, жорстокому й цинічному відношенні до “чужих”, слабким і беззахисним;

2) відсутність почуття жалю до людей, у тому числі й до “своїм”;

нечесність і лукавство до “чужих”;

паразитизм, експлуатація “низів”, знущання над ними;

знецінювання результатів людської праці, що виражається у вандалізмі;

неповага прав співрозмовників, що виражається в крадіжках і розкраданнях;

заохочення цинічного відношення до жінки й половою розбещеності;

заохочення низинних инстинков і будь-яких форм асоціального поводження

Кримінальна субкультура, цінності якої формується карним миром з максимальним обліком вікових особливостей підлітків, приваблива для підлітків і юнаків:

наявністю широкого поля діяльності й можливостей для самоствердження й компенсації невдач, що осягли їх у суспільстві;

процесом кримінальної діяльності, що включає ризик, екстремальні ситуації й пофарбованої нальотом помилкової романтики, таємничості й незвичайності;

зняттям моральних обмежень;

відсутністю заборон на будь-яку інформацію й, насамперед, на інтимну;

обліком стану вікової самітності, пережитого підлітком, і забезпеченням йому в “своїй” групі морального, фізичної, матеріальної й психологічного захисту від агресії ззовні.