Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекції з Обліку в заруб країнах СВ.doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆

Тема лекції 1.2: Міжнародні стандарти фінансової звітності План лекції

1. Сутність стандартизації обліку і фактори, що її визначають.

2. Етапи розробки міжнародних стандартів фінансової звітності та їх види.

3. Концептуальна основа складання та подання фінансових звітів.

4. Сфера і проблеми застосування міжнародних стандартів фінансової звітності.

1. Сутність стандартизації обліку і фактори, що її визначають

Фінансову звітність, яка відповідає стандартам, називають достовірною та надійною і саме достовірність інформації є найважливішим елементом в системі прийняття управлінських рішень.

В перекладі з англійської мови слово “стандарт” означає норму, зразок.

Під стандартами бухгалтерського обліку розуміють вимоги до правил та методів ведення обліку, які знаходять відображення у фінансових звітах і стосуються нарахування амортизації, оцінки запасів, визнання та відображення в обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів і витрат, структури та порядку розкриття інформації у фінансовій звітності тощо. Стандарти в основному стосуються фінансового обліку та звітності.

Згідно визначення Американського інституту дипломованих незалежних бухгалтерів “загальноприйняті принципи обліку є для конкретного періоду часу консенсусом, у відповідності з яким економічні ресурси і зобов’язання відображаються в обліку як активи і зобов’язання. Вони регламентують, які зміни в активах і зобов’язаннях повинні бути записані; коли повинні бути зареєстровані ці зміни; як повинні бути виміряні ці активи, зобов’язання і зміни в них; яка інформація повинна бути опублікована і як; які документи фінансової звітності повинні бути складені. Ці принципи повинні бути загально признаними і мати значне законодавче забезпечення”. В США і Японії існує система загальноприйнятих принципів бухгалтерського обліку. У Великобританії ці стандарти називаються документами про стандартні принципи обліку, у Франції – нормами, у Росії - положеннями.

Розробка і вдосконалення стандартів є важливим елементом системи обліку і звітності, тому що:

-по-перше, вони забезпечують співставимість бухгалтерської документації як між різними підприємствами, так і за окремі звітні періоди;

-по-друге, є умовою доступності звітної інформації для різних її користувачів.

Можна виділити наступні рівні стандартизації бухгалтерського обліку: рівень підприємства, національний, регіональний та міжнародний.

Національні та міжнародні стандарти тісно пов’язані між собою. Проте національні стандарти є первинними, оскільки при розробці міжнародних стандартів аналізуються національні традиції і практика ведення того чи іншого об’єкту обліку в різних країнах і з врахуванням цього розробляються міжнародні стандарти.

Провідними країнами у сфері розробки стандартів обліку є США та Великобританія, що визначається їх роллю на міжнародному фінансовому ринку.

Прикладом стандартизації обліку на регіональному рівні є Європейське Економічне Співробітництво (ЄЕС), пізніше Європейський Союз (ЄС). З метою визначення єдиних підходів до публікації фінансової інформації про компанії і до ведення бухгалтерського обліку та складання звітності в рамках ЄС було видано одинадцять директив обов’язкових для всіх країн-учасниць.

Стандартизацією обліку і звітності на міжнародному рівні займається декілька організацій, найбільш впливовими серед яких є: Комітет з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (у 2001 році перейменований у Раду з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку - РМСБО), Міжнародна федерація бухгалтерів, Федерація європейських бухгалтерів, Організація економічного співробітництва і розвитку, Міжурядова робоча група експертів з міжнародних стандартів обліку та звітності Центру транснаціональних корпорацій ООН.

Структура стандарту передбачає такі компоненти:

1) мета - коротко викладаються облікові проблеми та розкривається мета видання стандарту;

2) сфера застосування - визначаються межі використання стандарту та зазначаються умови, за яких він не застосовується. Тут може бути зазначена також інформація про припинення дії раніше діючих стандартів у зв’язку з виходом нових;

3) визначення - наводяться тлумачення основних термінів, які зустрічаються у тексті стандарту;

4) опис сутності - є найбільшою частиною, яка найчастіше подається декількома розділами, де викладаються основні принципи вирішення проблем;

5) розкриття інформації - є обов’язковою частиною, де наводиться інформація, яка повинна бути обов’язково розкрита в обліковій політиці, у фінансовій звітності та примітках до неї;

6) дата набрання чинності - зазначається дата введення стандарту в дію;

7) додатки - є не обов’язковою частиною. У додатках наводяться детальні пояснення до окремих пунктів стандарту.

Розробка і запровадження стандартів бухгалтерського обліку відбувається під впливом наступних факторів:

  • ступеня розвитку економіки країни;

  • складності ділових стосунків;

  • політичної природи країни (тобто контролюється економіка централізовано або є відкритою для сил вільного ринку);

  • ступеня юридичного захисту компаній (підприємств);

  • законодавчої і податкової системи;

  • форм власності.