3.Наукові підходи до шляхів вирішення екологічних проблем за допомогою і в рамках екологічного права.

Більшість вчених, які досліджують екологічні проблеми, вважає, що у людства є ще близько 40 років для повернення пріроднфй середовища в стан нормально функціонуючої біосфери та вирішення питань власного виживання. Але цей період - мізерно короткий. І чи є у людини ресурси для вирішення хоча б найгостріших проблем?

До головних досягнень цивілізації в XX в. відносять успіхи науки і техніки. Досягнення науки, в тому числі науки права навколишнього середовища, можна розглядати і як головний ресурс у вирішенні екологічних проблем.

Розглянемо питання про основні шляхи вирішення екологічних проблем за допомогою і в рамках права навколишнього середовища.

1. Формування нового еколого-правового світогляду. Для подолання екологічної кризи і послідовного вирішення проблем навколишнього середовища Росії і 'людству необхідно абсолютно нове і ціннісне юридичний світогляд. Його наукової і філософської основою може стати вчення про ноосферу, в розробку якого величезний внесок вніс російський натураліст академік В.І. Вернадський. Це вчення пронизане ідеєю гуманізму, направлено на перетворення відносин з навколишнім середовищем в інтересах вільно мислячого людства в цілому.

При цьому потребує вирішення проблема відновлення давно втраченої здорової зв'язку людини з природою і співвідношення правових норм, за якими живе або має жити людина, з природними імперативами, витікаючими із законів розвитку природи. При вихованні, формуванні екологічного світогляду ці істини повинні бути взяті за основу. Визнаючи своє життя найвищою цінністю, людина повинна вчитися цінувати все живе на Землі для того, щоб рішуче перебудувати умови спільного буття людства і природи.

2. Вироблення і послідовна, максимально ефективна реалізація державної екологічної політики. Це завдання має вирішуватися в рамках постійної екологічної функції держави (див. розд. II підручника).

Найважливішими елементами екологічної політики є цілі відновлення сприятливого стану навколишнього середовища, стратегія і тактика їх досягнення. При цьому цілі повинні бути реалістичними - заснованими на реальних можливостях. З урахуванням зазначених цілей суспільство і государство визначають стратегію природоохоронної діяльності, т; е. сукупність дій, необхідних і достатніх для вирішення поставлених завдань, способи досягнення намічених цілей. Одним з таких способів служить право, в рамках якого регламентується використання різноманітних правових засобів - нормування, оцінки впливу запланованої діяльності на навколишнє середовище, експертизи, сертифікації, ліцензування, планування, аудиту, моніторингу, контролю та ін

Необхідне створення такого положення, коли будь-яке господарське, управлінське і інше екологічно значиме рішення готується і приймається тільки на основі і відповідно з правовими екологічними вимогами.

3. Формування сучасного екологічного. законодавства. Екологічне законодавство є одночасно продуктом і основною формою закріплення державної екологічної політики. Основні характеристики та критерії «сучасного» екологічного законодавства включають:

• створення системи спеціальних законодавчих актів у галузі навколишнього середовища, актів природоресурсного законодавства і екологізацію іншого законодавства (адміністративного, цивільного, підприємницького, кримінального, економічного та ін .);

• формування механізмів забезпечення реалізації правових екологічних вимог;

• гармонізація з екологічним законодавством Європи та світу.

4. Створення оптимальної системи органів державного управління природокористуванням і охороною навколишнього середовища з урахуванням принципів:

• комплексного підходу до вирішення завдань забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища;

• організації управління з урахуванням не тільки адміністративно-територіального, а й природно-географічного районування країни;

• розділення господарсько-експлуатаційних і контрольно-наглядових повноважень спеціально уповноважених органів.

5. Забезпечення оптимального фінансування заходів щодо забезпечення раціонального природокористування та охорони навколишнього середовища і високої ефективності капіталовкладень.

Держава повинна забезпечити вирішення цієї двоєдиного завдання шляхом:

• закріплення в законодавстві вимоги про обов'язкове виділення в бюджеті мінімального відсотка сум на природоохоронні цілі від видаткової частини бюджету;

• здійснення державного екологічного контролю за виконанням підприємствами правових екологічних вимог, закріплення у праві заходів економічного стимулювання, забезпечення ними природоохоронного фінансування в межах реальних можливостей;

• створення правового механізму, що забезпечує максимальний ефект капіталовкладень у сферу природокористування і охорони навколишнього середовища.