Застосування знань, умінь і навичок на практиці

Як правило, найдієвішим засобом закріплення знань, умінь і навичок є їх застосування.

Застосування знань, умінь і навичок-оволодіння вмінням використовувати у конкретній практичній діяльності засвоєний абстрактний навчальний матеріал.

Реалізується воно у виконанні різноманітних вправ, самостійних робіт, на лабораторних і практичних заняттях, у різних видах повторення, творах та ін. Міцному засвоєнню знань сприяє застосування їх у розв'язанні варіативних завдань. Особливе значення при цьому мають між-предметні зв'язки, вирішення різних життєвих завдань, коли доводиться використовувати комплекс знань із різних навчальних предметів.

Ефективність засвоєння знань залежить від мотивації навчально-пізнавальної діяльності, розвитку емоційної сфери школярів, їх самостійності й творчої ініціативи.

Мотив навчання є внутрішнім чинником, який спонукає учня вчитися. Він безпосередньо впливає на його ставлення до навчальної діяльності й позначається на якості набутих ним знань.

Мотиви навчально-пізнавальної діяльності учнів класифікують як пізнавальні та соціальні.

Пізнавальні мотиви навчально-пізнавальної діяльності закладені в самому процесі навчання. .Йдеться про допитливість, інтерес до знань, потребу в розумовій діяльності, у пізнанні, розширенні знань про навколишню дійсність, про різноманітні інтелектуальні почуття (здивування, сумнів), прагнення здобути нові знання й навички, застосовувати, вдосконалювати свої пізнавальні можливості, інтелектуальні здібності.

Пізнавальний інтерес може бути зумовлений змістом навчального матеріалу, діяльністю учнів на уроці, стосунками між учителем і учнями. Він формується завдяки розкриттю практичної значущості знань, цікавому викладу матеріалу, створенню проблемних ситуацій на уроці, ефекту здивування, парадоксу, використанню навчальної дискусії, пізнавальних ігор.

Соціальні мотиви навчально-пізнавальної діяльності за своїм походженням і змістом виходять за межі суто навчального процесу і пов'язані з широкими суспільними взаємовідносинами дітей (широка соціальна мотивація). До них належать соціальні мотиви, комунікативні мотиви, мотиви утилітарні, мотиви тривожності, мотиви, пов'язані з потребою у самовихованні.

Наголошуючи на виховному значенні правильних мотивів навчання, К. Ушинський писав: "Як отрути, як вогню, треба боятися, щоб до хлопчика не добралась ідея, що він учиться тільки для того, щоб як-небудь обдурити своїх екзаменаторів і одержати чин, що наука є тільки квиток для входу в громадське життя, який треба кинути або забути .в кишені, коли швейцар пропустив уже вас у зал, де і той, що пройшов без квитка або з фальшивим чи чужим квитком, дивиться з однаковою самовпевненістю".

Оптимізація процесу навчання

Сутність її полягає у створенні найсприятливіших умов для отримання очікуваних результатів без зайвих витрат часу і фізичних зусиль. Основними критеріями оптимальності процесу навчання є результативність і якість вирішення навчально-виховних завдань, витрати часу і зусиль педагогів та учнів на їх досягнення.

Оптимізація процесу навчання передбачає таку послідовність його етапів:

- усвідомлення загальних цілей навчальної діяльності взагалі і конкретного її етапу;

- вивчення стану системи, в якій відбувається навчальна діяльність;

- виявлення суперечностей між вимогами, цілями і можливостями системи, конкретизація цілей, перспектив майбутньої діяльності з метою подолання виявлених суперечностей;

- оцінювання майбутньої діяльності з точки зору загальних закономірностей, принципів ефективного функціонування навчального процесу;

- з'ясування змісту навчальної діяльності, послідовності його розкриття з урахуванням закономірностей і принципів ефективного функціонування навчального процесу;

- добір форм організації навчально-пізнавальної діяльності відповідно до закономірностей, принципів і цілей навчання, досвіду використання їх в аналогічних ситуаціях;

- визначення необхідних методів навчання, стимулювання і контролю відповідно до закономірностей, принципів, цілей, змісту і форм організації навчання, а також досвіду їх використання;

- оптимальне поєднання і послідовність використання форм і методів навчання у розкритті змісту;

- дотримання оптимального темпу навчальної діяльності;

- реалізація намічених засобів навчання;

- внесення у навчальну діяльність коректив за даними поточного контролю;

- аналіз наслідків навчання і врахування результатів у новому циклі навчальної діяльності.

Безперечно, у кожній конкретній ситуації необхідні актуальні для неї засоби оптимізації навчального процесу, що залежить від знань, досвіду вчителя, його уміння аналізувати реальні справи і робити об'єктивні висновки.

Народна педагогіка про процес навчання:

Наука не пиво: в рот не віллєш. Нема науки без муки. Гарно того вчити, хто хоче знати. Доки не намучишся, доти не научишся.

Запитання. Завдання

1. Доведіть неправомірність ототожнення понять "освіта" і "навчання".

2. Чому твердження про те, що хорошого вчителя можна підготувати без вивчення дидактики і методик (прибічники такої думки вважають, що уміння викладати забезпечується добрими знаннями предмета і досвідом) є неправильним?

3. 3 якими галузями наук найтісніше пов'язана дидактика?

4. Охарактеризуйте основні проблеми сучасної дидактики.

5. У яких співвідношеннях перебувають знання, уміння та навички?

6. Чому не можна протиставляти процеси викладання і учіння?

7. У чому ви бачите подібність і відмінність між процесами наукового і навчального пізнання?

8. Доведіть на конкретних прикладах, яку процесі навчання виявляються різні види розумової діяльності.

9. Розкрийте взаємозв'язок основних етапів пізнавальної діяльності учнів.

10. На яких мотивах, на ваш погляд, ґрунтується пізнавальна діяльність у процесі навчання?

Література

Блага К., Шебек М. Я - твой ученик, ты - мой учитель. - М., 1991.

Дидактика современной школы / Под ред. В. А. Онищука. - К., 1987.

Концепція середньої загальноосвітньої школи України. - К., 1990.

Кожевников В. Оптимізація навчальної діяльності // Рідна школа. - 1995. - № 2-3.

Леонтьев А. Н. Потребности, мотивы и эмоции. - М., 1971.

Лозова В. І. Стратегічні питання сучасної дидактики // Розвиток педагогічних і психологічних наук в Україні 1992-2002. - Харків: "ОБО", 2002. - Ч. 1.

Маркова А. К. Формирование мотивации учения в школьном возрасте. - М., 1983.

Оконь В. Введение в общую дидактику. - М., 1990.

Синиця І. Педагогічний такт і педагогічна майстерність учителя. - К.: Рад. школа, 1961.

Ушинський К. Д. Праця в її психічному і виховному значенні. Вибр. пед. твори: У 2-х т. - К., 1983. - Т. 1.