Тема 9. Управління фінансовими ризиками План

Управління фінансовими ризиками підприємства являє собою систему принципів і методів розробки та реалізації фінансових рішень, які забезпечують всебічну оцінку різних видів фінансових ризиків і нейтралізацію їх можливих негативних фінансових наслідків.

Метою управління фінансовими ризиками є забезпечення фінансової безпеки підприємства в процесі його розвитку та запобігання зниженню його ринкової вартості.

1. Виявлення сфер підвищеного ризику фінансової діяльності підприємства, які генерують загрозу його фінансовій безпеці.

2. Всебічна об’єктивна оцінка ймовірності настання окремих ризикових подій і пов’язаних із ними можливих фінансових втрат.

3. Забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику по відношенню до передбачуваного рівня доходності фінансових операцій.

4. Забезпечення мінімізації можливих фінансових втрат підприємства при настанні ризикової події [10. - С. 30-44].

Внутрішні механізми нейтралізації фінансових ризиків представляють собою систему методів мінімізації їх негативних наслідків в межах самого підприємства. Система внутрішніх механізмів нейтралізації фінансових ризиків підприємства включає:

• уникнення ризику (відмову від здійснення фінансових операцій, рівень ризику по яких надмірно високий; відмову від продовження господарських операцій з партнерами, що систематично порушують контрактні зобов’язання; відмова від використання у великих обсягах позикового капіталу; відмову від надмірного використання оборотних активів у низьколіквідних формах; відмову від використання тимчасово вільних грошових активів у короткострокових фінансових інвестиціях);

• лімітування концентрації ризику (встановлення на підприємстві внутрішніх фінансових нормативів щодо позикових коштів, активів у високоліквідній формі, товарного кредиту одному покупцю, розміру вкладень коштів у цінні папери одного емітента, періоду відволікання коштів у дебіторську заборгованість);

• хеджування (з використанням ф’ючерсних контрактів, з використанням опціонів, з використанням операції «своп»);

• диверсифікація (видів фінансової діяльності, валютного портфеля, депозитного портфеля; кредитного портфеля; портфеля цінних паперів, програми реального інвестування);

• трансферт ризику (розподіл ризику між учасниками інвестиційного проекту, розподіл ризику між підприємством і постачальниками сировини і матеріалів, розподіл ризику між учасниками лізингової операції, розподіл ризику між учасниками факторингової (форфейтингової) операції);

• самострахування (формування резервного (страхового) фонду підприємства, формування цільових резервних фондів, формування резервних сум фінансових ресурсів у системі бюджетів різних центрів відповідальності, формування системи страхових запасів матеріальних і фінансових ресурсів по окремих елементах оборотних активів підприємства, нерозподілений залишок прибутку в звітному періоді);

• інші методи (отримання від контрагентів певних гарантій, скорочення переліку форс-мажорних обставин у контрактах з контрагентами, забезпечення компенсації можливих фінансових втрат по ризиках за рахунок передбаченої системи штрафних санкцій).

Страхування фінансових ризиків представляє собою захист майнових інтересів підприємства при настанні страхової події спеціальними страховими компаніями за рахунок грошових фондів, сформованих ними шляхом отримання від страхувальників страхових премій (страхових внесків) [10. - С. 267-299]