Література:

1. Ділова українська мова. Посібник для студентів (За ред. Н.Д.Бабич. – Чернівці: Рута, 1996. – 276 с.

2. Культура української мови: Довідник. – К.: Либідь, 1990. – 304 с.

3. Одаренко П. Про культуру української мови. – К.: Смолоскип, 1997. – 320с.

4. Стельмахович М. Український мовленнєвий етикет. Урок української. – 2001. – с.14-15.

5. Гриценко Т.Б. Українська мова за професійним спрямуванням. – 2010, с. 56-99.

6. Глущик С. Сучасна ділова мова, 2002. – 181-196 с.

7. Гриценко Т.Б. Українська мова в житті суспільства. – К.: КІЖКГ, 1999. – 84 с.

8. Мельниченко В.Л. Про культуру нашого мовлення. – Тернопіль, 1991. – 21с.

9. Пантелюк М.І. Культура мови і стилістика. – К.: Вежа, 1994. – 239с.

10. Марун М. Чи є тотожними поняття мова і мовлення // Дивослово. – 1999. - № 6.

Ключові слова: етикет, мовний етикет, діловий етикет, мовленнєвий етикет, етикетна формула, дипломатичний протокол.

Етикет – норми поводження, сукупність правил, прийнятих серед членів усього суспільства.

Діловий етикет – сукупність норм поводження.

Мовний етикет – сукупність всіх етикетних мовних засобів і правила їхнього використання.

Етикетна формула – це фразеологізовані речення, готові до вжитку.

Мовленнєвий етикет – це національний кодекс словесної добропристойності, правила ввічливості.

Дипломатичний протокол – загальновизнані всіма державами правила, традиції та умовності.

Завдання для виконання на заняттях:

Завдання 1. Запишіть речення. З'ясуйте, які норми мовного етикету вони виражають.

1. Піфагор застерігав: "Перш ніж почнеш говорити, дай час дозріти думці під твоїм язиком".

2. "Заговори, щоб я тебе побачив", — писав давньогрець­кий філософ Сократ.

3. "З ким доводиться мати справу, — говорив Езоп, — з тими будь поступливим і чемним".

4. "Слово має силу так діяти на стан душі, як ліки діють на тіло, — стверджував давньогрецький філософ Горгій. — Подібно до того, як різні ліки вигонять різні соки із тіла, притім одні припинять хворобу, а інші — життя, так і слова — одні сповнюють слухачів смутком, другі тішать, треті ля­кають, четверті викликають сміливість, п'яті ж якимось лихим переконанням отруюють і зачаровують душу".

5. Давньокитайський філософ V—IV століття до нашої ери Конфуцій говорив: "Достатньо, щоб слова були змістов­ними", — проте іноді цього буває замало.

Завдання 2. Перекладіть українською мовою. Сформулюйте основні правила, яких слід дотримува­тись під час безпосереднього спілкування.

Благородный муж думает о девяти вещах: о том, чтобы видеть ясно; о том, чтобы слышать четко; о том, чтобы его лицо было приветливым; о том, чтобы его поступки были почтительными; о том, чтобы его речь была искренней; о том, чтобы его действия были осторожными; о необходимос­ти помнить о последствиях своего гнева; о необходимости помнить о справедливости, когда есть возможность извлечь пользу (Конфуций).

Довідка: благородный — шляхетний; почтительный — поважливий, шанобливий; искренний — щирий; последствия — наслідки; извлечь — мати, дістати, здобути.

Завдання 3. Прочитайте. З'ясуйте, що виражають ці мовні конструкції. Усно змоделюйте мовну ситуацію, в якій можуть бути використані такі мовленнєві вислови.

1. Скажіть, будь ласка, ... .

2. Дозвольте мені ... .

3. Чи не могли б Ви ... .

4. Будьте ласкаві, допоможіть ... .

5. Дозвольте запитати ... .

6. Будьте такі ласкаві, поясніть ... .

7. Чи можу я попросити ... .

Завдання 4. І. Прочитайте формули мовного етикету, якими супроводжується знайомство:

Дозвольте відрекомендуватися ....

Мене звуть ....

Мое ім'я ... , моє прізвище ....

Дозвольте представити (відрекомендувати) Вам ... .

Дозвольте познайомити Вас із ... .

Знайомтесь, це ... .

Познайомте мене, будь ласка, з ... .

Дуже радий з Вами познайомитись ... .

Дуже приємно ....

II. Усно змоделюйте ситуації знайомства, використовуючи візитні картки і подані формули ввічливості.

Завдання 5. І. Прочитайте діалог. Вкажіть на помил­ки у мовному оформленні.

II. Опишіть ситуацію, що склалася, реченнями з прямою мовою, використовуючи формули ввічливості. Поясніть розділові знаки.

У відділі кадрів:

— Я б хотів знати, чи оформили ви мою особову справу?

— Як ваше прізвище, ім'я, по батькові? На якій посаді працюєте? Коли подавали документи?

— Данилець, викладач, сьомого.

— Вашу особову справу ще не оформлено, бо ви подали не всі документи.

— Чому ж ви про це не попередили мене раніше? Адже ви дивились документи!

— У мене було багато роботи, я просто не звернула уваги.

Завдання 6. І. Прочитайте. Знайдіть серед висловів мовленнєвого етикету вислови нейтральної тональності.

1. Доброго ранку. Добрий день. Добридень. Добрий вечір. Вечір добрий. Добривечір. Здрастуйте. Здорові будьте. Доброго здоров'я. Скільки літ. Привіт. Вітаю. Салют. До­звольте вітати Вас від імені .... Наше щире вітання.

2. До побачення. До завтра. Вибачте, мені час. На все добре. До зустрічі. Бувай. Бувайте здорові. Усього найкра­щого. Вітання всім. Прощавайте. Тим часом. Хай вам щас­тить. Сподіваюсь, ми скоро побачимось. Бажаю добре провести час. Щасливо. Добраніч. На добраніч.

3. Дякую. Щиро дякую. Спасибі. Велике спасибі. Красно дякую. Вельми дякую. Дуже дякую. Висловлюю вдячність. Дозвольте висловити вдячність. Глибоко вдячний. Складаю подяку. Дуже вдячний за Вашу турботу. Дуже вдячний за щиросердний прийом (допомогу, все). Я Вам дуже зобов'язаний. Дякую від усього серця. Це дуже люб'язно з Вашого боку. Не знаю, як Вам дякувати. Ви зробили мені велику послугу. Я у великому боргу перед Вами. Як же мені віддячити Вам за Вашу допомогу?

4. Так. Напевно. Обов'язково. Безперечно. Безсумнівно. Безумовно. Звичайно. Будь ласка. Прошу. Гаразд. Добре. З приємністю. З радістю. Ще б пак. Авжеж. Чудово. Згода. Не заперечую. Ви масте рацію.

5. Ні, дякую. Дякую, не треба. На жаль, ні. Ні, це не так. Ні, я не можу. Це неможливо. Ви помиляєтесь. Я не поділяю Вашої думки. Я іншої думки. Шкода, але я мушу відмовитися. Про це не може бути й мови. Не варто про це нагадувати. Нічого подібного. Цього не може бути. Це мар­нування часу.

6. Вибачте. Пробачте, що турбую Вас. Перепрошую. Мені дуже шкода. Не згадуйте про це. Даруйте за клопіт. Вибачте, що завдав стільки клопоту. Прошу вибачення.

7. Невже? Це не так? Не може бути? О! Тільки уявіть собі! Хто б міг подумати! Я не можу повірити цьому. Як дивно! Як ви мене здивували! Подумати тільки!

Завдання 7. Змоделюйте стандартну ситуацію звернення до незнайомої особи. Розташуйте у правильній послідовності потрібні фрази у розмові.

Завдання 8. Запишіть етикетні формули вітання. Якими з них можна скористатися під час зустрічі із старшою за віком людиною?

Завдання 9. Запишіть стереотипні висловлювання, що використовуються для розради людини, її заспокоєння, втішання.

Завдання 10. Ваш колега повідомляє про ситуацію, яка, на вашу дум­ку, описана неправдиво. Запишіть етикетні формули висловлення сумніву.

Завдання 11. Вам треба подякувати старшому за віком колезі за послугу. Як це краще зробити (усно змоделюйте ситуацію).

Завдання 12. Ви поздоровляєте колегу (начальника, підлеглого) з юві­леєм. Змоделюйте усно ситуацію за умови, що ювіляр - жінка.

Завдання 13. Використовуючи етикетні формули звертання, приві­тання й запрошення, змоделюйте початкову фразу наступних ситуацій:

а) прийому відвідувачів;

б) запрошення підлеглих на ділову нараду;

в) відві­дування Вашого підрозділу працівниками суміжних чи вищих органів; г) за­прошення високих посадових осіб чи членів делегації на засідання.

Довідка: запрошую Вас, дозвольте запросити Вас.., маю честь запро­сити Вас, ласкаво прошу..; прошу, сідайте, будь ласка; проходьте (заходь­те), будь ласка.

Завдання 14. Змоделюйте ситуацію поздоровлення із днем наро­дження Вашого колеги. Використовуйте необхідні етикетні конструкції.

Завдання 15. Проаналізуйте описані ситуації. Що виходить за рамки етикету взагалі?

Ситуація 1.

Одного разу у Відні до Берліоза підбіг маленький жвавий чоловічок і в захопленні вигукнув:

- Пане Берліоз, я пристрасний прихильник вашого таланту… Прошу Вашої ласки, дозвольте торкнутися руки, що написала «Ромео і Юлію», - з цими словами він вчепився за рукав композитора і блаженно завмер.

- Пане, - торкнув за плече Берліоз, - тримайтесь ліпше за інший рукав: я маю звичку писати правою рукою.

Ситуація 2.

Бородін поїхав якось зі своєю дружиною за кордон. Під час перевірки паспортів на прикордонному пункті урядовець запитав, як звуть дружину. Композитор, думаючи про щось своє, не зрозумів одразу запитання. Урядовець підозріло глянув на нього:

- Не знаєте, як звуть дружину?

У цю хвилину до купе ввійшла Катерина Сергіївна. Бородін кинувся до неї:

- Катю! Ради Бога, як тебе звати?

Завдання 16. Вам потрібно звернутись до колеги в присутності інших людей на роботі. Які формули вітання можливі?

Завдання 17. Інсценізація фільмів, коментар.

ЛЕКЦІЯ 3

Форма, у яку одягнені думки оратора,

збуджує увагу й захоплення натовпу

(Ф.Честерфільд)

Форми і культура усного ділового спілкування. Ділова нарада.

Прес-конференція. Ділова дискусія. Культура проведення суперечки. Публічна промова.

План:

1. Форми і культура усного ділового спілкування.

2. Ділова нарада.

3. Прес-конференція.

4. Ділова дискусія.

5. Культура проведення суперечки.

6. Публічна промова.

Форми і культура усного ділового спілкування

Якщо є згода— незначні справи виростають, а при незгоді— найбільші гинуть

Гай Салюстій Крісп

Загальноприйнятими формами ділової комунікації у роботі менеджерів, юристів, продавців нерухомості є ді­лові бесіди, наради, збори, переговори, конференції, різ­номанітні ділові зустрічі. Розвиток ринкових відносин у нашій країні, інтенсифікація, що спостерігається на всіх рівнях підприємницької комунікації внаслідок еволюції в сфері інформатики, породжують необхідність швидкого і безперешкодного поширення ділової інформації, а значить організації і проведення інноваційних форм ділового спілкування, таких, як презентації, «круглі столи», прес-конференції, збори акціонерів, брифінги, виставки і ярмарки нових товарів.

У традиційних жанрах ділової комунікації (публічна промова, інтерв'ю, коментар, консультація) у нових умовах реалізуються комунікативні стратегії фірм або ділових парт­нерів, що вимагають не тільки уміння самопрезентації, але й уміння пропагувати філософію компанії, організа­ційні цінності, корпоративну культуру, а також знання споживчого, фінансового ринку, контактних аудиторій, структур влади і т.п. Багатоцільовий характер цих жанрів вимагає своїх комунікативних стратегій, технологій, про­цедур і операцій.

Специфічними жанрами ділової комунікації можна вважати суперечку, дискусію, полеміку, дебати, що най­частіше є складовими таких форм ділового спілкування, як наради, збори і конференції, але можуть мати і само­стійне значення.

Особливості кожної форми ділової комунікації вклю­чають такі критерії:

- мету проведення (навіщо?);

- контингент учасників (хто? з ким? для кого?);

- регламент (як довго?);

- комунікативні засоби реалізації намірів (як?);

- організацію просторового середовища (де?);

- очікуваний результат (який? що «на виході»?).

Найпоширенішим контактним методом є розмова. У ді­ловій розмові варіюються ясно осмислені цілі, інтуїтивні резони і несвідомі мотиви. На відміну від бесіди, розмова становить собою форму ситуативного контакту. Метою та­кої комунікації є обмін інформацією з конкретного пи­тання. Учасників як мінімум двоє, регламент залежить на­самперед від ступеня важливості предмета обговорення. Комунікативні засоби, як правило, типові для будь-якої бесіди: обмін репліками, питаннями і відповідями, дум­ками й оцінками.

Ситуативний контакт, як правило, включає такі еле­менти:

- звертання;

- запит (питання, вимога інформації або опису ситу­ації);

- відповідь (подання інформації або опису ситуації);

- узгодження дій (взаємодія);

- очікуваний результат (спільні акції, домовленості, рішення).

Щоб досягти очікуваного результату, необхідно, щоб усі компоненти розмови були обгрунтовані і мотивовані, а просторове середовище організоване таким чином, щоб не було зовнішніх перешкод і при необхідності була збе­режена конфіденційність (без свідків).

Ефективність розмови, як і всіх комунікативних жанрів, може залежати не тільки від компетентності його учасни­ків, але і від манери триматися, рухатися, мовленнєвої культури й уміння слухати, здатності «проводити свою лі­нію» і формулювати власну думку, обґрунтовувати запере­чення й ін. «Найплідніша і найприродніша вправа для розу­му — бесіда. Живе слово і вчить, і вправляє. Протилежні до моїх погляди не ображають мене, а тільки збуджують і да­ють поштовх розумовим силам» (Мішель Монтень, 1588 р.). «Хочеш бути розумним, навчися розумно ставити питан­ня, уважно слухати, спокійно відповідати і припиняти го­ворити, коли більше сказати нічого» (І. Лафатер, 1775 р.).