- •1.Науково-методологічні підходи до змісту функції природи у життєдіяльності людини та розвитку суспільства.
- •2.Науково-методологічні підходи до поняття екологічної кризи та її причин в Україні.
- •3.Наукові підходи до шляхів вирішення екологічних проблем за допомогою і в рамках екологічного права.
- •4.Наукові концепції взаємодії суспільства і природи та їх вплив на формування науки екологічного права.
- •5.Концепція сталого розвитку і правові форми її втілення у міжнародному праві та праві України.
- •6.Поняття та механізм реалізації державної екологічної політики України (за науковими працями проф. В.І. Андрейцева).
- •7.Формування та реалізація державної екологічної політики України в програмних документах.
- •8.Правові проблеми реалізації в Україні екологічної складової концепції сталого розвитку (за науковими працями проф. Г.І. Балюк).
- •10.Формування наукових положень про предмет і метод екологічного права.
- •9.Науково-правові засади становлення екологічного права України.
- •11.Теоретико-правові аспекти принципів та функції екологічного права.
- •12.Особливості сучасного екологічного права України та перспективи його розвитку (за науковими працями проф. Г.І. Балюк).
- •13. Перспективи розвитку екологічного права в ххі сторіччі (за науковими працями проф. Н.Р. Малишевої).
- •14.Сучасні проблеми систематизації екологічного, земельного та аграрного законодавства України (за матеріалами Круглого столу і повідомленням доц. Е.В. Позняк та к.Ю.Н. Н.Л. Ільїної).
- •15.Актуальні проблеми кодифікації національного та міжнародного екологічного права (за науковими працями проф. Ю.С. Шемшученка).
- •17. Еколого-правова наукова школа Інституту держави і права ім.. Корецького (персоналії та наукові доробки).
- •18. Еколого-правова наукова школа Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (м. Харків) ( персоналії та наукові доробки).
- •19.Еколого-правова наукова школа Національного університету «Одеської юридичної академії» (персоналії та наукові доробки).
- •20.Еколого-правова наукова школа Львівського національного університету імені Івана Франка (персоналії та наукові доробки).
- •21.Становлення та розвиток інституту екологічних прав людини у законодавстві України (за публікаціями українських вчених).
- •22.Правові проблеми екологічного підприємництва (за науковими працями проф. А.Г. Бобкової).
- •23.Тектолого-правові (управлінські) аспекти забезпечення сучасної екологічної політики держави (за науковими працями проф. В.І.Андрейцева).
- •24.Правові проблеми екологічного контролю (за науковими працямипроф. М.В.Краснової, доц. Е.В. Позняк, доц. Т.О. Коваленко та ін.).
- •25.Проблеми юридичної відповідальності за екологічні правопорушення в контексті сталого розвитку (за науковими працями проф. Г.І. Балюк).
- •26.Проблеми компенсації шкоди за екологічним законодавством України (за науковими працями проф. М.В. Краснової).
- •27.Консолідуюча роль земельного законодавства у розвитку системи природноресурсового права (за науковими працями проф. В.І.Андрейцева).
- •28.Колізії в правовому регулюванні земельних відносин в Україні (за науковими працями проф. А.М. Мірошниченка, доц. Коваленко т.О.).
- •30.Проблема юридичного визначення лісу як об'єкта правового регулювання та відмежування його від об'єктів інших поресурсових галузей.
- •31. Проблеми постійного і тимчасового користування лісами (за науковими працями доц. Т.Г. Ковальчук).
- •32. Перспективи розвитку гірничого права.
- •33.Особливості предмету та об'єктів водного права України.
- •34. Атмосферне повітря як особливий об'єкт правового регулювання: поняття, юридичні ознаки, особливості правового режиму.
- •35. Наукові підходи до формування природоохоронного (ландшафтного) права у системі екологічного права України.
- •36.Екологічна мережа як новітній об'єкт екологічного права України – соціально-правові та екологічні передумови визнання та регулювання.
- •37.Правові форми та види використання територій та об'єктів природно-заповідного фонду.
- •38. Актуальні проблеми становлення і розвитку права екологічної безпеки в Україні
- •39.Поняття та ознаки екологічної безпеки як правової категорії.
- •40.Правові проблеми радіаційної безпеки в Україні (за науковими працями проф. Г.І. Балюк г.І., к.Ю.Н. О.В. Сушик, к.Ю.Н. О.Ю.Кронди).
12.Особливості сучасного екологічного права України та перспективи його розвитку (за науковими працями проф. Г.І. Балюк).
Екологічне право України — молода галузь права. Юридичною базою його розвитку є екологічне законодавство, яке почало швидко розвиватися ще за часів Радянського Союзу. Екологічне законодавство сучасної України повніше відбиває конкретні природні умови і потреби регіону, що робить його більш дійовим.
Екологічні суспільні відносини виникають з приводу використання і охорони земель, вод, лісів, надр землі, атмосферного повітря, тваринного світу, природно-заповідного фонду. Саме ці природні багатства і є об'єктами екологічних відносин.
Найважливішими підставами для виділення екологічного права в окрему галузь є:
а) наявність особливого самостійного предмета правового регулювання — таким предметом є екологічні відносини нашого суспільства;
б) специфіка і своєрідність об'єктів, з приводу яких складаються екологічні відносини (природні багатства: земля, вода, ліси, надра, атмосферне повітря, тваринний світ);
в) існування спеціальних джерел права (законодавчі акти про землю, надра, воду, ліси та інші об'єкти природи);
г) особлива суспільно-економічна значущість екологічних відносин і тих правових актів та норм, що їх регулюють і охороняють.
Отже, можна дати таке визначення екологічного права. Екологічним правом називається галузь права, яка регулює екологічні суспільні відносини і має своїм завданням забезпечення раціонального використання природних багатств і охорону навколишнього середовища в інтересах сучасних і майбутніх поколінь людей.
Життя вимагає постійного розвитку і удосконалення екологічних суспільних відносин. Адже їхній стан впливає на ефективність використання природних ресурсів і стан охорони навколишнього природного середовища. Від того, якими є і будуть екологічні відносини залежить рівень розвитку всіх галузей народного господарства, оскільки з ними пов'язане господарське використання земель, вод, лісів, надр, атмосферного повітря, інших природних багатств.
Не варто вдаватися до ілюзій, що природні ресурси невичерпні. Настав час переконати суспільство в тому, що в сучасних умовах першочерговим завданням у використанні природних ресурсів є їх відновлення і раціональне користування ними.
Чекають вирішення також екологічні проблеми регіонального характеру. Конче необхідно:
а) звести до мінімуму шкідливий вплив наслідків аварії на Чорнобильській АЕС;
б) поліпшити екологічний стан басейну Дніпра та якість питної води;
в) стабілізувати та поліпшити екологічний стан у містах і промислових центрах Донецько-придніпровського регіону;
г) відновити гідрологічний режим у Поліському регіоні;
д) запобігти подальшому забрудненню Чорного і Азовського морів та поліпшити їхній екологічний стан.
Вирішення назрілих екологічних проблем стане важливим кроком уперед на шляху досягнення екологічного оздоровлення України, допоможе подолати напругу в багатьох містах і регіонах країни, нормалізувати в них стан навколишнього природного середовища.
Україна, незважаючи на поточні проблеми політичного і економічного характеру, повинна сформулювати соціальну політику, спрямовану на збереження і відродження довкілля, захист екологічних прав громадян, забезпечення екологічної безпеки країни і активно впроваджувати її в життя за допомогою норм екологічного права. Закони та інші правові акти надають обов'язкової юридичної сили екологічним вимогам. Під впливом норм екологічного права екологічні відносини стають виваженішими та більш гармонійними.
