2. Створення міжнародної системи бухгалтерського обліку і етапи її розвитку

Важливе значення для відслідковування та усвідомлення історичної послідовності змін, які відбувалися у сфері бухгалтерського обліку має періодизація його розвитку. Розглянемо одну з позицій, яка передбачає виділення наступних історичних етапів становлення системи бухгалтерського обліку:

1.Торговельний етап (тривав до 1800р.) - зайняв в історичному розвитку майже 6 століть і характеризується появою подвійного запису, хронологічного і систематичного записів в обліку, балансу, Головної книги, методів контролю і привів до створення національних торговельних облікових систем.

2.Підприємницький етап (тривав до 1900р.) - характеризується появою промислової бухгалтерії, яка визначала собівартість окремих видів продукції, методів розподілу накладних витрат, десятичної системи класифікації рахунків. Його вершиною є створення плану рахунків.

3.Організаційний етап (тривав до 1950р.) - характеризується державною стандартизацією бухгалтерського обліку, яка привела до появи і розвитку національних планів рахунків (Німеччина 1937р., Франція 1947р. і т.д.). Бухгалтерський облік на цьому етапі поділився на два види: фінансовий і аналітичний з появою принципів управлінського обліку.

4.Оптимізаційний етап (тривав до 1975р.) - бухгалтерський облік поряд з тактичними почав вирішувати і стратегічні завдання управління на основі використання ЕОМ і чіткого поділу витрат на змінні та постійні, що явилось основою використання методів обліку маржинального доходу (“директ-костінг”), поняття точки беззбитковості (критичного обсягу виробництва) тощо.

5.Стратегічний етап (з 1975 р.) - на цьому етапі завершується формування міжнародної системи бухгалтерського обліку, вирішуються завдання вертикальної і горизонтальної інтеграції, змінюється технологія і організація обліку. В організації бухгалтерського обліку появилось поняття стратегічної бухгалтерії, яка забезпечує прийняття стратегічних рішень та їх аналіз з використанням даних стратегічного планування і обліку.

3. Завдання та функції національних і міжнародних організацій з бухгалтерського обліку

Зміни, що відбувалися у сфері бухгалтерського обліку під впливом соціально-економічного розвитку суспільства, вимагали створення організацій, які б координували ці процеси як на національному так і на міжнародному рівні. До числа таких організацій відносяться міжурядові організації, міжнародні профе­сійні організації з бухгалтерського обліку та міжнародні профспілкові організації.

До міжурядових організацій, які мають досить вагомий вплив на процеси стандартизації і гармонізації обліку і звітності, відносяться:

1) Міжурядова група експертів Центру з транснаціональних корпорацій ООН;

2) Європейський Союз (ЄС);

3) Організація економічного співробітництва і розвитку;

4) Африканська рада з обліку;

5) Економічна комісія Латинської Америки;

6) Економічна і соціальна комісія країн Азії і Тихого океану;

7) Міжнародний банк реконструкції і розвитку;

8) Міжнародний валютний фонд та ін.

Ці організації координують загальні питання і співробітництво, пов’язані із створенням та функціонуванням облікових систем, питання стандартизації та гармонізації принципів обліку й звітності шляхом укладання різних угод і контролю за їх виконанням.

У США до професійних організацій у галузі бухгалтерського обліку відносяться:

- Американська асоціація громадських бухгалтерів (1887р.), яка реформована у 1917р. у Американський інститут присяжних бухгалтерів. Об’єктом діяльності цієї організації є стандартизація норм і принципів ведення обліку і складання звітності;

- Американська бухгалтерська асоціація (1916р.), яка здійснює підвищення професійної кваліфікації, вдосконалення принципів обліку, видавничу діяльність;

- Національна асоціація бухгалтерів (1919 р.), яка заснувала у 1972р. Інститут управлінського обліку, що займається освітянською діяльністю та видає сертифікати фахівців з управлінського обліку.

- Комісія з цінних паперів та бірж (1934 р.), яка відповідає за належне виконання встановлених принципів обліку і звітності. Важливим її завданням є захист інвесторів від можливих фінансових втрат внаслідок подання їм неповної або недостовірної інформації, розробка облікових стандартів, публікація інструкцій щодо складання фінансових звітів;

- Американський інститут дипломованих незалежних бухгалтерів (1957р.), який є найвпливовішою професійною організацією. Займається вона розробкою та розповсюдженням облікових та аудиторських стандартів, видавничою діяльністю, надання консультаційних послуг з оподаткування, аудитом фінансової звітності;

- Рада зі стандартів фінансової звітності (1972р.), яка займається розробкою і удосконаленням стандартів обліку і звітності. Результати такої роботи публікуються у вигляді Директив з фінансових облікових стандартів, в яких визначені правила підготовки звітності та методологічні особливості окремих видів облікової діяльності.

Крім цього, вагоме місце серед професійних бухгалтерських організацій США посідають: Рада зі стандартів бухгалтерського обліку в державних установах, Громадська наглядова рада з ефективності аудиторської діяльності, Інститут внутрішніх аудиторів тощо.

Питаннями гармонізації стандартів обліку і звітності та облікової теорії і практики на міжнародному рівні займаються міжнародні професійні організації бухгалтерського обліку. До таких організацій відносяться:

1) Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (до 2001 року - Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку);

2) Міжнародна федерація бухгалтерів;

3) Федерація бухгалтерів Асоціації країн Південно-Східної Азії;

4) Міжамериканська асоціація бухгалтерів;

5) Конфедерація бухгалтерів Азіатського і Тихоокеанського регіонів;

6) Європейська спілка експертів з економічного і фінансового обліку;

7) Федерація європейських бухгалтерів.

Внесок професійних організацій у теорію і практику обліку полягає у розробці концепцій, принципів і стандартів обліку, які значно підняли довіру внутрішніх та зовнішніх користувачів до фінансової інформації і тим самим збільшили її корисність.

Міжнародні профспілкові організації вимагають співставної інформації про діяльність національних і міжнаціональних корпорацій. Міжнародна конфедерація вільних профспілок, Всесвітня конфедерація праці та Європейська конфедерація профспілок рекомендують регламентувати облік і звітність для того, щоб вони відображали наступні економічні показники: загальний економічний розвиток підприємства, рентабельність, капіталовкладення і методи їх фінансування, продуктивність і розподіл чистої продукції, фінансовий стан і звіт про рух грошових коштів, проведення ревізії. Значні вимоги до складання звітності визначені у Хартії про міжнаціональні підприємства, яка була підготовлена і опублікована Міжнародною конфедерацією вільних профспілок.